Справа № 357/13972/24
3/357/6230/24
10.10.2024 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції України в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої менеджером в ТОВ «Сімейна відпустка», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 3 КУпАП,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 242785 від 19.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 05.09.2024 приблизно о 20:30 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вигулював собаку метіс німецької вівчарки без намордника на повідку, який згодом вирвався з повідка, внаслідок чого вкусив малолітнього ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 154 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 184 ч. 3 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснила, що вона не ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та пояснила, що її син вигулював собаку на повідку та вони відповідально ставляться до виховання вказаної собаки, при цьому наголосила, що їх собака не кусав малолітнього ОСОБА_3 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, показав, що 05.09.2024 приблизно о 20:30 год. він перебував за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Січових Стрільців, разом з ОСОБА_2 , який був із собакою породи німецька вівчарка віком 4 місяці та став свідком того, як вказаний собака вирвався з повідка та побіг за молодшим братом ОСОБА_2 - Максимом, який йшов неподалік з ОСОБА_3 . Так, побачивши як біжить собака, ОСОБА_3 злякався, почав бігти та кричати, у зв'язку з чим перечепився та впав, внаслідок чого отримав садна лівого коліна, лівої частини тулуба та лівого ліктя. Після чого ОСОБА_4 з ОСОБА_2 наздогнали вказану собаку і відвели додому. Разом з тим свідок ОСОБА_4 зазначив, що собака ОСОБА_3 не кусав.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, показав, що 05.09.2024 приблизно о 20:30 год. він перебував за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_2 , який був із собакою, та став свідком того, як вказаний собака вирвався з повідка та побіг за молодшим братом ОСОБА_2 - Максимом, який йшов неподалік з ОСОБА_3 , у зв'язку з чим ОСОБА_3 злякався та почав бігти, внаслідок чого перечепився та впав. Разом з тим свідок ОСОБА_5 зазначив, що собака ОСОБА_3 не кусав.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної, вислухавши свідків, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція ч. 3 статті 184 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки диспозиція ч. 3 ст.184 КУпАП має бланкетний характер, то притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП можливе лише за наявності в діях неповнолітнього віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років ознак правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 242785 від 19.09.2024 вбачається, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 05.09.2024 приблизно о 20:30 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вигулював собаку метіс німецької вівчарки без намордника на повідку, який згодом вирвався з повідка, внаслідок чого вкусив малолітнього ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 154 КУпАП.
При цьому, частина перша статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях). Частина друга статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою повторно протягом року. Частина третя статті 154 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено яку саме частину статті 154 КУпАП порушив неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що собака породи німецька вівчарка не внесена до Переліку небезпечних порід собак та перебувала на повідку. Належних доказів того, що вказаний собака заподіяв шкоди здоров'ю людини, а саме вкусив малолітнього ОСОБА_3 , матеріали справи не містять та спростовано показами свідків, яких було допитано в судовом засідані. Наявна в матеріалах справи копія довідки КНП КОР «Київька обласна дитяча лікарня №2» №4458 від 05.09.2024 містить діагноз: укушені садна лівого ліктьового суглобу та ділянка лівого колінного суглобу, тулуба, а саме виявлено - садини, а не сліди від укуса собаки.
При цьому належні та достатні докази того, що неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 154 КУпАП, в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, до протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП не додано жодних доказів ухилення останньою від виконання батьківських обов'язків, а саме обов'язків щодо забезпечення необхідними умовами життя, навчання та виховання неповнолітнього сина.
Суддя не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
Також наголошую, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 3 КУпАП.
Таким чином, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 ч. 3 КУпАП.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин, вважаю вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останньої.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 184 КУпАП, статтями 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ