Справа № 357/13838/24
1-в/357/655/24
10.10.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурор: ОСОБА_3 ,
представник Державної установи «Білоцерківської виправної колонії (№35)» Міністерства юстиції України: ОСОБА_4 ,
засуджений: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Державної установи «Білоцерківська виправна колонія №35» Міністерства юстиції України
клопотання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка, Слов'янського району, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 22 листопада 2006 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 187, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і шість місяців; 10 серпня 2009 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки з іспитовим строком один рік шість місяців; 30 грудня 2009 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців; 04 листопада 2013 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмір 1700 гривень; 29 серпня 2014 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, 71, 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; 13 листопада 2014 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; 19 липня 2017 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 ч. 1 ст. 71, ч. 5 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців позбавлення волі. Звільнився 15 грудня 2021 року на підставі відбуття строку покарання;
який відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2022 за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)» Міністерства юстиції України,
про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 , який відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2022 за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)» Міністерства юстиції України, про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі посилаючись на те, що останній сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив його задовольнити посилаючись на те, що він своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, працевлаштований в установі, має заохочення, діючих стягнень не має, у майбутньому має намір працевлаштуватися в ТОВ «Бегленд», просив умовно-достроково звільнити його з місць позбавлення в зв'язку з його виправленням.
В судовому засіданні представник Державної установи «Білоцерківської виправної колонії (№35)» Міністерства юстиції України ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання засудженого, оскільки ОСОБА_5 не має достатній ступінь виправлення, крім того рішенням комісії установи виконання покарань ОСОБА_5 було відмовлено в умовно-достроковому звільненні у зв'язку з тим, що він має не достатній ступінь виправлення.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки ОСОБА_5 не довів свого виправлення та на даний час відсутні підстави, визначені ст. 81 КК Уураїни, які б надали можливість застосувати до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокове звільнення.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, суддя приходить до таких висновків.
Згідно зі ст. ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Отже головними умовами для прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що також зазначено в п. 2 постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким».
При вирішенні питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. Положення про те, що засуджений довів своє виправлення означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу його виправлення. Сумлінна поведінка - це зразкове виконання вимог режиму і свідоме додержання дисципліни, вказівок адміністрації, наявність подяк і відсутність стягнень, якщо особа відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
При цьому суд бере до уваги поведінку засудженого за весь час відбування покарання, а не лише за останній період, що передує зверненню з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2022 за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)» Міністерства юстиції України. Початок строку 11.08.2022, кінець строку 02.01.2026.
Крім цього ОСОБА_5 раніше судимий: 22 листопада 2006 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 187, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік і шість місяців; 10 серпня 2009 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки з іспитовим строком один рік шість місяців; 30 грудня 2009 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців; 04 листопада 2013 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмір 1700 гривень; 29 серпня 2014 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, 71, 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; 13 листопада 2014 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; 19 липня 2017 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 ч. 1 ст. 71, ч. 5 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців позбавлення волі. Звільнився 15 грудня 2021 року на підставі відбуття строку покарання.
В Державній установі «Білоцерківська виправна колонія № 35» Міністерства юстиції України ОСОБА_5 відбуває покарання з 29.06.2023.
З характеристики засудженого вбачається, що ОСОБА_5 за час відбування покарання в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія № 35» Міністерства юстиції України характеризується посередньо, має три заохочення. Працевлаштований в установі. Дотримується норм які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку. Роботи із самообслуговування виконує. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться позитивно, не ухиляється від їх виконання. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Згідно довідки про застосовані стягнення і заохочення, ОСОБА_5 за весь час відбування покарання мав 3 заохочення та 2 стягнень, які погашені у встановленому законом порядку.
При цьому, суд вважає, що відомості, які містяться у довідці про застосовані до ОСОБА_5 заохочення не дають можливості дійти висновку про сумлінність його поведінки як підстави для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки відповідно до положень ст. 107 КВК України додержання умов відбування покарання є обов'язком засудженого.
Довідка про нарахування заробітної плати свідчить про те, що ОСОБА_5 у період відбування покарання залучався до оплачуваної праці за період з серпня 2023 року по серпень 2024 року.
Ті обставини, що засуджений ОСОБА_5 має 3 заохочення, ще не підтверджують того, що засуджений повністю став на шлях виправлення, оскільки така поведінка засудженого не може бути підставою для його умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання, адже лише перебуваючи під пильним контролем з боку працівників установи виконання покарань поведінка засудженого зазнає позитивних змін.
За змістом роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002, умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при вирішенні цього питання суди повинні враховувати, зокрема, дані про його попередні судимості.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 є особою раніше неодноразово судимою, в тому числі за тяжкі злочин проти власності.
Рішенням комісії установи виконання покарань 18.09.2024 ОСОБА_5 було відмовлено в умовно-достроковому звільненні у зв'язку з тим, що не довів своє виправлення.
Суд, оцінюючи у сукупності всі дані, які слугують чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, в тому числі і той факт, що засуджений раніше неодноразово судимий, в тому числі за тяжкі злочин проти власності, до останнього судом застосовувався іспитовий строк, однак останній на шлях виправлення не став, продовжив вчиняти нові злочини, вважає, що процес виправлення ОСОБА_5 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах, без ізоляції від суспільства.
Отже доводи представника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» Міністерства юстиції України та прокурора про неможливість застосування до засудженого умовно дострокового звільнення від відбування покарання з урахуванням таких даних про особу засудженого суд визнає слушними та бере до уваги.
Таким чином, суд вважає неможливим застосування до засудженого ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, так як останній не довів свого виправлення. Умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до дискреційних повноважень суду, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що для досягнення цілей покарання умовно-дострокове звільнення в даному випадку є передчасним, тому в задоволенні подання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, статтями 376, 537, 539 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 , який відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2022 за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)» Міністерства юстиції України, про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_6