Дата документу 10.10.2024
Справа № 501/3625/24
2/501/1572/24
10 жовтня 2024 року м. Чорноморськ
Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Смирнова В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Кочкіної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання,
Вимоги позивача:
- стягувати з щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частики заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви та до досягнення сином 23 років.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги позивачка мотивує тим, що у них з відповідачем є повнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з нею та перебуває на її утриманні. Син навчається на стаціонарній формі навчання на 1 курсі навчання І ступеня (інженерське) на напрямі інформатика в Колегіум Да Вінчі в Познані, Польща. Терміна навчання закінчується 28.02.2027р.
Навчання в іншій країні потребують значних фінансових витрат, починаючи з вартості квитка, вартості проживання, харчування та самого навчання. Відповідач матеріальної допомоги не надає в зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду.
Відповідач надав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає частково в розмірі частини його доходу (а.с.31).
Заяви, клопотання.
ОСОБА_1 надала суду заяву в якій просить суд розглядати справи за її відсутності (а.с.25).
ОСОБА_3 надав суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити (а.с.29).
Процесуальні дії у справі.
04.09.2024 р. постановлена ухвала про відкриття провадження у справі (а.с.34).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно свідоцтва про народження (а.с.4), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) батьком приходиться ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 .
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.12).
ОСОБА_3 навчається на стаціонарній формі навчання на 1 курсі навчання І ступеня (інженерське) на напрямі інформатика в Колегіум Да Вінчі в Познані, Польща. Терміна навчання закінчується 28.02.2027р. (а.с.13).
Відповідач надав суду довідку Гарнізованої військово-лікарської комісії від 20.10.2023р. про те, що за станом здоров'я він обмежено придатний (а.с.32).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Зокрема, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006 року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Аналіз ст.ст. 199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частинах 1, 2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом із тим, аліменти, спрямовані на утримання повнолітніх дочки, сина, повинні бути достатніми і, разом із тим, співмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
Наявність у відповідача на утриманні ще однієї дитини не звільняє його від обов'язку забезпечувати інших дітей.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 навчається, в зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, наявність на у відповідача захворювання, то суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково та стягненню підлягають аліменти у розмірі 1/4 частини доходів (заробітку).
Розподіл судових витрат між сторонами
П.3 ч.1 Ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, від слати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються… позивачі у справа про стягнення аліментів.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, то він підлягає стягненню в дохід держави з відповідача.
Керуючись ст. 264- 265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частики заробітку (доходу) платника аліментів, починаючи з 27.08.2024 р. та до закінчення навчання тобто 28.02.2027 року, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення , в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В.Смирнов