Провадження № 22-з/803/626/24 Справа № 201/13014/23 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.
08 жовтня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Барильської А.П.,
суддів: Макарова М.О., Пищиди М.М.
за участю секретаря судового засідання: Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі заяву адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Адміністрація Соборного району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дітей з матір'ю, -
Постановою Дніпровського апеляційного суду м.Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2024 року залишено без змін.
30 вересня 2024 року, адвокат Лисенко С.Ю. який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У якій просив стягнути ОСОБА_2 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн.
Згідно із ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Необхідності у виклику сторін та інших учасників справи не вбачається, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про можливість вирішення питання про ухвалення додаткового рішення у порядку ч.13 ст.7, ст.270 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає їх такими, що підлягають до частково задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3)судом не вирішено питання про судові витрати; 4)суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Аналогічне роз'яснення міститься й в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, згідно з яким додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.220 ЦПК України воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішували вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Під час прийняття 24 вересня 2024 року постанови Дніпровським апеляційним судом не були стягнуті витрати на правову допомогу. Відповідні докази понесення витрат на правову допомогу були долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення, поданої 30 вересня 2024 року (понеділок, перший робочий день).
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі«East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть певні витрати.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Апеляційне провадження має певні етапи, які вимагають як дій суду, так і дій інших учасників справи.
А саме: суд апеляційної інстанції перевіряє відповідність апеляційної скарги щодо форми і змісту вимогам статті 356 ЦПК України, дотримання строку, встановленого статтею 354 ЦПК України, повноважень особи, яка подала таку скаргу, сплату судових витрат та постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
З цією процесуальною дією суду пов'язано право учасників справи подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого апеляційним судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (частина перша статті 360 ЦПК України).
У частинах другій, четвертій статті 360 ЦПК України встановлено вимоги до форми та змісту відзиву та вказано на необхідність надання доказів надсилання його копій та документів, доданих до нього, іншим учасникам справи.
Тобто надання відзиву на апеляційну скаргу є реалізацією принципу змагальності сторін (пункт 4 частини третьої статті 2 та стаття 12 ЦПК України).
Подача апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження вимагає від інших учасників справи вчинення дій на захист своїх інтересів та спонукає до здійснення певних дій, які б не були реалізовані за відсутності апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_1 у даній справі представляє адвокат Лисенко С.Ю. який діє на підставі ордеру та договору про надання правничої допомоги від 21 жовтня 2023 року.
До заяви про ухвалення додаткового рішення було долучено копію договору про надання правничої допомоги від 21 жовтня 2023 року та акт виконаних робіт від 27 вересня 2024 року, в яких зазначено, що адвокатом надано усні консультації витрачено часу 1 год. вартість 2 000 грн; здійснено представництво інтересів у судових засіданнях 16 липня 2024 року, 17 вересня 2024 року, 24 вересня 2024 року витрачено часу 6 год. вартість 12 000 грн; здійснено підготовку та подання додаткових пояснень від 16 липня 2024 року витрачено 3 год. часу вартість 6 000 грн; здійснено підготовку та подання заяви про заперечення щодо забезпечення позову від 19 серпня 2024 року витрачено 2 год. часу вартість 4 000 грн; здійснено підготовку та подання додаткових пояснень від 16 вересня 2024 року витрачено 2 год. 30 хв. часу, вартість 5 000 грн; здійснено підготовку та подання додаткових пояснень від 24 вересня 2024 року витрачено 2 год. вартість 4 000 грн; здійснено підготовку та подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову від 27 вересня 2024 року витрачено 1 год. вартість 2 000 грн. Загалом витрачено 17 год 30 хв, вартість 35 000 грн.
Проте, колегія суддів не може погодитися з тим, що на заявлене в акті виконаних робіт від 27 вересня 2024 року представництво інтересів у судових засіданнях 16 липня 2024 року, 17 вересня 2024 року, 24 вересня 2024 року адвокат Лисенко С.Ю. витратив 6 годин, оскільки з протоколів судових засідань №3121191 від 16 липня 2024 року, №3337700 від 17 вересня 2024 року, №3374134 від 24 вересня 2024 року вбачається, що судові засідання тривали 29 хвилин 26 секунд, 24 хвилини 33 секунди, 42 хвилини 42 секунди відповідно, що сукупно становить 1 годину 36 хвилин 41 секунду безпосереднього представництва інтересів в судових засіданнях.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що сума витрат, пов'язаних з представництвом інтересів в судових засіданнях, зазначена в акті виконаних робіт від 27 вересня 2024 року, не відповідає дійсності та підлягає зменшенню до розміру, що пропорційно відповідає фактично витраченому часу адвоката в судових засіданнях.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, з врахуванням фактично виконаної представником ОСОБА_1 - адвокатом Лисенко С.Ю. роботи в межах розгляду зазначеної справи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, колегія суддів вважає за можливе стягнути 15 000 грн.
Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, з врахуванням фактично виконаної адвокатом Василенка О.В. роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, колегія суддів вважає за можливе стягнути 15000 грн.
Керуючись ст.ст.126,133,137,141,270 ЦПК України, -
Заяву адвоката Лисенка Станіслава Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст додаткової постанови складений 10 жовтня 2024 року.
Головуючий: А.П. Барильська
Судді: М.О. Макаров
М.М. Пищида