Провадження № 22-ц/803/7379/24 Справа № 209/5649/23 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
09 жовтня 2024 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.
за участю секретаря - Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення часу спілкування
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2024 року
та на додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 травня 2024 року,-
29 вересня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому, ОСОБА_1 , час зустрічей з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері дитини, наступним чином: з 10.00 години суботи до 15.00 години неділі кожного тижня місяця, за адресою місця проживання батька дитини; 20 червня кожного року (день народження дитини) - з 10.00 години до 18.00 години, але без порушення режиму дня дитини, якщо побачення буде припадати на робочий день, за адресою місця проживання батька або на будь-якій нейтральній території; 06 грудня кожного року (день народження старшого брата дитини) з 10.00 години до 18.00 години, але без порушення режиму дня дитини, якщо побачення буде припадати на робочий день, за адресою місця проживання батька або на будь-якій нейтральній території; 26 червня кожного року (день народження батька дитини) з 10.00 години до 18.00 години, але без порушення режиму дня дитини, якщо побачення буде припадати на робочий день, за адресою місця проживання батька або на будь-якій нейтральній території; літні канікули - перші два тижні кожного літнього місяця за адресою місця проживання батька або місця відпочинку та оздоровлення; зимові, весняні, осінні канікули - з 09.00 години середи до 18.00 години суботи за адресою місця проживання батька. В обґрунтування позову вказав, що у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою по справі, ОСОБА_2 , він перебував з 25 березня 2017 року. Зареєстровано шлюб у Дніпровському районному у місті Кам'янське відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено актовий запис № 84. Для нього цей шлюб є другим. Від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно судового наказу, виданого 08 липня 2021 року Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області на користь ОСОБА_2 , стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50 відсотків від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття. Якщо у нього протягом 2021-2022 років були проблеми з роботою і він не мав доходів і змоги сплачувати аліменти у повному обсязі, то в листопаді 2022 року він погасив всю заборгованість по аліментам і з того часу сплачує аліменти з переплатою та жодної заборгованості не має. Крім матеріальної допомоги на утримання сина, він бажає приймати участь у його вихованні, спілкуватись з ним, забирати його до себе у сім'ю, де його чекає любляча бабуся та старший брат - його син від першого шлюбу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом із ним за добровільним погодженням з його матір'ю. Але, його бажання та прагнення виконувати батьківські обов'язки по вихованню сина ОСОБА_5 , не знаходять розуміння у відповідачки, яка розповсюджує серед знайомих чутки про його негідну поведінку, вживання ним спиртних напоїв та наркотичних засобів. Як він розуміє, вона робить це для того, щоб не допустити його спілкування із сином. Спроби домовитись щодо його присутності у житті дитини, спілкуванні з ним, закінчуються образами, створенням конфліктних ситуацій та зверненнями до поліції. Дитина стала заручником відносин дорослих, і хоча він не має ніякого відношення до теперішнього життя колишньої дружини, для нього вона є тільки матір'ю його дитини, яка не може або не хоче зрозуміти, що як батько, він також має право на участь у вихованні сина і не має негативних якостей чи таких обставин, які б перешкоджали йому здійснювати це право та виконувати батьківські обов'язки. Як фізична особа-підприємець він працює, основний вид економічної діяльності: спеціалізовані будівельні роботи, має дохід, з якого сплачує аліменти, і з якого утримує старшого сина, при цьому не зменшуючи розмір аліментів на другу дитину. У нього задовільні та комфортні умови проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , куди він може забирати сина Матвія на встановлений судом час зустрічей. Це п'ятикімнатна квартира, частка в якій належить йому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності від 03 жовтня 2006 року, виданого Фондом комунальної власності на нерухоме майно м. Дніпродзержинська. Обидва його сини добре знайомі, дружать між собою, через невелику різницю у віці мають спільні інтереси, обмінюються новинами. 01 вересня 2023 року він проводжав старшого сина у 4 клас Академічного ліцею №15, в той же ліцей в 1 клас пішов молодший син. Вони хотіли привітати його, але зустріли такий опір з боку відповідачки, що він тільки зміг на ходу обійняти свого сина. І саме таким чином відбувається його спілкування і він не вважає за можливе і в подальшому надавати їй таку можливість поводитись таким чином та перешкоджати йому у спілкуванні із сином. Тому він і звернувся до суду з даним позовом (а.с.1-5).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення часу спілкування - задоволені частково.
Визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 порядок участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 наступним чином:
- субота з 12-00 до І7-00 щотижня без присутності матері із обов'язковим повідомленням місця перебування дитини матері ОСОБА_2 ;
- на наступний день після народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 10-00 до 18-00 без присутності матері із обов'язковим повідомленням місця перебування дитини матері ОСОБА_2 ;
- в День народження старшого брата ОСОБА_4 , 06 грудня з 10-00 до 18-00 без присутності матері із обов'язковим повідомленням місця перебування дитини матері ОСОБА_2 ;
- в День народження батька дитини ОСОБА_1 , а саме 26 червня з 09-00 до 15-00 без присутності матері із обов'язковим повідомленням місця перебування дитини матері ОСОБА_2 ;
- один місяць влітку за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 в присутності матері ОСОБА_2 ;
- весняні та осінні канікули (три дні в тиждень) за попередньою домовленістю з матір'ю дитини . ОСОБА_2 в присутності матері дитини;
- зимові канікули по три дні в тиждень за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 , в присутності матері дитини ОСОБА_2 .
Всі зустрічі проводити за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 .
В іншій частині позовних вимог - відмовлено ( а.с.90-93).
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 травня 2024 року, в якому ухвалою від 29 травня 2024 року виправлено описку, заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Єсіпової Катерини В'ячеславівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Кам'янської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення часу спілкування - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 400,00 грн., які ОСОБА_2 понесла у зв'язку з розглядом справи № 209/5649/23 у Дніпровському районному суді м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
У задоволенні решти заявлених вимог - відмовлено (а.с. а.с. 116-118,120).
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення норм матеріального і процесуального права ставить питання про його зміну та визначення йому наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні сина, шляхом надання позивачу:
- один місяць влітку за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 без її участі;
- весняні та осінні канікули (три дні в тиждень) за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 без її участі;
- зимові канікули по три дні в тиждень за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 без її участі;
Також просив скасувати додаткове рішення та відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення понесених судових витрат (а.с.124-129).
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що апелянт оскаржує рішення суду в частині визначення йому побачень з дитиною в присутності матері дитини та стягнення з нього на користь відповідачки судові витрати понесені на правчничу допомогу , апеляційний суд перевіряє його законність та обґрунтованість саме в цих межах.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом - не перевіряється.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом 1 інстанції встановлено, що сторони з 25 березня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.10), та є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).
Згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.09.2022 року, шлюб між сторонам розірваний (а.с.12)
Позивач від першого шлюбу має неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13)
Позивач ОСОБА_1 є Фізичною - особою підприємцем, про що свідчить Виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.14-15)
У власності позивача перебуває 1/4 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16, 17,18, 19)
Згідно наданого Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, позивач ОСОБА_1 сплачує аліменти (а.с.20-21)
Довідка ВП № 1 Кам'янського РУП ГУНГП в Дніпропетровській області щодо звернень ОСОБА_2 з приводу домашнього насильства з боку ОСОБА_1 (а.с.47, 48)
Довідка психолога щодо стану ОСОБА_2 (а.с.49)
Характеристика відносно малолітнього ОСОБА_3 з навчального закладу (а.с.62)
Згідно довідки із навчального закладу, ОСОБА_1 не відвідує класного керівника з приводу навчання свого сина ОСОБА_6 (а.с.63)
Дитина проживає разом з Відповідачем.
Згідно до Висновку про призначення ОСОБА_1 порядку участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , були визначені час та дні побачень із малолітнім сином (а.с.73-74)
Задовольняючи частково позовні суд 1 інстанції посилався на положення ст.ст. 157,158 СК України та виходив із того, що усунення перешкод у вихованні, спілкуванні та встановлення графіку зустрічей з дитиною, визначене судом, буде відповідати інтересам дитини.
З такими висновками суду погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають встановленим обставинам по справі та зроблені з дотриманням норм процесуального права з застосуванням відповідних норм матеріального права.
Однією із засад регулювання сімейних відносин відповідно до ст. 7 СК України є забезпечення дитини можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, в тому числі і забезпеченням їй сімейного виховання.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.153 СК України визначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Положеннями ст.159 цього Кодексу передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ч.ч.4-6 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, зокрема, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Статтею 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини та право обирати форми та методи виховання, крім тих які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу. Дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Відповідно до статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Так із матеріалів справи вбачається, зокрема з висновку виконавчого комітету Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 11.01.2024 року, що доцільним є визначити такий спосіб участі батька у вихованні дитини:
- субота з 12-00 до І7-00 щотижня;
- на наступний день після народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 10-00 до 18-00;
- в День народження старшого брата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 10-00 до 18-00;
- в День народження батька дитини ОСОБА_1 , а саме 26 червня з 09-00 до 15-00;
- один місяць влітку за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 ;
- весняні та осінні канікули (три дні в тиждень) за попередньою домовленістю з матір'ю дитини;
- зимові канікули по три дні в тиждень за попередньою домовленістю з матір'ю дитини ОСОБА_2 (а.с.73-74)
Зазначений висновок надано з урахуванням інтересів дитини та не порушує його права й права батьків.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про порядок участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, взяв до уваги вік дитини, стосунки, які склалися між сторонами та дійшов правильного висновку про те, що визначений порядок спілкування та побачень позивача з сином буде відповідати як найкраще інтересам дитини.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій щодо визначення способу участі позивача у вихованні сина. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Щодо посилань в апеляційній скарзі про надання позивачу побачень з сином без участі матері дитини, то колегія суддів їх відхиляє, оскільки особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини.
Слід зазначити, що законодавством передбачено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Таким чином, вказані та інші доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають.
Що стосується стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 400,00 грн., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання ) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частинами 1-3 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник відповідача надала витяг з договору про надання послуг консультування та правової допомоги адвоката №46 від 28 листопада 2023 року, Акт виконаних робіт від 03.05.2024 року, згідно якого сума послуг складає 13350,00 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 03.05.2023 року про сплату ОСОБА_2 13350,00 грн. в рахунок відшкодування витрат адвоката.
Отже, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції документально підтверджені та доведені.
Так, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що вказано у ч. 6 ст. 137 ЦПК України.
З вище викладено вбачається, що суд вправі зменшувати розмір витрат на правову допомогу, але лише в разі подання іншою стороною клопотання про їх неспівмірність. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 року, у справі № 907/357/16).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги обставини справи, норми права, наявні в матеріалах справи докази щодо підтвердження витрат на правничу допомогу, керуючись нормами ст. 141 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення доводів апеляційної скарги щодо скасування додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки суд першої інстанції з врахуванням співмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, витраченим ним часом, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення 7 400,00 грн.
Передбачених ст. 376 ЦПК України порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено, тому рішення в оскарженій частині та додаткове рішення підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 травня 2024 року в оскарженій частині та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: