Провадження № 22-ц/803/7939/24 Справа № 199/5349/22 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л. Г. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
09 жовтня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування постанов, заінтересована особа: ОСОБА_2
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2024 року,-
10 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування постанов, заінтересована особа ОСОБА_2 . В обґрунтуванні заявлених вимог заявник посилався на те, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року стягнуто щомісяця з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини від заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на особу відповідного віку до закінчення навчання у навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області» у разі продовження навчання - до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років, починаючи стягнення з 08.08.2022 року. На підстави заяви ОСОБА_2 від 21.03.2023 року Лозівським відділом державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №71488458 із примусового виконання виконавчого документа №199/5349/22, виданого Амур- Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів у розмірі частини від заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до закінчення навчання у навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області» у разі продовження навчання - до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 -х, років, починаючи стягнення з 08.08.2022 року. 09 травня 2023 року головним державним виконавцем Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павленко О.М. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка направлена до ВЧА 0693, де боржник отримує дохід. Постановою головного державного виконавця Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павленко О.М. від 23 червня 2023 року закінчено виконавче провадження №71488458, у зв'язку із закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення. Станом на 23.06.2023 року заборгованість по аліментам була відсутня, у зв'язку з чим за місцем роботи боржника та проходження військової служби, державним виконавцем було направлено вимогу про повернення без виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.05.2023 року. Окрім цього, за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого документу №199/5349/22 державним виконавцем 26 березня 2024 року сформовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу ОСОБА_2 без прийняття до виконання відповідно ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення не може бути розпочате знову (в даному випадку вищевказаний документ перебував на виконанні у відділі і державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження згідно п. 7 ст. 39 Закону України «Про виконавче" провадження»). 03.04.2024 року ОСОБА_2 звернувся до Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання виконавчого документу №199/5349/22. За результатами розгляду вказаної заяви, 12 квітня 2024 року головним державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В. відкрито виконавче провадження №74691702 щодо примусового виконання виконавчого листа №199/5349/22 від 22.02.2023 року та винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яке направлено РФ «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», де боржник отримує дохід. Із урахування вищенаведених обставин, заявник вважає, що дії державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В., які виразились у повторному відкритті провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №199/5349/22 від 22.02.2023 року, протиправними, незаконними та такими, що порушують його права та інтереси, оскільки державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В. протиправно не враховано, що станом на 23.06.2023 року ОСОБА_2 припинив навчання в навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області». Станом на 23.06.2023 року, дату закінчення навчання в навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області», ОСОБА_2 не надав жодних документів, які б свідчили про безперервне продовження навчання у вказаному навчальному закладі. Надана ОСОБА_2 довідка з іншого навчального закладу - Українського державного університету залізничного транспорту, на думку скаржника, породжує інший спір, який має розглядатися в рамках нового позовного провадження щодо стягнення аліментів на період навчання. У зв'язку з припиненням ОСОБА_2 навчання в навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області» 23.06.2023 року, право на утримання аліментів також припинилося, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст.199 СК України. У той же час, скаржник вважає, що поновлення навчання надає право стягувачу (за умови недосягнення 23-річного віку) звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів, в рамках якого розглядається доцільність утримання повнолітньої дитини, яка навчається, за нових умов та обставин, посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд: визнати дії головного державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В. щодо відкриття виконавчого, провадження ВП №74691702 від 12.04.2024 року з примусового виконання виконавчого листа №199/5349/22, виданого 22.02.2023 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів на утримання останнього у розмірі 1/4 частини від заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на особу відповідного віку до закінчення навчання у навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області» у разі продовження навчання - до закінчення терміну навчання, але-не більше ніж до досягнення ним 23-х років, починаючи стягнення з 08.08.2022 року - незаконними; визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №74691702 від 12.04.2024 року, винесену головним державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В. про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, на підставі виконавчого листа №199/5349/22, виданого 22.02.2023 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська; визнати незаконною та скасувати постанову про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.04.2024 року у ВП №74691702, винесену головним державним виконавцем державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В.; визнати незаконною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.04.2024 року у ВІ №74691702, винесену головним державним виконавцем державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В. (а.с.1-7).
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування постанов, заінтересована особа: ОСОБА_2 - відмовлено (а.с.60-63).
Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення вимог скарги (а.с. 67-70).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року стягнуто щомісяця з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини від заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на особу відповідного віку до закінчення навчання у навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області» у разі продовження навчання - до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років, починаючи стягнення з 08.08.2022 року.
На підстави заяви ОСОБА_2 від 21.03.2023 року Лозівським відділом державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №71488458 із примусового виконання виконавчого документа №199/5349/22, виданого Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2023 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі частини від заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до закінчення навчання у навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області» у разі продовження навчання - до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 -х, років, починаючи стягнення з 08.08.2022 року (а.с.14).
09 травня 2023 року головним державним виконавцем Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павленко О.М. винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка направлена до ВЧА 0693.
Постановою головного державного виконавця Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павленко О.М. від 23 червня 2023 року закінчено виконавче провадження №71488458 в зв'язку із закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення (а.с.15).
Станом на 23.06.2023 року за місцем роботи боржника та проходження військової служби, державним виконавцем було направлено вимогу про повернення без виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 09.05.2023 року (а.с.16).
03.04.2024 року ОСОБА_2 звернувся до Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання виконавчого документу №199/5349/22 (а.с.42).
За результатами розгляду вказаної заяви, 12 квітня 2024 року головним державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В. відкрито виконавче провадження №74691702 щодо примусового виконання виконавчого листа №199/5349/22 від 22.02.2023 року та винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яке направлено РФ «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», де боржник отримує дохід (а.с.49).
Відмовляючи у задоволені скарги, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не доведено належними та допустимими доказами викладені в скарзі обставини, на які він посилається.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Так, відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 Сімейного кодексу України).
Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Як зазначено у висновку Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду щодо застосування норм права, викладеного у постанові від 10 квітня 2023 року у справі N 752/20152/16, період навчання - це будь-яка частина освітньої програми з вищої освіти, оцінена і документально підтверджена, яка, не становлячи повного курсу навчання за програмою, є істотним здобутком знань чи навичок (Порядок визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року N 504 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за N 614/27059).
За пунктом 19 частини першої статті 1 Закону України "Про освіту" освітня програма - це єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про вищу освіту" освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова чи освітньо-творча) програма є єдиним комплексом освітніх компонентів (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо), спрямованих на досягнення передбачених такою програмою результатів навчання, що дає право на отримання визначеної освітньої або освітньої та професійної (професійних) кваліфікації (кваліфікацій). Освітня програма може визначати єдину в її межах спеціалізацію або не передбачати спеціалізації.
Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України "Про освіту").
Рівнями освіти є: дошкільна освіта, початкова освіта, базова середня освіта, профільна середня освіта, перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти, фахова передвища освіта, початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, другий (магістерський) рівень вищої освіти, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти (частина друга статті 10 Закону України "Про освіту").
Після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту (частина перша статті 40 Закону України "Про освіту").
Підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень (частина перша статті 5 Закону України "Про вищу освіту").
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва (частина друга статті 5 Закону України "Про вищу освіту").
Стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду погоджується з доводами колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що завершення повнолітньою дочкою/сином, до досягнення ними 23 років, навчання на певному освітньому рівні та: 1) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу на наступний рівень освіти; або 2) безпосередній після цього перехід (вступ) до навчального закладу для здобуття освіти на наступному рівні чи за іншою спеціальністю, незалежно від того, чи відбувається це в тому самому або у різних начальних закладах освіти, не свідчить про припинення навчання та, відповідно, саме по собі не є підставою для припинення права на утримання (аліменти).
При цьому, як вступ (перехід) на наступний освітній рівень навчання, так і вступ (перехід) до іншого навчального закладу після завершення навчання та здобуття певного рівня освіти, пов'язані із певними часовими періодами, протягом яких не відбувається безпосередньо освітній процес, однак триває освітня діяльність, зокрема вступна кампанія (подача документів, здача іспитів, проходження співбесід, видання наказу про зарахування до навчального закладу тощо).
Такі процедури, що тривають певні періоди часу, є об'єктивними, нормативно врегульованими та їх тривалість не залежить від волі особи, яка здобуває освіту.
Виключення цих періодів із часу, протягом якого повнолітні дочка, син мають право на утримання, не узгоджується із вимогами статті 53 Конституції України, статей 1, 3, 10 Закону України "Про освіту", частини другої статті 199 СК України.
Аналіз положень частини другої статті 199 СК України свідчить, що законодавець не передбачив такої можливості, як зупинення нарахування аліментів, переривання сплати аліментів у певні періоди, зокрема коли повнолітня дитина безпосередньо не бере участі в освітньому процесі, або звільнення платника аліментів від сплати аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв'язку з продовженням нею навчання в період канікул, переходу на навчання на інший освітній рівень або до іншого навчального закладу, зокрема вступу до магістратури. Правило частини другої статті 199 СК України виключно охоплює випадки припинення права повнолітньої дитини на утримання у разі припинення навчання, тобто закінчення або відрахування з навчання. Законодавець не передбачив винятку з правила частини першої статті 199 СК України, зокрема застереження про те, що канікулярний період, період вступу до вищого навчального закладу для здобуття вищого рівня освіти не входять до складу періоду нарахування та сплати аліментів одним із батьків на користь повнолітньої дитини.
Також потрібно враховувати, що стаття 199 СК України не враховує зміни в системі освіти в Україні, які відбулися після прийняття цього Кодексу. Станом на момент виникнення спірних правовідносин в Україні діє новий Закон України "Про вищу освіту", прийнятий Верховною Радою України 01 липня 2014 року за N 1556-VII у редакції Закону України від 17 червня 2020 року N 720-IX.
СК України, який встановив обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, був прийнятий 10 січня 2002 року і набрав чинності 01 січня 2004 року.
На момент прийняття СК України був чинним Закон Української РСР від 23 травня 1991 року "Про освіту", системне та логічне тлумачення правових норм якого дає підстави для висновку, що законодавець станом на 10 січня 2002 року розглядав навчання на магістерському рівні як продовження освіти за спеціальністю з метою здобуття повної вищої освіти на основі бакалаврського рівня (який на той час не вважався повною вищою освітою і надавався тільки закладам І-III рівня акредитації).
За умови, якщо особа після здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра реалізувала своє право на продовження освіти, передбачене пунктом 4 частини першої статті 51 Закону Української РСР "Про освіту", для продовження навчання на магістерському рівні, не перериваючи його іншими видами постійної зайнятості, то таке навчання вважалося безперервним процесом здобуття вищої освіти (наскрізним).
Частина четверта статті 13 ЦК України проголошує, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Аліментні зобов'язання за своєю природою та генезою є саме морально-етичною категорією, яка втілена у нормі позитивного права. Фактично йдеться про повністю не охоплені правом, проте визнані суспільством базові принципи моралі.
Відповідно у застосуванні правил частини другої статті 199 СК України потрібно враховувати, що нерозумно і несправедливо тлумачити положення статті 199 СК України так, що аліменти на повнолітню дитину, яка навчається, виплачуються виключно за ті періоди, коли фактично триває навчальний процес.
Між закінченням шкільного навчання та початком навчання професійного чи початком отримання вищої освіти завжди існує певний проміжок часу, що зумовлено способом організації системи освіти, а також об'єктивними чинниками: особа повинна мати час для того, щоб визначитися із напрямом свого подальшого навчання (якщо вона взагалі бажає його продовжувати і не визначилася з таким напрямом раніше), а також має виконати певні формальності - зібрати і подати необхідні документи, скласти вступні іспити тощо.
Так само і в разі переходу на наступний освітній рівень особа не може вважатися такою, яка припинила навчання, адже наявність часового проміжку між закінченням підготовки за попереднім рівнем та початок навчання на наступному освітньому рівні не залежить від волі та бажання учня (студента). Тому розумний (визначений характером організації навчального процесу) період фактичної перерви у навчанні не може в таких випадках вказувати на його припинення у розумінні частини другої статті 199 СК України.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 у справі №199/5349/22 набрало законної сили, а тому воно підлягає обов'язковому виконанню.
Зі змісту рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.11.2022 року по справі №199/5349/22, вбачається чітке визначення періоду, за який підлягають стягненню аліменти - щомісячно, до закінчення навчання у навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області» у разі продовження навчання - до закінчення терміну навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років, починаючи стягнення із 08.08.2022 року.
При цьому, при ухваленні рішення суду враховано, що ОСОБА_2 із 01.09.2021 року по 28.02.2023 року навчається на денному відділенні у Державному навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області», що підтверджується відповідною довідкою №115 від 07.07.2022 року.
Таким чином, суд у зазначеному рішенні не зробив застереження, що такий період закінчується 28.02.2023 року, а отже, у разі продовження навчання він продовжується та закінчується терміном досягнення ОСОБА_2 23 років.
Період стягнення аліментних платежів є безперервним. Момент його закінчення залежить від настання тих чи інших обставин, визначених у рішенні суду, якими зумовлено припинення підстав для їх сплати; зокрема, чи продовжить навчання повнолітня дитина після 28.02.2023 року, у разі, якщо вона не продовжить навчання, - такий період закінчиться 28.02.2023 року, а у разі продовження навчання - не більше ніж до досягнення ОСОБА_2 23 років.
З наведеного вбачається, що державний виконавець, виконуючи таке рішення суду, у межах своїх повноважень має з'ясовувати питання настання обставин, із якими суд пов'язував припинення нарахування стягувачеві та сплати ним аліментних платежів. У разі встановлення таких обставин державний виконавець вправі ухвалювати відповідне процедурне рішення, зокрема, про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного повного виконання судового рішення боржником, про відкриття виконавчого провадження - у разі подання виконавчого документа протягом періоду, на який присуджені платежі, а у разі існування заборгованості - вчиняти дії із її стягнення на користь стягувача у межах періоду, визначеного судом у резолютивній частині судового рішення, яке виконується.
За правилами частини третьої статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" у разі наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред'явити виконавчий документ для примусового виконання.
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах зокрема про стягнення аліментів може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі (частина третя статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавче провадження закінчується у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").
Так, за п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.
За абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Водночас, за статтею 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Виконанням певного виконавчого документа досягається єдина мета - виконання відповідного рішення суду. Оскільки у рішенні суд визначив період нарахування та стягнення аліментів із боржника на користь стягувача, визначивши подію, з якою пов'язується припинення сплати таких аліментів, виконавець не вправі змінювати рішення суду, що виконується, оскільки таке судове рішення набрало законної сили, на його виконання суд видав виконавчий лист, а державний виконавець відкрив виконавче провадження. Таке рішення є обов'язковим для виконання сторонами та уповноваженим державним виконавцем.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 навчався на денному відділенні у Державному навчальному закладі «Регіональний механіко-технологічний центр професійної освіти Харківської області» термін навчання до 28.02.2023 року. Тобто, до 28.02.2023 року син сторін був здобувачем фахової перед вищої освіти, на що вказує і наявна в матеріалах справи довідка №115 від 07.07.2022 року.
Після успішного завершення навчання ОСОБА_2 подав документи та вступив до Українського державного університету залізничного транспорту на денну форму навчання, тобто став здобувачем вищої освіти, що вказує на продовження здобуття останнім освіти, що підтверджується довідкою від 03.01.2024 року за №02-27-11 (а.с.46).
За ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18). Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні (п. 3, 14 ч. 3 ст. 18).
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи вищевикладені положення, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку з яким погоджується колегія суддів, що скаржником не надано суду доказів того, що настали обставини, якими суд визначив термін закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_2 , на утримання якого присуджено до стягнення аліменти продовжив навчання, суд вважає, що головним державним виконавцем Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кучеренко С.В. правомірно винесені оскаржувані постанови у виконавчому провадженні №74691702.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів вважає, що правові підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні, а відтак погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні цих вимог скарги.
Відповідно до частини 3 статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків ухвали суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: