10 жовтня 2024 року Єдиний унікальний № 501/3974/24 Провадження № 3/501/1379/24
Іменем України
10 жовтня 2024 року м.Чорноморськ
Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Тордія Е.Н.,
розглянувши об'єднаний адміністративний матеріал № 501/3974/24 (3/501/1379/24), який надійшов з ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Стислий виклад правопорушення.
08 вересня 2024 року о 02 год. 20 хв. ОСОБА_1 по вул. 1-го Травня в м. Чорноморську Одеської області керував автомобілем Renault Zoe, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування даним транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1а ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, 08 вересня 2024 року о 02 год. 20 хв. ОСОБА_1 по вул. 1-го Травня в м. Чорноморську Одеської області, керував автомобілем Renault Zoe, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, тест на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Драгер 6810, тест № 03549 від 08 вересня 2024 року, вміст алкоголю - 1,36 проміле, чим порушив п. 2.9 ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позиція учасника судового процесу.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, поважної причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи, що ОСОБА_1 є обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, заходів для явки до суду не вжив, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться за відсутності ОСОБА_1 , який про час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Також відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, за наведеного суд вважає, що ОСОБА_1 є таким, що повідомлений про розгляд справи відносно нього належним чином.
Суддя вивчивши матеріали справи, вважає можливим продовжити її розгляд за відсутністю ОСОБА_1 на підставі наданих суду доказів.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Враховуючи положення ст. 36 Кодексу України про адміністративне правопорушення суддя вважає доцільним об'єднати в одне провадження справи № 501/3974/24 (номер провадження 3/501/1379/24) та № 501/3976/24 (номер провадження 3/501/1380/24) про притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Об'єднаній справі присвоїти обліково - статистичний номер 501/3974/24 (номер провадження 3/501/1379/24).
Провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність по ній настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року за № 1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
За приписами п.2.9.а ПДР України водієві забороняється:а)керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху регулюються положеннями та Правилами дорожнього руху.
За вимогами ст.15 Закону України Про дорожній рух вказаного кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Відповідно до п. 2.1а Правилами дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Зазначені положення нормативно-правових актів вказують на те, що керування транспортним засобом допускається лише особою, яка отримала відповідне право щодо такого керування.
Диспозицією частини 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка немає права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.
Матеріали справи містять Постанову (серія ЕНА № 2628629) що ОСОБА_1 , в порушення зазначених вимог Закону України Про дорожній рух та Правил дорожнього руху України, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами, 18 липня 2024 року об 11:00 год., в м. Київ здійснював керування транспортним засобом, та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя, вивчивши матеріали справи дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом вчинене повторно протягом року.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 579819, № 579822 від 08 вересня 2024 року, письмовими та особистими поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписом.
Суд також враховує, що санкція ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, поряд з цим, враховуючи, що згідно довідки виданої 2024 року інспектором СРПП відділення №2 поліції ГУНП в Одеській області надано інформацію, що транспортний засіб не перебуває у приватній власності
порушника, підстави для прийняття рішення у даній справі про оплатне вилучення транспортного засобу відсутні.
Висновки суду.
На підставі аналізу доказів, суддя визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує суспільну небезпечність даного адміністративного проступку, вчиненого із використанням джерела підвищеної небезпеки, після попереднього притягнення до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, та, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, визначене санкцією ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд не вправі накладати стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами у випадку, коли винна особа не мала такого права.
Інформації щодо наявності посвідчення водія ОСОБА_1 встановити не вдалось можливим.
З огляду на викладене, адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами та оплатного вилучення транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 застосуванню не підлягають.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення з порушника також підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
Призначити ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800.00 гривень в прибуток держави без позбавленням права керування транспортними засобами та вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 гривень (Отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Чорноморськ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA778999980313151206000015750, Код класифікації доходів бюджету 22030101).
На підставі ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу у розмірі 81600,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Іллічівський міський суд Одеської області.
Суддя