іменем України
09 жовтня 2024 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 748/2337/24
Головуючий у першій інстанції - Майборода С. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1386/24
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Мамонової О.Є.,
суддів - Висоцької Н.В., Онищенко О.І.,
із секретарем: Герасименко Ю.О.,-
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,-
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2024 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства,-
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20.08.2024 призначено у даній справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи (м. Київ, вул. Докучаєвська, 4).
На вирішення експерта поставлено наступні питання:
- Чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?
- Яка вірогідність біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?
В розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи 748/2327/24.
Попереджено експерта за дачу завідомо неправдивого висновку, або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - відповідно за ст.ст. 384, 385 КК України.
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 .
Роз'яснено ОСОБА_4 , що в разі ухилення від оплати вартості судової експертизи, ухвалу про призначення судової експертизи буде скасовано, а справу розглянуто на підставі наявних в ній доказів.
У разі несплати вартості експертизи у встановлений експертом строк, повернуто справу до суду для вирішення питання про скасування даної ухвали.
Попереджено учасників справи, що відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на її незаконність.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_2 повідомила суд про те, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком доньки ОСОБА_5 , але суд не врахував її заяву.
Заявниця зазначає, що судом не вмотивовано необхідності призначення експертизи, внаслідок чого за нормами процесуального закону вона буде вимушена компенсувати ОСОБА_4 понесені ним судові витрати через безпідставне призначення експертизи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:
- виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису № 8 від 11.03.2013, зробленого виконкомом Киїнської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
- призначити судово-біологічну (генетичну) експертизу, проведення якої доручити експертам Київського міського клінічного бюро судової-медичної експертизи, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Докучаєвська, 4;
- на вирішення експертів поставити наступні питання:
• Чи являється ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?
• Яка вірогідність біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що з відповідачкою перебуває у шлюбі з 02.09.1995, від шлюбу сторони мають трьох дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1
У 2015 році він дізнався про стосунки дружини з іншим чоловіком та про те, що він є батьком ОСОБА_5 , з того часу в сторін склались вкрай напружені стосунки.
На даний час сторони припинили спільно проживати, спільного господарства не ведуть, старші сини досягли повноліття, а Софія обізнана про те, що він не є її біологічним батьком, тому спроби створити враження благополучної родини втратили сенс.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Аналізуючи дану статтю слід зазначити, що судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Згідно з частиною 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Приписами частин 3-6 статті 103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Відповідно до частин 1, 5 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Як наголошено в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об'єктивної істини та об'єктивного вирішення справи.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (рішення ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00 від 01 червня 2006 року).
Предметом позову в цій справі є оспорювання батьківства.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07.05.2009 № 3451/05, § 34, «Kalacheva V. Russian Federation»).
Постановляючи ухвалу про призначення судової експертизи, суд першої інстанції правильно зазначив, що доведення факту відсутності біологічного споріднення між батьком і донькою доводиться експертизою.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що вирішення даного клопотання направлено на забезпечення повного і об'єктивного встановлення обставин справи, а призначення експертизи відповідає вимогам ч. 1 ст. 103 ЦПК України.
Судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є диспозитивність цивільного судочинства. Відповідно до ч. 2,3 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Клопотання про проведення у справі судової генетичної експертизи заявлене позивачем ОСОБА_1 в позовній заяві.
Відповідачкою заяви про визнання позову в порядку, визначеному ст. 206 ЦПК України не подано.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачкою подана заява, в якій вона повідомила про те, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком Софії, що підписана нею електронним цифровим підписом, не заслуговують на увагу.
Так, відповідно до положень ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).
Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.
Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).
Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов'язання і надає документу юридичну силу.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України).
Підпис особи, яка звертається з процесуальним документом до суду, підсумовує викладене вище за текстом, що тим самим уточнює погодження з усім тим, що в ньому наведено.
З матеріалів справи вбачається, що скановану заяву ОСОБА_2 прийнято канцелярією суду 05.08.2024, докази накладення на неї кваліфікованого електронного підпису ОСОБА_2 відсутні, тому доводи заявниці про те, що суд не врахував її заяву та не пересвідчився, що дана заява надіслана та підписана нею, є безпідставними.
Не є слушними та передчасними посилання ОСОБА_1 на те, що вона буде вимушена компенсувати ОСОБА_4 понесені ним судові витрати через безпідставне призначення експертизи, оскільки питання про компенсацію таких витрат вирішується судом за результатами проведення експертизи, а не при її призначенні.
Апеляційна скарга не містить доводів стосовно зупинення провадження у справі.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, заявником не наведено обґрунтованих доводів які могли б бути підставою для скасування ухвали суду, а тому відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 серпня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 10 жовтня 2024 року.
Головуюча О.Є.Мамонова
Судді: Н.В. Висоцька
О.І. Онищенко