Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4963/23
номер провадження 1-кп/695/248/24
10 жовтня 2024 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючого: судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 та
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
у підготовчому засіданні по розгляду обвинувального акту у кримінальному проваджені № 12023250370001221 від 27.09.2023 року стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
що обвинувачуються за ч. 1 ст. 286-1 КК України, -
Дане кримінальне провадження перебуває у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області на стадії підготовчого провадження.
Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Клопотання мотивує тим, що ризики не зменшились та продовжують існувати. Існує ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання - реального позбавлення волі, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих. Також обвинувачений може іншим чином перешкоджати судовому розгляду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому більш м'якими запобіжними заходами забезпечити належну поведінку обвинуваченого неможливо.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, оскільки його підзахисний у нічний час перебуває завжди вдома, проте вказав, що ризики зменшились, обвинувачений повністю відшкодував витрати на лікування потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому засіданні погодився зі своїм захисником.
Суд, вирішуючи дане клопотання виходить з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.,п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 вказав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Суд при вирішенні клопотання погоджується з прокурором, що наведені ризики є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на більш м'який, оскільки обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальні поведінку обвинуваченого.
При цьому суд вказує, що метою застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 , у вигляді домашнього арешту, є забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Дане судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За таких обставин суд вважає, що більш м'якими запобіжними заходами забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 неможливо, а тому продовжує термін запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченого строком на 2 місяці.
Керуючись ст. ст. 27, 177, 181, 194, 196, 201, 202, 331 КПК України, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, тобто по 10.12.2024 року включно, поклавши на нього обов?язки:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-не відлучатися із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 23:00 год. до 06:00 год. наступного дня (крім випадків необхідності прибуття в укриття, в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану),
-повідомляти суд та правоохоронні органи про зміну свого місця проживання та/чи роботи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Головуючий: ОСОБА_1