Справа № 521/15686/24
Номер провадження:1-кс/521/3032/24
09 жовтня 2024 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №521/15862/24, провадження №1-в/521/1255/24) про застосування положень ст. 4,5 КК України, суд
До Малиновського районного суду міста Одеси від судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 надійшла заява про самовідвід від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №521/15862/24, провадження №1-в/521/1255/24) про застосування положень ст. 4,5 КК України.
Підставою для заявлення самовідводу послугувало те, що в провадженні Вищої ради правосуддя перебуває скарга адвоката ОСОБА_4 (провадження № Ч-4521/0/7-23 від 18.12.2023) щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_3 .
Суддею ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя були направлені пояснення з приводу скарги адвоката ОСОБА_4 (провадження № Ч-4521/0/7-23 від 18.12.2023) в яких суддя ОСОБА_3 виклав свої твердження щодо неналежної професійної поведінки адвоката, у тому числі і про свої переконання про прояви помсти з його сторони за відхилення тотожних клопотань з приводу участі захисника у розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції, які також заявлені у цьому кримінальному провадженні.
Перевіривши доводи які слугували підставою для самовідводу, суддя вважає, що заява судді ОСОБА_3 , про самовідвід підлягає задоволенню з наступних підстав.
З заяви про самовідвід вбачається, що до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла заява про самовідвід від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №521/15862/24, провадження №1-в/521/1255/24) про застосування положень ст. 4,5 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи обвинувальний акт розподілений на суддю ОСОБА_3 .
В провадженні Вищої ради правосуддя перебуває скарга адвоката ОСОБА_4 (провадження № Ч-4521/0/7-23 від 18.12.2023) щодо неналежної поведінки судді ОСОБА_3 .
Суддею ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя були направлені пояснення з приводу скарги адвоката ОСОБА_4 (провадження № Ч-4521/0/7-23 від 18.12.2023) в яких суддя ОСОБА_3 виклав свої твердження щодо неналежної професійної поведінки адвоката, у тому числі і про свої переконання про прояви помсти з його сторони за відхилення тотожних клопотань з приводу участі захисника у розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції, які також заявлені у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні при наявності інших обставин, які викликають сумнів у його упередженості.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції (серед інших) є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 412 КПК України, є ухвалення судового рішення незаконним складом суду.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості колегія суддів вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
На підставі вищевикладеного, керуючись суб'єктивним критерієм, з метою забезпечення умов, за яких в учасників судового розгляду не виникало б будь-яких сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді, який здійснює розгляд зазначеного клопотання, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 76, 409 КПК України, суд
Заяву судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №521/15862/24, провадження №1-в/521/1255/24) про застосування положень ст. 4,5 КК України - задовольнити.
Відвести суддю Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа №521/15862/24, провадження №1-в/521/1255/24) про застосування положень ст. 4,5 КК України.
Кримінальне провадження (справа №521/15862/24, провадження №1-в/521/1255/24), направити до канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси для здійснення перерозподілу в порядку ст.35КПК України.
Копію ухвали направити судді Малиновського районного суду міста Одеси ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1