Справа № 741/1698/24 Головуючий у 1 інстанції Ляшко Р. С.
Провадження № 33/4823/840/24
Категорія - ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
10 жовтня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Оседача М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2024 року,-
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована та проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , пенсіонерка,
притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605, 60 грн.
Як встановив суд, 12 серпня 2024 року, о 22 год. 00 хв., ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 вчинила відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме - умисні дії психологічного характеру, ображала потерпілого нецензурною лайкою, чим завдала йому психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі за відсутністю в її діях складу даного адмінправопорушення. Зазначає, що вона не вчиняла насильство до свого колишнього чоловіка, і не застосовувала фізичного насильства щодо останнього, не завдала йому фізичного болю і не спричинила йому тілесних ушкоджень, погроз, образ чи переслідування, не позбавила його житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на яке він має передбачене законом право, а навпаки, саме її колишній чоловік ОСОБА_2 , в день даної події повернувся додому в нетверезому стані, спровокував та вчинив сварку, завдав їй ударів по лівому плечу, ображав її нецензурними словами та саме нею були викликані працівники поліції, через погрози їй розправою, про що було складено адміністративний протокол, щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, після складання якого він, за порадою працівників поліції, теж вирішив подати аналогічну заяву.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явилась, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми.
Згідно пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VІІІ, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство (п. 14 ч. 1 ст. 1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №183250 від 12.08.2024 року, ОСОБА_1 12 серпня 2024 року, о 22 год. 00 хв., за місцем свого проживання, вчинила насильство в сім'ї відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , ображала його нецензурною лайкою, внаслідок чого завдала шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
Викладені у даному протоколі відомості ОСОБА_1 власноручно підтвердила своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення написала «згодна» (а.с.2).
Отже, протокол про адмінправопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення ОСОБА_1 неправомірних дій та є одним із джерел доказів, відповідно до положень ст.251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , відповідно до яких його колишня дружина ОСОБА_1 ображала нецензурною лайкою, чим спричинила йому умисні дії психологічного характеру, а також і заявою останнього про вчинення ОСОБА_1 неправомірний дій по відношенню до нього (а.с.3,4).
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки вона вчинила домашнє насильство по відношенню до свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , а саме вчинила дії психологічного характеру, висловлювалась в його бік нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останньої слід розцінювати, як намагання уникнути нею установленої Законом відповідальності за скоєне.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, її особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Носівського районного суду Чернігівської області від 04 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач