Справа № 357/8635/24
Провадження № 2-а/357/86/24
10 жовтня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до: 1) Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області; 2) поліцейського 1 взводу 2 роти Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Зайцева Владислава Олександровича; 3) Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови,
У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського 1 взводу 2 роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Зайцева Владислава Олександровича від 27.05.2024 серії ББА № 061476.
В обґрунтування позову зазначив, що 27.05.2024 о 16:38 год. винесено оскаржувану постанову, за якою його притягнуто до відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП - за водіння мопеда Yamaha Gear без права керування таким транспортним засобом. Вказує, що поліцейський зупинив його під час руху мопедом по вул. Садова, 2 в с. Мала Вільшанка, без пояснень причини зупинки. Крім того вказує про відсутність доказів на підтвердження вказаного правопорушення. Вважаючи дії поліцейського та винесену постанову неправомірною, звернувся до суду за захистом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
24.06.2024 ухвалою судді прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, копію документів направлено сторонам.
В матеріалах справи містяться поштові повідомлення про отримання позивачем та відповідачами надісланих судом відповідних документів по даній справі.
У липні 2024 року від представника ДПП Коляди В.Г. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову. Мотивуючи свій відзив, представник зазначив, що позивач керував транспортним засобом без номерних знаків, тому в працівників поліції була законна підстава для його зупинки й перевірки документів, в тому числі посвідчення водія категорії А1, яке дає можливість керувати мопедом. Вказано, що інспектор при винесенні оскаржуваної постанови керувався положеннями Закону України «Про національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руку, КУпАП, діяв у межах своїх повноважень, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, врахував пояснення водія, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
До відзиву представник відповідача надав оптичний диск.
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
27.05.2024 постановою серії ББА № 061476, складеною поліцейським 1 взводу 2 роти Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Зайцевим Владиславом Олександровичем, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 27.05.2024 о 16:16 год. в с. Мала Вільшанка Білоцерківського району по вул. Садова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без д.н.з. не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Наявна у справі копія постанови від 27.05.2024 містить в собі відомості про долучення до неї відео з боді камери та відмітку про отримання позивачем копії постанови в день винесення.
Судом досліджено зміст наданого представником відповідача відеодиску з трьома відофайлами від 27.05.2024.
З вказаного відео вбачається, що екіпаж патрульної поліції слідує за водієм мопеда без номерних знаків, після зупинки водія здійснюється перевірка документів та проводиться безпосередній розгляд адміністративної справи.
Позивачем надано копію посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 07.06.2016, ТСЦ 3242, відповідно до якого ОСОБА_1 має відкриті категорії А, В, С1, С.
Згідно з копією талона № 19792 від 07.07.2010, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу моторолер Yamaha-Gear, шасі (рама) № НОМЕР_2 -231676, двигун № НОМЕР_3 , об'єм двигуна 43 см3, потужність 5 к/с.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9. ПДР України закріплено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За положеннями підпункту «а» пункту 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з підпунктом «а» пункту 2.4. ПДР України та статті 16 Закону України «Про дорожній рух» на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1. ПДР України.
Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1. ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підстави для зупинення транспортного засобу визначені в Законі № 580-VIII, зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, поліцейський може зупиняти транспортний засіб у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Позивач звертаючись до суду зазначив про відсутність доказів вчиненого ним правопорушення, однак вказане спростовується наданим відповідачем відеозаписом, з якого вбачається, що позивач при спілкуванні з поліцією визнає факт, що не знав про законодавчі зміни, вважав, що має право їздити без посвідчення водія.
Відповідно до п. 1.10. ПДР механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Термін «мопед» позначає в Правилах дорожнього руху категорію двоколісних транспортних засобів, які за своїми технічними характеристиками поступаються більш швидким двоколісним транспортним засобам і перевищують велосипеди. Мопед, незалежно від його зовнішнього вигляду, має такі характерні ознаки: двигун до 50 см3 та/або електродвигун потужністю до 4 кВт. Якщо двоколісний транспортний засіб обладнаний одночасно педалями та електродвигуном потужністю до 4 кВт, то він прирівнюється до мопеда, а особа, яка керує ним, зобов'язана мати посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «А1». Максимальна швидкість руху мопеда обмежується 60 км/год.
Відповідно до п. 2.13 ПДР України до категорії транспортних засобів А1 належать мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Відтак, відповідно до вищевказаних норм, транспортний засіб марки Yamaha-Gear з об'ємом двигуна 43 см3, яким керував позивач 27.05.2024 о 16:16 год. в с. Мала Вільшанка по вул. Садова, є мопедом, а ОСОБА_1 при керуванні ним зобов'язаний був мати посвідчення на право керування транспортним засобом категорії «А1».
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 76 КАС України).
Частина перша статті 77 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.06.2020 року по справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Враховуючи, що рішення відповідача під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято без порушення вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін, отже адміністративний позов слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення (підписання) до Шостого апеляційного адміністративного суду.
СуддяА. Ю. Цуранов