Справа № 22ц-1046/07 Головуючий у 1 інстанції - Крупінська С.С.
Категорія - 41 Доповідач - Стрільчук В.А.
11 грудня 2007 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Стрільчука В.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Свистун О.В.,
при секретарі - Савчук О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Кононенка Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського інституту економіки та менеджменту (далі - ВІЕМ) про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ВІЕМ на рішення Луцького міськрайонного суду від 22 травня 2007 року,
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 22 травня 2007 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ВІЕМ на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в сумі 1110 грн. та в дохід держави 51 грн. судового збору.
В задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ВІЕМ просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду цим обставинам.
Судом першої інстанції встановлено, що 31 серпня 2005 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду викладача ВІЕМ за сумісництвом з навчальним навантаженням 0,45 ставки. 14 лютого 2006 року її звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України. При звільненні відповідачем не було проведено з нею остаточного розрахунку, з наказом про звільнення не ознайомлено, а лише в кінці лютого 2006 року їй була виплачена компенсація за невикористану відпустку в сумі 367 грн. 44 коп. Навантаження позивача в першому півріччі 2005/2006 навчального року становило 370 годин і вона виконала його в повному обсязі. Ставка викладача за штатним розписом з 1 вересня 2005 року складала 600 грн. Виходячи з нормативу 450 годин за півріччя, ОСОБА_1 мала навчальне навантаження 0,82 ставки (370 : 450 = 0,82). Тому її заробітна плата за відпрацьований час становить 2460 грн. (0,82 ставки х 600 грн. х 5 місяців). З врахуванням виплачених їй 1350 грн. недоплата складає 1110 грн. Вимогу про відшкодування моральної шкоди позивач пред'явила з порушенням встановленого трудовим законодавством тримісячного строку звернення до суду.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною першою ст. 102-1 цього Кодексу та ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Встановлені судом першої інстанції і наведені вище обставини підтверджуються всією сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, бухгалтерською довідкою ВІЕМ № 14 від 24 квітня 2007 року, згідно з якою ОСОБА_1 була зарахована на посаду викладача за сумісництвом наказом № 48-ОС від 31 серпня 2005 року з навчальним навантаженням 0,45 ставки, при цьому ставка викладача становила 600 грн. на місяць, за період з вересня 2005 року по січень 2006 року включно їй була нарахована заробітна плата в загальній сумі 1350 грн., виходячи з місячного окладу 270 грн., з врахуванням якого з нею був проведений розрахунок при звільненні (а. с. 10), карткою навчального навантаження позивача, згідно з якою в першому півріччі 2005/2006 навчального року вона відпрацювала 370 годин (а. с. 14), наказом № 9-ос від 15 лютого 2006 року про звільнення її з роботи з 14 лютого 2006 року за власним бажанням (а. с. 9), наказом № 47-ОД від 26 серпня 2005 року, яким обсяг навчального навантаження викладача ВІЕМ на весь 2005-2006 навчальний рік встановлювався в розмірі 900 годин (а. с. 83-84), з чого випливає, що обсяг навантаження на півріччя становив 450 годин.
Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи суд обгрунтовано задовольнив позов частково, визначивши, що заробітна плата ОСОБА_1 за відпрацьований період в першому півріччі 2005\2006 навчального року повинна становити 2460 грн.. З врахуванням виплаченої їй заробітної плати в розмірі 1350 грн. недоплата складає 1110 грн. і ця сума підлягає стягненню.
Той факт, що наказом про прийняття на роботу позивачу було встановлено навчальне навантаження 0,45 ставки, правового значення для правильного вирішення даного спору не має, оскільки розмір заробітної плати працівника-сумісника залежить не від цього, а від фактично виконаної роботи. В першому півріччі 2005/2006 року ОСОБА_1 виконала роботу в обсязі, що відповідає 0,82 ставки викладача ВІЕМ.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача Волинського інституту економіки та менеджменту відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 22 травня 2007 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді :