Справа № 126/2480/24
Провадження № 1-кс/126/1190/2024
07 жовтня 2024 року м. Бершадь
Слідчий суддя Бершадського районного суду Вінницької області ОСОБА_1
зі секретарем ОСОБА_2
за участю сторони кримінального провадження: слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника підозрюваного, адвоката ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бершадь клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
До Бершадського районного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
В обгрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що 04.10.2024 до ЧЧ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення, про те, що відвідувач кафе «Наташа», що за адресою АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння здійснює насильство щодо працівників правоохоронного органу.
За даним фактом відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020100000465 від 04.10.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 465 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу Управління поліції охорони у Вінницькій області №1 о/с від 07.11.2015 р.н. старшого сержанта поліції ОСОБА_7 було призначено на посаду поліцейського-водія групи реагування Гайсинського районного відділу управління поліції охорони у Вінницькій області (далі - поліцейський-водій ГР Гайсинського РВ УПО у Вінницькій області). Крім того, згідно наказу Управління поліції охорони у Вінницькій області №1 о/с від 07.11.2015 р.н. старшого сержанта поліції ОСОБА_8 призначено на посаду поліцейського ГР Гайсинського РВ УПО у Вінницькій області.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції.
З урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський-водій ГР Гайсинського РВ УПО у Вінницькій області старший сержант поліції ОСОБА_7 та поліцейський ГР Гайсинського РВ УПО у Вінницькій області старший сержант ОСОБА_8 виконують функції офіційних представників органу виконавчої влади, які служать суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто являються службовими особами правоохоронного органу - представниками влади, на яких положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладаються наступні обов'язки: діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини.
Так, 04.10.2024 поліцейський ГР Гайсинського РВ УПО у Вінницькій області старший сержант ОСОБА_7 та поліцейський Гайсинського РВ УПО у Вінницькій області старший сержант ОСОБА_8 , відповідно до графіку несення служби співробітниками Гайсинського МВ УПО (м. Бершадь) на жовтень 2024 р. розробленого інженером Гайсинського РВ УПО у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_9 , та затвердженого начальником Гайсинського РВ УПО у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_10 з 08:00 04.10.2024 по 08:00 05.10.2024, заступили на добове чергування в складі екіпажу «Лоск-2» на транспортному засобі Renault Duster д. н. з. НОМЕР_1 .
Співробітниками екіпажу «Лоск-2» 04.10.2024 о 20 год. 22 хв. під час патрулювання в м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області, за фактом надходження сигналу тривожної кнопки здійснили виїзд до кафе «Наташа» по АДРЕСА_1 .
По приїзду працівників поліції до кафе «Наташа» у приміщенні кафе було виявлено порушника громадського порядку ОСОБА_5 , який побачивши працівників поліції почав поводити себе агресивно та на прохання заспокоїтися не реагував, натомість збив з голови поліцейського ОСОБА_7 за допомогою правої руки захисний шолом, значно скоротивши при цьому відстань, у зв'язку з чим поліцейським було прийнято рішення, для припинення порушення громадського порядку, застосувати фізичну силу відносно ОСОБА_5 . Тому, поліцейський ОСОБА_7 штовхнувши ОСОБА_5 в груди за допомогою рук та використавши спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії, який поліцейський спрямував в обличчя правопорушника, збив останнього з ніг. Проте, ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи достовірно обізнаним, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу, який несе службу в форменому одязі, екіпірований спеціальними засобами, табельною вогнепальною зброєю та закріпленим на бронежилеті нагрудним жетоном із зображенням спеціального номеру, перебуваючи від нього у безпосередній близькості, не заспокоївся та почав чинити злісну непокору, розпочав боротьбу з поліцейським ОСОБА_7 в ході даного конфлікту ОСОБА_5 збив з ніг старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , внаслідок чого, останній впав, продовжуючи свій злочинний намір спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції ОСОБА_5 намагався вхопитися обома руками за шию ОСОБА_7 , а також наніс один удар правою рукою по обличчю в область голови та руками щипав ОСОБА_7 за обидві щоки. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 заподіяв ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді забоїв м'яких тканин правої скроневої ділянки голови та садна лівої частини обличчя.
Своїми діями ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу - ОСОБА_7 , який знаходився при виконанні службових обов'язків.
05.10.2024 встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні злочину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області, зареєстрованого в АДРЕСА_2 українцю, громадянину України, непрацюючому, раніше не судимому,- повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Протоколом огляду місця події в м. Бершадь від 05.10.2024 в ході якого було встановлено наявність камер відеоспостереження в кафе «Наташа»
-Відео з камери спостереження кафе « ОСОБА_11 яке було вилучене під час огляду місця події, визнано речовим доказом, та оглянуто.
-Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , котрий розповів про обставини події;
-Відеозаписом з бодікамери поліцейського ОСОБА_7 , який було визнано речовим доказом та оглянуто;
-Протоколом освідування ОСОБА_7 , в якому зазначені тілесні ушкодження наявні на йоого тілі.
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , котрий разом з ОСОБА_7 прибув у складі групи на місце події.
-Відеозаписом з бодікамери поліцейського ОСОБА_8 , який було визнано речовим доказом та оглянуто;
-Поясненням ОСОБА_5
-Протоколами допиту свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17
-Повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України від 05.10.2024.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому щодо ОСОБА_18 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин;
- незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою зміни їхніх показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності або з метою отримання більш м'якого покарання за вказане кримінальне діяння;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, через що він з метою уникнення відповідальності може переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілого та свідків, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 може чинити психологічний та фізичний тиск на свідків з метою зміни їх показів чи уникнення покарання за вчинений злочин, оскільки свідки та потерпілий йому відомі.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - так як ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення покарання.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - так як ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
-особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання.
-особиста порука, оскільки у ОСОБА_5 на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу.
-застава, оскільки у ОСОБА_5 відсутнє постійне місце роботи та необхідні кошти для цього.
Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчим на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Згідно ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Таким чином враховуючи, що вищевикладене свідчить про неможливість обрання більш м'яких запобіжних заходів ніж цілодобовий домашній арешт так як вказане буде суперечити загальним засадам кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримали, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування пропонованого заходу, посилаючись на ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у вирішенні питання застосування відносно нього запобіжного заходу виді домашнього арешту в нічну пору, поклався на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 , не заперечувала проти задоволення клопотання.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя приходить до слідуючих висновків.
Статтею 131 КПК України визначено перелік заходів забезпечення кримінального провадження, серед яких між іншим є запобіжні заходи.
Частиною 4 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КПК України прокурор здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання.
Згідно статті 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Так, в провадження слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору, відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст 345 КК України.
Разом з тим, у витязі з ЄРДР, який долучено до клопотання, в графі ПІБ прокурора, який здійснює процесуальне керівництво відсутні будь які відомості про прокурора, при цьому постанови про визначення прокурора до клопотання також не долучено.
Крім означеного витяга, на підтвердження вказаних у клопотання обставин, слідчим долучено:
- рапорт;
- протокол огляду;
- протокол допиту потерпілого;
- протокол освідування особи;
- протокол допиту потерпілого;
- постанова про визначення речей і документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження;
- протоколи допиту свідків;
- повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення яка не містить не всіх аркушів.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст. 194 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ст. 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
В судовому засіданні слідчим суддею, під час дослідження письмових доказів, які долучені слідчим до клопотання, встановлено, що повідомлення про підозру, яким останній обгрунтовуав своє звернення з клопотанням, не містить його підпису (останній аркуш підозри закінчується 13 пунктом перелічених прав підозрюваного). На запитання слідчого судді чому повідомлення про підозру не містить всіх аркушів, слідчий ОСОБА_3 повідомив, що не скопіював їх та згодом направить їх до суду, при цьому в судовому засіданні не надав повідомлення про підозру ОСОБА_5 , яке б відповідало вимогам статті 277 КПК України.
Стрічка витягу з ЄРДР про ПІБ, дату народження особи, яку повідомлено про підозру не містить будь яких даних.
В тексті клопотання слідчого зазначено, що відомості внесені до ЄРДР за №12024020100000465 від 04.10.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 465 КК України, а не за ч.2 ст. 345 КК України.
На 4 аркушу клопотання зазначено, що запобіжний захід слід обрати ОСОБА_18 , а не ОСОБА_5 .
На 5 аркушу, слідчий зазначає, про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, тоді як прохальна частина містить вказівку на домашній арешт в нічну пору.
Крім того, на підтвердження викладених в клопотанні обставин слідчим долучено протокол огляду від 05.10.2024, який складено старшим слідчим СВ ВП №1 Гайсинського рУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_19 , однак у витязі з ЄРДР не міститься даних про повноваження даного слідчого для проведення слідчий дій.
Те саме стосується і протоколів допиту свідків, де окрім вказаного слідчого ОСОБА_20 , зазначено оперуповноваженого СКП ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_21 , при цьому письмового доручення слідчого чи прокурора до матеріалів клопотання не долучено.
Також, варто зауважити, що надані слідчим копії протоколів допиту потерпілих на стільки низької якості, що розібрати викладений в них текст не можливо.
В порушення вимог п.3 ч.3 ст. 184 КПК України клопотання, не містить підтвердження того, що підозрюваному, надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору стосовно ОСОБА_5 , у оскільки з наданих слідчим матеріалів не можливо встановити доцільність застосування запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 10.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1