Провадження номер № 2/0186/813/24
Справа № 186/1489/24
11 жовтня 2024 року м.Шахтарське.
Суддя Першотравенськогог міського суду Дніпропетровської області - Янжула С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Шахтарському Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві,
09 вересня 2024 року в провадження Першотравенського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві, подана представником позивача - адвокатом Брусенцовою В.О.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що вона є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
15 червня 2012 року о 09:45 годині, її син - гірник очисного забою ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» ВСП «ШАХТА «СТЕПОВА», (надалі - відповідач) під час виконання своїх трудових обов'язків, внаслідок нещасного випадку, отримав травми, внаслідок яких, ІНФОРМАЦІЯ_3 о 01:45 годині помер у реанімаційному відділенні КЗ «Павлоградська МЛ №4 ДОР», що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Нещасний випадок, внаслідок якого її син помер, стався під час виконання робіт по виїмці вугілля в 163 лаві струговою установкою GН-800/S в об'ємі 110т, технічного обслуговування скребкового конвеєра РF-З та ремонту секцій механізованого комплексу DВТ у кількості 4-х одиниць у 163 лаві, а саме: під час зачистки лави в районі секції №8, після увімкнення ланковим кнопки аварійного вимкненні механізмів лави, після чого, руку сина було затиснуто вище ліктя між перекриттями секцій №8 та №9, що призвело до травматичної ампутації лівої верхньої кінцівки у сина, травматичного шоку та в подальшому смерті. Зазначена секція №8 механізованого комплексу DВТ, 2008 року випуску, є джерелом підвищеної небезпеки та належить відповідачу.
Таким чином, смерть сина позивача настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та обумовлена неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.
До настання смерті внаслідок нещасного випадку, загальний стаж роботи сина позивача складав - 15 років 8 місяців, у тому числі, на підприємстві відповідача 11 років 1 місяць , по професії - 08 років 4 місяці.
Зазначені факти підтверджуються актом № 8 Форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом», затверджений першим заступником начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області - начальником Донецького гірничого округу 10 липня 2012 року (надалі Акт Форми Н-1).
Причинами нещасного випадку сина позивача, згідно п.7 акту Форми Н-1, стали:
Основна:
1. Порушення технологічного процесу.
Супутні:
2. Невиконання вимог інструкції з охорони праці.
3. Невиконання посадових обов'язків.
Устаткування, машини, механізми, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, згідно п.8 акту форми Н-1, є секція №8 механізованого комплексу DВТ, 2008 року випуску, Германія, фірма «DВТ».
В ході розслідування нещасного випадку з смертельним наслідком встановлено, що 15 червня 2012 року у 1-шу зміну 0 6:40 годині, виконуючим обов'язки начальника дільниці з видобуту вугілля №4 ВСП "Шахта Степова" ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_3 був виданий наряд ланці робітників у складі 9-ти гірників очисного забою, 8-ми електрослюсарів підземних та 8 -ми гірників підземних на виїмку вугілля в 163 лаві струговою установкою GН-800/S в об'ємі 110т, технічного обслуговування скребкового конвеєра РF-З та ремонту секцій механізованого комплексу DВТ у кількості 4-х одиниць у 163 лаві, обслуговування штрекового скребкового конвеєра СПЦ-230, обслуговування електрообладнання та встановлення анкерного кріплення на 165 збірному штреку. На наряді був проведений інструктаж з безпечного виконання робіт при виїмці вугілля струговою установко GH-800/S, пересуванні секцій механізованого кріплення DВТ та скорочення скребкових конвеєрів.
Керівництво роботами у зміні здійснював гірничий майстер дільниці з видобутку вугілля №4 ОСОБА_4 .
По прибуттю на виїмкову дільницю 163 лави о 8:10 годині працівники 1-ї зміни змінили на робочих місцях працівників 4-ї зміни і продовжили роботи з виїмки вугілля у 163 лаві. Четверо гірничих робітників очисного забою розташувалися у лаві згідно закріплених паїв для виконання робіт з зачистки ходового відділення лави та коректування лінії скребкового конвеєра відносно горизонту - ОСОБА_2 - секції №№1-50, ОСОБА_5 - секції №№50-100, ОСОБА_6 - секції №№100-150, ОСОБА_7 - секції №№150-200. Накріплення сполучень 163 лави зі 163 бортовим штреком та 165 збірним штреком та виконання кінцевих операцій були задіяні по два гірника очисного забою. Струговою установкою GН-800/S, пульт, управління якою знаходиться на 163 бортовому штреку, за 60м вище від 163 лави, керував електрослюсар підземний ОСОБА_8 .
О 9:00 годині гірничий майстер ОСОБА_4 , після огляду штреку, розпочав обслідування 163 лави. ОСОБА_4 звернув увагу на те, що на проході для людей на ділянці від першої до десятої секції знаходиться гірнича маса, яка випала з конвеєра. Зачисткою лави у районі десятої секції займався син позивача-гірник очисного забою ОСОБА_2 . При виконанні огляду механізованого кріплення та оцінці стану покрівлі лави, ОСОБА_4 не виявив будь-яких порушень обслідування 163 лави.
О 9:27 годині струг вирубався на 165 збірний штрек і продовжив виїмку вугілля у напрямку до 163 бортового штреку.
О 9:30 годині електрослюсар ОСОБА_8 по селекторному зв'язку повідомив ОСОБА_2 , що секції №№6,7 не пересунуті а задану величину для початку автоматичної функції «Цикл». На що ОСОБА_2 відповів ОСОБА_8 , що пересуванню секцій №№7 заважає гірнича маса, яка знаходиться перед ними. ОСОБА_8 вирішив надалі не виконувати виїмку вугілля у цьому районі лави, про що повідомив ОСОБА_2 .
О 9:48 годині ланковий ОСОБА_9 , який знаходився на сполучені 163 лави зі 165 збірним штреком, побачив світлові сигнали, які подавались з лави і увімкнув кнопку аварійного вимкнення механізмів лави. Після цього, ОСОБА_9 почув з лави крик про допомогу і пішов у лаву для з'ясування ситуації. Дійшовши до секції №8, він побачив, що ліва рука сина позивача - ОСОБА_2 була затиснута вище ліктя між секцій №8 та №9. Негайно, зливши секцію №8, ОСОБА_9 звільнив руку ОСОБА_2 і, разом з ОСОБА_10 , який прийшов вслід за ОСОБА_9 , надав першу необхідну медичну допомогу.
Зі слів ланкового ОСОБА_9 , ОСОБА_2 виконував роботи з зачистки перекриття секції №8, не передбачені виданим нарядом. Згідно записів архівних електронних даних роботи стругової установки GН-800/S, встановлено, що у відрізок часу з 09:35 до 09:44 години секція №8 знаходилася у злитому стані та не була заблокована, шляхом натиснення на відповідну кнопку на пульті управління секції №9. О 09:44:41 годині ОСОБА_2 з пульта управління, розміщеного на секції №9, натиснув кнопку «старт», яка дає команду секції №8 на виконання функції «Автопослідовність вручну». Результатом виконання цієї команди є злив секції та її розтискання, з одночасним перетягуванням у бік забою на задану величину, протягом 2 секунд. Виконання команди відбувається після проходження попереджувальних звукового та світлового сигналів, протягом 9 секунд.
О 09:45:09 годин секція №8 була розтиснута, що призвело до затиснення між перекриттями секцій № НОМЕР_3 та №9 лівої руки ОСОБА_2 , який в цей час хотів скинути шматок породи з перекриття секції лопатою, без використання спеціального скребка з довгою ручкою 1,5м. Скребок для зачищення гірничої маси з перекриття секцій у цей час знаходився біля секції № 1.
О 10:00 годині гірничий диспетчер, згідно вимог п.18,р.3,гл.IV "Правил безпеки у вугільних шахтах», викликав реанімаційно-протишокову групу 8 ДВГРЗ.
ІНФОРМАЦІЯ_3 о 01:45 годині ОСОБА_2 помер в реанімаційному відділенні КЗ «Павлоградська МЛ №4 ДОР».
Зазначені факти підтверджуються актом Форми Н-1.
Відповідно до п.6 Акту Форми Н-5, нещасний випадок, в результаті якого загинув син позивача, стався внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівників відповідача, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . Станом на сьогоднішній день, вищезазначені акти, особами, що допустили порушення законодавства з охорони праці, не оскаржені, що, в свою чергу, лише підтверджує вину відповідача в заподіянні шкоди загиблому працівнику.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважає, що смерть її сина настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, неналежного виконання своїх трудових обов'язків працівниками відповідача та обумовлена неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.
Внаслідок втрати сина, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає в наступному: найбільших моральних страждань та переживань позивач перенесла у день смерті сина. Позивач втратила свого сина, якого вона сильно любила та поважала. Звістка про смерть сина завдала позивачу глибоких моральних та душевних страждань, син завжди допомагав їй у будь-яких справах, піклувався про неї. Дізнавшись про смерть сина, позивач зазнала сильне емоційне та психологічне потрясіння, яке відчуває до теперішнього часу і не може відновити свою душевну рівновагу. Після загибелі сина нормальні життєві зв'язки позивача були знищені, вона постійно відчуває почуття туги та самітності і до теперішнього часу не може оговтатись від осягнутого її лиха, досі перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про сина постійно переслідують її.
Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її сина, 302 800 гривень.
Заяви та клопотання відповідача
Представником відповідача подано заяву, в якій він заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, просить розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
На думку представника відповідача справа є складною, тобто не є незначної складності.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її сина на виробництві, тобто справа виникає з трудових відносин і може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження згідно з пунктом 2 частини 1 статті 274 ЦПК України.
Справа про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю особи на виробництві, не належить до справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження і перелік яких наведений у частині 4 статті 274 ЦПК України. Позиція позивача у справі детально викладена у позовній заяві, тому її явка у судове засідання не обов'язкова. Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи, як визначено частиною 3 статті 23 Цивільного кодексу України, отже законодавством не покладено на позивача обов'язок надавати розрахунок розміру моральної шкоди.
Тому, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Крім того, представник відповідача просить витребувати додаткові докази у позивача: розрахунок розміру моральної шкоди, яку позивач заявляє у своєму позові до стягнення.
Позивачем надані документи, що містять інформацію про дату мерті її сина на виробництві, акти розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з її сином.
Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Тому, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів.
Також, представником відповідача подано клопотання про визнання обов'язковою участі позивача у судовому розгляді справи.
За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов'язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивачем додані до позовної заяви письмові докази, що підтверджують обставини, на які вона посилається у позовній заяві.
За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Позиція позивача по справі детально викладена у позовній заяві, зокрема позивачем зроблений докладний опис негативних змін у її житті, спричинених смертю її сина на виробництві, тому немає необхідності обов'язкової явки позивача у судове засідання.
Заяви позивача
Представником позивача подані суду заперечення проти задоволення клопотань представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, визнання обов'язковою явку позивача в судове засідання та витребування доказів, з посиланням на їх необґрунтованість.
Заперечення відповідача
ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння їй моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди, не обґрунтовано розміру моральної шкоди. Вважає, що при розгляді справи слід також врахувати вину сина позивача у нещасному випадку, що з ним стався, основною причиною нещасного випадку є порушення технологічного процесу.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З матеріалів справи судом установлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 09 жовтня 1981 року.
15 червня 2012 року о 09:45 годині, з сином позивача - гірником очисного забоюОСОБА_2 , під час виконання ним трудових обов'язків, стався нещасний випадок, внаслідок яких він отримав травми та ІНФОРМАЦІЯ_3 о 01:45 годині помер у реанімаційному відділенні КЗ «Павлоградська МЛ №4 ДОР», що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Нещасний випадок, внаслідок якого син позивача помер, стався під час виконання робіт по виїмці вугілля в 163 лаві струговою установкою GН-800/S в об'ємі 110т, технічного обслуговування скребкового конвеєра РF-З та ремонту секцій механізованого комплексу DВТ у кількості 4-х одиниць у 163 лаві, а саме: під час зачистки лави в районі секції №8, після увімкнення ланковим кнопки аварійного вимкненні механізмів лави, після чого, руку сина було затиснуто вище ліктя між перекриттями секцій № 8 та №9, що призвело до травматичної ампутації лівої верхньої кінцівки у сина, травматичного шоку та в подальшому смерті. Зазначена секція №8 механізованого комплексу DВТ, 2008 року випуску, є джерелом підвищеної небезпеки та належить відповідачу.
Таким чином, смерть сина позивача настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та обумовлена неналежним виконанням відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці.
До настання смерті внаслідок нещасного випадку, загальний стаж роботи сина позивача складав - 15 років 8 місяців, у тому числі, на підприємстві відповідача 11 років 1 місяць , по професії - 08 років 4 місяці, що підтверджується копією трудової книжки.
Зазначені факти підтверджуються актом № 8 Форми Н-1 «Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом», затверджений першим заступником начальника територіального управління Держгірпромнагляду по Донецькій області - начальником Донецького гірничого округу 10 липня 2012 року (надалі Акт Форми Н-1).
Причинами нещасного випадку сина позивача, згідно п.7 акту Форми Н-1, стали:
Основна:
1. Порушення технологічного процесу.
Супутні:
2. Невиконання вимог інструкції з охорони праці.
3. Невиконання посадових обов'язків.
Устаткування, машини, механізми, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, згідно п.8 акту форми Н-1, є секція №8 механізованого комплексу DВТ, 2008 року випуску, Германія, фірма «DВТ».
В ході розслідування нещасного випадку з смертельним наслідком встановлено, що 15 червня 2012 року у 1-шу зміну 0 6:40 годині, виконуючим обов'язки начальника дільниці з видобуту вугілля №4 ВСП "Шахта Степова" ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_3 був виданий наряд ланці робітників у складі 9-ти гірників очисного забою, 8-ми електрослюсарів підземних та 8 -ми гірників підземних на виїмку вугілля в 163 лаві струговою установкою GН-800/S в об'ємі 110т, технічного обслуговування скребкового конвеєра РF-З та ремонту секцій механізованого комплексу DВТ у кількості 4-х одиниць у 163 лаві, обслуговування штрекового скребкового конвеєра СПЦ-230, обслуговування електрообладнання та встановлення анкерного кріплення на 165 збірному штреку. На наряді був проведений інструктаж з безпечного виконання робіт при виїмці вугілля струговою установко GH-800/S, пересуванні секцій механізованого кріплення DВТ та скорочення скребкових конвеєрів.
Керівництво роботами у зміні здійснював гірничий майстер дільниці з видобутку вугілля №4 ОСОБА_4 .
По прибуттю на виїмкову дільницю 163 лави о 8:10 годині працівники 1-ї зміни змінили на робочих місцях працівників 4-ї зміни і продовжили роботи з виїмки вугілля у 163 лаві. Четверо гірничих робітників очисного забою розташувалися у лаві згідно закріплених паїв для виконання робіт з зачистки ходового відділення лави та коректування лінії скребкового конвеєра відносно горизонту - ОСОБА_2 - секції №№1-50, ОСОБА_5 - секції №№50-100, ОСОБА_6 - секції №№100-150, ОСОБА_7 - секції №№150-200. Накріплення сполучень 163 лави зі 163 бортовим штреком та 165 збірним штреком та виконання кінцевих операцій були задіяні по два гірника очисного забою. Струговою установкою GН-800/S, пульт, управління якою знаходиться на 163 бортовому штреку, за 60м вище від 163 лави, керував електрослюсар підземний ОСОБА_8 .
О 9:00 годині гірничий майстер ОСОБА_4 , після огляду штреку, розпочав обслідування 163 лави. ОСОБА_4 звернув увагу на те, що на проході для людей на ділянці від першої до десятої секції знаходиться гірнича маса, яка випала з конвеєра. Зачисткою лави у районі десятої секції займався син позивача-гірник очисного забою ОСОБА_2 . При виконанні огляду механізованого кріплення та оцінці стану покрівлі лави, ОСОБА_4 не виявив будь-яких порушень обслідування 163 лави.
О 9:27 годині струг вирубався на 165 збірний штрек і продовжив виїмку вугілля у напрямку до 163 бортового штреку.
О 9:30 годині електрослюсар ОСОБА_8 по селекторному зв'язку повідомив ОСОБА_2 , що секції №№6,7 не пересунуті а задану величину для початку автоматичної функції «Цикл». На що ОСОБА_2 відповів ОСОБА_8 , що пересуванню секцій №№7 заважає гірнича маса, яка знаходиться перед ними. ОСОБА_8 вирішив надалі не виконувати виїмку вугілля у цьому районі лави, про що повідомив ОСОБА_2 .
О 9:48 годині ланковий ОСОБА_9 , який знаходився на сполучені 163 лави зі 165 збірним штреком, побачив світлові сигнали, які подавались з лави і увімкнув кнопку аварійного вимкнення механізмів лави. Після цього, ОСОБА_9 почув з лави крик про допомогу і пішов у лаву для з'ясування ситуації. Дійшовши до секції №8, він побачив, що ліва рука сина позивача - ОСОБА_2 була затиснута вище ліктя між секцій №8 та №9. Негайно, зливши секцію №8, ОСОБА_9 звільнив руку ОСОБА_2 і, разом з ОСОБА_10 , який прийшов вслід за ОСОБА_9 , надав першу необхідну медичну допомогу.
Зі слів ланкового ОСОБА_9 , ОСОБА_2 виконував роботи з зачистки перекриття секції №8, не передбачені виданим нарядом. Згідно записів архівних електронних даних роботи стругової установки GН-800/S, встановлено, що у відрізок часу з 09:35 до 09:44 години секція №8 знаходилася у злитому стані та не була заблокована, шляхом натиснення на відповідну кнопку на пульті управління секції №9. О 09:44:41 годині ОСОБА_2 з пульта управління, розміщеного на секції №9, натиснув кнопку «старт», яка дає команду секції №8 на виконання функції «Автопослідовність вручну». Результатом виконання цієї команди є злив секції та її розтискання, з одночасним перетягуванням у бік забою на задану величину, протягом 2 секунд. Виконання команди відбувається після проходження попереджувальних звукового та світлового сигналів, протягом 9 секунд.
О 09:45:09 годин секція №8 була розтиснута, що призвело до затиснення між перекриттями секцій № 8 та №9 лівої руки ОСОБА_2 , який в цей час хотів скинути шматок породи з перекриття секції лопатою, без використання спеціального скребка з довгою ручкою 1,5м. Скребок для зачищення гірничої маси з перекриття секцій у цей час знаходився біля секції № 1.
О 10:00 годині гірничий диспетчер, згідно вимог п.18,р.3,гл.IV "Правил безпеки у вугільних шахтах», викликав реанімаційно-протишокову групу 8 ДВГРЗ.
ІНФОРМАЦІЯ_3 о 01:45 годині ОСОБА_2 помер в реанімаційному відділенні КЗ «Павлоградська МЛ №4 ДОР».
Зазначені факти підтверджуються актом Форми Н-1.
Відповідно до п.6 Акту Форми Н-5, нещасний випадок, в результаті якого загинув син позивача, стався внаслідок порушення вимог законодавства про охорону праці з боку працівників відповідача, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .
Норми права, які застосував суд.
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено частиною 4 статті 43 Конституції України.
Згідно ст.1 Гірничого закону України, шахта - це гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.
Праця шахтарів супроводжується великим ризиком і характеризується низкою особливостей. Оскільки зсуви порід і обвали лишаються частим явищем, відбивання, відкачування, транспортування руди по штреках і штольнях, а також кріпильні роботи пов'язані з небезпекою для здоров'я. Основними виробничими шкідливостями, які характеризують умови праці шахтарів, є несприятливі метеорологічні умови, пил і токсичні гази, шум і вібрація, недостатнє освітлення.
Тобто, робота в шахті є роботою з небезпечними та шкідливими умовами праці, а саме це виробничі процеси та (або) види робіт, що супроводжуються об'єктивними факторами, які створюють загрозу для здоров'я та життя працівників.
У відповідності до ст.4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в області охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці, відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Частиною 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до ч. 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Рішенням Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст.1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
З аналізу зазначених норм закону вбачається, що право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності факту нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, і причинного зв'язку між смертю і нещасним випадком.
При цьому, вина власника не вказана серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю особи, виникає у чоловіка (дружини), батьків (усиновлювачів), дітей (усиновлених), а також осіб, які проживали з нею однією сім'єю, з моменту смерті цієї особи.
Нещасний випадок, що стався з сином позивача мав місце на робочому місці загиблого, під час виконання останнім трудових обов'язків в небезпечних та шкідливих умовах праці та призвів до його смерті. Нещасний випадок визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом.
Оскільки моральна шкода, завдана матері загиблого у зв'язку зі смертю в результаті нещасного випадку на виробництві не відшкодовується на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», така моральна шкода за наявності для цього підстав повинна виплачуватись підприємством, де працював загиблий, на підставі статті 1168 ЦК України.
Таким чином, потерпілий отримав травми на робочому місці під час виконання ним трудових обов'язків на підприємстві відповідача - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», які призвели до смерті особи, а тому наявні у зв'язку з цим підстави, передбачені ст. 1168 ЦК України, для відшкодування моральної шкоди дитині загиблого Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля».
Отже, матір померлого, відноситься до кола осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька.
Крім того, травми потерпілому, що призвели до його смерті та моральну шкоду матері померлого, спричинено з вини відповідача, внаслідок травмування померлого під час виконання ним трудових обов'язків на виробництві в небезпечних та шкідливих умовах праці.
Небезпечні умови праці і стали однією із причин нещасного випадку на виробництві з потерпілим, який внаслідок отриманих травм помер.
Відповідно до ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частинами 3 та 4 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як роз'яснено в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов'язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Факт моральних страждань у зв'язку зі смертю близької людини є очевидним та навряд чи його потрібно доводити за допомогою якихось спеціальних засобів доказування. Доведення наявності цих страждань, саме по собі, полягає у засадничих поняттях людяності та розумінні основ людського життя, яке державою Україна визнається найвищою соціальною цінністю.
В даному випадку моральної шкоди зазнала матір загиблого.
Внаслідок смерті ОСОБА_2 його матері - ОСОБА_1 , завдана незгладима моральна шкода на все її подальше життя, яка полягає в тих стражданнях, які переносить та переноситимуть батьки, у зв'язку з втратою близької та дорогої для них людини - їх дитини. Матір ніколи більше не відчує підтримки сина та любові, постійно перебуває у депресивному стані через смерть рідної людини. Для неї значним ударом є той факт, що її син помер. Мати загиблого відчуває серйозний стрес та потрясіння через те, що в подальшому, на старість, буде позбавлена піклування сина.
У зв'язку з тим, що син помер, матір позбавилась можливості отримувати підтримку дитини, та турботу, допомогу в організації життя і побуту, у тому числі матеріальне забезпечення.
ОСОБА_2 надзвичайно любив свою матір, багато працював, був підтримкою та опорою.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що має місто факт завдання моральної шкоди і сума коштів, яка має бути відшкодована матері потерпілого за спричинену моральну шкоду повинна скласти 300 000 гривень.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - у сумі 3 000 гривень.
Керуючись ст. 5,12,13, 81, 89, 258,259,263-265,268,273 ЦПК України, - суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я - задовільнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 300 000 (триста тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, без відрахування податків та інших обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в розмірі 3 000 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», код ЄДРПОУ: 00178353, місце знаходження: вул. Соборна, буд. 76, м. Павлоград, Дніпропетровська області.
Суддя: С.А.Янжула.