Справа № 947/32318/24
Провадження № 1-кс/947/13896/24
11.10.2024 м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , розглянувши скаргу засудженого ОСОБА_2 ,
10.10.2024 до Київського районного суду м.Одеси з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» надійшла скарга ОСОБА_2 із додатковими до неї поясненнями.
З супровідного до скарги документу вбачається, що ОСОБА_2 засуджено вироком Заводського районного суду м.Миколаїва за ст.121 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.
Вирок щодо ОСОБА_2 не набрав законної сили, оскаржується. Тому ОСОБА_2 18.10.2023 прибув із ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» в розпорядження Одеського апеляційного суду по апеляційній скарзі.
ОСОБА_2 , подавши до слідчого судді Київського районного суду м.Одеси скаргу, не вказує в ній, які саме рішення, дії або бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора відповідно до ст.303 КПК України він оскаржує.
ОСОБА_2 також не вказує в скарзі всупереч вимог ст.304 КПК України дати прийнятих слідчим, дізнавачем або прокурором рішень, вчинених ними дій, або допущеної ними бездіяльності.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст.206 КПК України слідчий суддя повинен вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством. Разом з тим, автор звернення також не зазначив у скарзі яка саме загроза його безпеці, на його погляд існує.
Стаття 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відтак, заявником/скаржником/позивачем ОСОБА_2 не були дотримані вимоги передбачені ст.ст.303, 304 та 206 КПК України.
Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У рішенні від 21 листопада 2019 року у справі «Мельник проти України» (CASEOFMELNYKv.UKRAINE) (заява № 72286/01) Європейський Суд з прав людини наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Виходячи також з правового висновку Об'єднаної палати Касаційного Кримінального суду Верховного Суду від 21 травня 2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 646/3986/19, у випадку, коли нормами КПК, якими регламентовано загальні правила застосування норм КПК, прямо не закріплено алгоритму дій слідчого судді у випадку, якщо клопотання не підлягає розгляду в цьому суді, то останнє може бути вирішено через застосування ч.6 ст.9 КПК України та положень засади диспозитивності, зокрема, ч.3 ст.26 КПК України, згідно з якою слідчий суддя, вирішує лише ті питання, що не тільки винесені на його розгляд сторонами, але й віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається якщо скарга подана особою, яка не має подавати скаргу, якщо скарга не підлягає розгляду в цьому суді, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
ОСОБА_2 зі змісту скарги також не порушує питання про поновлення процесуального строку.
Відповідно до ч.6 ст.304 КПК України ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст.304, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Повернути скаргу разом з додатками ОСОБА_2 .
Копію ухвали слідчого судді надіслати заявнику.
Апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді про повернення клопотання (скарги) може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду у строки, визначені вище.
Суддя ОСОБА_1