Справа № 645/1423/20
Провадження № 2-п/645/58/24
10 жовтня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судових засідань - Малій О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі №645/1423/20 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,-
У провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходилась цивільна справа за позовом КП «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.05.2020 року були задоволені позовні вимоги КП «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення. Стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь КП «Харківводоканал» заборгованість за послуги водопостачання і водовідведення у розмірі 17 263 грн. 98 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.01.2013 року по 31.01.2020 року у розмірі 9321 грн. 65 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.01.2013 року по 31.01.2020 року у розмірі 6594 грн. 47 коп.; інфляційні витрати - 951 грн. 38 коп.; 3 % річних від простроченої суми - 396 грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 1051 грн. 00 коп. з кожного.
25.09.2024 року на адресу суду надійшла заява відповідача про перегляд заочного рішення. У заяві відповідач, посилаючись на норми процесуального законодавства та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, зазначив, що він та інший відповідач не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи у зв'язку із чим не мали змоги подати докази на спростування позовних вимог та зазначив, що не проживав за адресою утворення заборгованості протягом 16 років. Окрім того, заперечував проти позовних вимоги КП «Харківводоканал» оскільки позивачем не надано належного розрахунку заборгованості, який би узгоджувався з матеріалами справи, а тому позов вважає недоведеним та таким, що не міг бути задоволений.
Також, відповідач просив суд поновити строки для подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки заочне рішення від 21.05.2020 відповідач особисто не отримував, про рішення дізнався випадково у додатку «Дія» де побачив постанову про відкриття виконавчого провадження.
10.10.2024 року від представника позивача КП «Харківводоканал» - Панасенко І.В., яка діє на підставі довіреності, через підсистему «Електронний суд», надійшло заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якому остання заперечувала проти скасування заочного рішення від 21.05.2020 року та зазначила, що не погоджується з доводами, викладеними в заяві про перегляд заочного, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Посилаючись на практику Європейського суду, позиції Верховного суду України, норми процесуального законодавства, норми «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» представник позивача вважає, що відповідач ОСОБА_1 та другий відповідач були повідомлені про час та місце розгляду справи, не повідомляли КП «Харківводоканал» у встановленому законом порядку про зміну місця проживання, з заявами про звільнення споживачів від сплати вартості комунальних послуг або ж зменшення їх розміру у зв'язку з тимчасовою відсутністю останніх за місцем реєстрації (проживання), із доказами такого факту, до КП «Харківводоканал» не звертались. У зв'язку з викладеним просила суд заяву про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.05.2020 залишити без задоволення.
Ухвалою суду від 10.10.2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в умовах відеоконференції на підставі недотримання заявником вимог ст. 212 ЦПК України.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
10.10.2024 року представник позивача КП «Харківводоканал» - Панасенко І.В., яка діє на підставі довіреності, через підсистему «Електронний суд», подала заяву, у якій просила розглянути заяву про перегляд заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.05.2020 без участі представника КП «Харківводоканал» та залишити заяву про перегляд без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.
Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, перевіривши доводи заяви про перегляд заочного рішення та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Щодо клопотання про поновлення строків для подання заяви про перегляд заочного рішення, то згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву.
ВП ВС у постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) сформулювала висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява.
Виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень статті 15 ЦК України та положень статей 2, 4, 10, 284 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, очевидним стає висновок про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав та свобод, у тому числі шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення, в зв'язку із чим суд вважає необхідним задовольнити клопотання про поновлення строку для звернення з заявою про перегляд заочного рішення.
Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування заочного рішення, суд приходить до таких висновків.
Ухвалою суду від 13.03.2020 року провадження у справі №645/1423/20 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, а відповідачам направлено копію позову з додатками та судові повістки за адресою їх реєстрації, зазначеною в позові та перевіреною судом у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України з Реєстру територіальної громади м. Харкова, а саме: АДРЕСА_1 .
У судові засідання призначені на 13.04.2020 року, 21.05.2020 року відповідачі до суду не з'являлися внаслідок чого суд, який розглядав справу, вважав, що здійснив належне повідомлення учасників справи та 21.05.2020 року, у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомлених відповідачів, ухвалив заочне рішення.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про поштовий зв'язок» Національний оператор, яким є АТ «Укрпошта» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 № 10-р «Про національного оператора поштового зв'язку»), забезпечує надання на всій території України універсальних послуг поштового зв'язку за переліком.
Порядок надання послуг поштового зв'язку та порядок оформлень поштових відправлень, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення встановлено «Правилами надання послуг поштового зв'язку», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 .
Відповідно до п.п. 93, 94 99-1, 101 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 року (в редакції станом на час перебування справи в провадженні суду) рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
З використанням абонентської поштової скриньки доставляються, зокрема, прості поштові відправлення; повідомлення про надходження поштових відправлень, які підлягають видачі в об'єкті поштового зв'язку, поштових переказів. За письмовою згодою адресата рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів можуть доставлятися з використанням абонентської поштової скриньки (п. 93 Правил).
У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки (абз. 3 п. 94 Правил).
Відповідно до п.116 вказаних Правил (в редакції станом на час перебування справи в провадженні суду) у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або Адміністративна послуга рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99,99-1,99-2,99-3,106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
З матеріалів справи вбачаються, що вся поштова кореспонденція, як судові повістки так і заочне рішення, направлялись відповідачам за адресою їх реєстрації, а конверти зі зворотними повідомленнями та зворотні повідомлення повертались на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» та відміткою про вкладення конверта у абонентську скриньку відповідачів.
При поверненні рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з відміткою, що «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18; від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17; від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18.
Окрім того, у разі отримання особою пошти за допомогою абонентської поштової скриньки, у тому числі й повідомлень про надходження поштових відправлень, які підлягають видачі в об'єкті поштового зв'язку, особа зобов'язана самостійно здійснювати перевірку такої скриньки на предмет надходження відповідної поштової кореспонденції. Обов'язок відділення поштового зв'язку з доставки поштового відправлення вважається виконаним після вкладення останнього до абонентської скриньки.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у поставові від 21 листопада 2018 року у справі № №804/10056/15.
Одночасно з цим, Верховний суд у своїй практиці приходить до висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду (постанови від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18); від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Отже, судом вжито всіх можливих заходів з метою належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду справи, а тому посилання останнього, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду є безпідставними, що свідчить відсутність підстав визнання його неявки в судове засідання з поважних причин.
Твердження відповідача про те, що позов є необґрунтованим, а рішення ухвалено за відсутності належних доказів не знайшло свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем, при зверненні до суду надано розрахунки з детальним описом нарахувань за адресою: АДРЕСА_1 , за абонентським рахунком № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (в редакції на час утворення заборгованості) та п. 5 ч. 2 ст. 7 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (в редакції на час існування заборгованості та перебування справи в провадженні суду) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
ВСУ у справах № 6-2951цс15 (постанова від 20.04.2016), № 212/4917/15-ц, (постанова від 05.04.2017) зокрема, приходить до висновку, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Окрім того, згідно п. 3 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Згідно п. 4 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до ст.7, ч.1 п.6, ч.2 п.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг; споживач також має інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, встановлено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання); несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача і членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою (п.п.1,3 п.29).
Виконавець зобов'язаний зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання) (п.п.14 п.32).
Згідно з п.п. 7 п. 45 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору.
Таким чином, звільнення споживача від сплати вартості комунальних послуг або ж зменшення їх розміру можливе за умови, що споживач письмово повідомив виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації (проживання) із дорученням відповідного документа, що підтверджує такий факт.
Проте, стороною відповідача свого розрахунку по нарахованій сумі заборгованості та заяви про звернення відповідача ОСОБА_1 чи іншої відповідачки до КП «Харківводоканал» за фактом того, що відповідач ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації до заяви про перегляд заочного рішення не надано.
Згідно з ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позов з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, заочне рішення підлягає скасуванню за обов'язкової наявності двох умов разом, оскільки для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
У своїй заяві про перегляд заочного рішення заявник повинен зазначити такі обставини та такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку та ухвалив би принципово інше рішення. Таких доказів заявник при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не надав.
Із заяви про перегляд заочного рішення не вбачається одночасної наявності обставин, визначених ч.1 ст.288 ЦПК України, які є підставами для скасування заочного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність причин неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, що не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 260, 284, 287, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Строк для звернення з заявою про перегляд заочного рішення - поновити.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України - в 30-ти денний строк з дня складення повного судового рішення про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Повний текст ухвали складено 10.10.2024 року.
Суддя О.Ю. Алтухова