ЄУН: 336/6427/24
Провадження №: 3/336/4255/2024
10 вересня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк Оксана Вікторівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання за реєстрацією: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, місце служби: військова частина НОМЕР_2 , за ознаками ч. 3 ст. 172-20 КупАП,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває зазначена справа.
Відповідно до змісту протоколу від 21.06.2024 р., 21.06.2024 р. близько 00 год. 30 хв. військовослужбовець ОСОБА_1 , в умовах особливого періоду, в пункті тимчасової дислокації у населеному пункті АДРЕСА_2 , перебував на території військової частини НОМЕР_2 , в зоні виконання бойового завдання, з ознаками наркотичного чи алкогольного сп'яніння - заплутана мова, хитка хода, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності свідків.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив, що 21 червня 2024 р. близько 21.40 год. автомобіль під його керуванням зупинили співробітники поліції при виїзді з м.Запоріжжя. Коли ОСОБА_1 невірно вказав пароль для пропуску, поліцейські запропонували йому припаркувати авто і запитали дозволу оглянути транспортний засіб. ОСОБА_1 такий дозвіл надав і при огляді автомобіля в ньому був знайдений згорток, після чого була викликана слідчо-оперативна група. На вимогу співробітників поліції пройти огляд в медичному закладі на стан сп'яніння, ОСОБА_1 відмовився, після чого був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, який наразі розглядається Комунарським районним судом м.Запоріжжя. Після проведення слідчих дій СОГ, його було доставлено до відділку поліції, звідки близько о півночі його забрав ОСОБА_2 перебував за кермом автомобіля, на якому ОСОБА_1 був доставлений в пункт тимчасової дислокації його підрозділу. Про те, що відносно нього був складений протокол за ст.172-20 ч.3 КУпАП, ОСОБА_1 дізнався лише під час судового засідання. Йому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння і, відповідно, від проходження такого огляду в пункті тимчасової дислокації, яким було с.Юрківка, він не відмовлявся.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з наступних підстав.
Стаття 9 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як випливає із ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., кожна людина, звинувачена в скоєнні кримінального злочину, вважається невинуватою до тих пір, поки його провина не доведена відповідно до закону. Кожна людина при визначенні його громадянських прав і обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і неупередженим судом.
Обов'язком суду є забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягується до відповідальності (ч.3 ст.172-20 КУпАП), з урахуванням практики Європейського суду з прав людини («тест Енгеля») є видом відповідальності, які відповідно до цілей Конвенції вважаються кримінальними.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Подібне роз'яснення зазначеного принципу надає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини ,зокрема, у п.54 рішення від 06.12.2007 р.у справі «Козинець проти України».
Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Склад правопорушення, визначеного частиною 1 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за: 1) розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, 2) або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, 3) а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення…
Згідно зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які також є доказом у справі, як це передбачено ст.251 КУпАП.
Як вбачається з протоколу ОСОБА_1 від надання письмових пояснень та підпису у протоколі відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що про складання протоколу взагалі не був поінформований.
До протоколу додано пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно яких близько 00.30 год. 21.06.2024 р. на ПТД в с.Юрківка Запорізького району Запорізької області солдат ОСОБА_1 знаходився на службі з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від добровільного проходження медичного огляду.
Свідки, які неодноразово викликались для їх допиту, до суду не з'явились, про причини неявки не повідомили.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України про тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-20 ч.3 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 172-20 ч. 3, ст.ст. 247, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Дмитрюк
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік