Справа № 523/15090/24
Номер провадження 3/523/5914/24
"09" жовтня 2024 р.Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 06.09.2024 року близько 14 год 30 хв, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме ображав образливими словами та погрожував, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 були роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, свою вину у вчиненні правопорушення не визнав.
Відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї, встановлена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Об'єктивною стороною даного правопорушення є умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути або була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ст. 1 вищезазначеного закону під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідність до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею встановлено про те, що матеріали справи не містять конкретних дій (психологічного впливу) з боку ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 які пов'язанні з домашнім насильством, які б з урахуванням положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» утворювали б об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Будь-яких інших доказів застосування ОСОБА_1 психологічного насилля матеріали справи не містять, а факт наявності між сторонами конфлікту, не може вказувати на наявність насильства психологічного характеру одного члена сім'ї відносно іншого.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що матеріали справи не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У відповідність до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, зібраними доказами не підтверджується в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки обставини, зазначені в матеріалах справи, свого підтвердження не знайшли, спростовуються письмовими поясненнями особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно з п.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищезазначеного суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по даній справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 251,247,173-2 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Суддя: