Справа № 33ц - 581/07 Головуючий у 1 інстанції - Хома М.В.
Категорія - 44 Доповідач - Шевчук Л.Я.
7 грудня 2007 року м.Луцьк
Колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Лончука В.Г.,
суддів: Стрільчука В.А., Шевчук Л.Я., Мудренко Л.І., Подолюка В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, відділення державного казначейства України у м.Тернополі, фінансового управління Тернопільської міської ради про повернення коштів, за касаційною скаргою Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 12 січня 2006 року,
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, фінансового управління Тернопільської міської ради, відділення державного казначейства України у м.Тернополі про повернення коштів.
Зазначала, що в зв'язку із продажею приміщення, яке належало їй на праві власності, нею був сплачений податок з доходу в розмірі 28622 гривні 50 коп.
Посилаючись на те, що стаття 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яка передбачає оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів» набрала чинності з 1 січня 2006 року, а вона продала приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 13 січня 2005 року, просила повернути їй з бюджету 28622 грн. 50 коп. зайво сплаченого податку.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 12 січня 2006 року позов ОСОБА_1задоволено. Постановлено зобов'язати відділення державного казначейства України у м.Тернополі повернути ОСОБА_1 28622 грн.50 коп. сплаченого податку.
В обгрунтування касаційної скарги Тернопільська міська рада посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що ОСОБА_1 безпідставно сплачено податок з доходу від продажу нерухомого майна, оскільки на час укладення нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 3 січня 2005 року стаття 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яка передбачає оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна не була чинною.
Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з формальних міркувань без урахування вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» щодо набрання чинності ст.11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Так, стаття 11 вищезазначеного Закону передбачає оподаткування операцій з продажу нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку на момент набрання чинності цим законом.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України» та деяких інших законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме пункт 22.1.5 пункту 22.1 викладений в такій редакції:
«22.1.5. Статті 13, 14 набирають чинності з 1 січня 2005 року, а стаття 11 набирає чинності з 1 січня 2006 року в частині оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна».
Відповідно до Прикінцевих положень цього Закону він набрав чинності в частині пункту 22.1.5 пункту 22.1 з дня його опублікування, тобто з 31 березня 2006 року, коли цей Закон був опублікований.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 продала своє нерухоме майно до набрання чинності Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України», яким у Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» були внесені зміни в тому числі в частині пункту 22.1.5 пункту 22.1 цього Закону.
Таким чином, на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, за яким позивач продала своє нерухоме майно, стаття 11 Закону України «Про податок з доходів нерухомого майна» щодо оподаткування операцій з продажу об'єктів нерухомого майна була чинною, а тому дохід, отриманий ОСОБА_1 від продажу нерухомого майна підлягає оподаткуванню.
Місцевий суд зазначені положення законодавства не врахував, встановивши обставини (факти), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення у справі, не застосував закон, який підлягав застосуванню та вирішив справу всупереч зазначеним нормам закону.
Суд апеляційної інстанції, у порушення статті 303 ЦПК України, не перевірив належним чином доводи апеляційної скарги щодо законності рішення суду першої інстанції та залишив його без змін.
За таких обставин, відповідно до ст.341 ЦПК України, ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.336, 341, 380 ЦПК України, колегія суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку Апеляційного суду Волинської області,
Касаційну скаргу Тернопільської міської ради задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 12 січня 2006 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, відділення державного казначейства України у м.Тернополі, фінансового управління Тернопільської сільської ради про повернення коштів відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г.Лончук
Судді В.А.Стрільчук
Л.Я.Шевчук
Л.І.Мудренко
В.А.Подолюк