Справа № 369/13558/24
Провадження № 3/369/7024/24
Іменем України
30.09.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірина Адамівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ГУ ДПС у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка є головним бухгалтером ТОВ «СОФІЯ ОЙЛ»
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
встановила:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1713/10-36-07-15 від 17 липня 2024 року, під час проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «СОФІЯ ОЙЛ», податковий номер 39440179, що розташоване за адресою: вул. Промислова, 6, м. Вишневе, Бучанський район, Київська область, встановлено, що головний бухгалтер ТОВ «СОФІЯ ОЙЛ» - ОСОБА_1 вчинила порушення ведення податкового обліку з порушенням, а саме: порушено п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3 ст. 44, п. 46.1, 46.2 ст. 46, ст. 57, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 137.3 ст. 137, п. 138.1 ст. 138, пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), абз. 7 ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями), п. 5, 7, 21 П(С)БО № 15 «Дохід», П (С) БО № 16 «Витрати», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 508 825 грн, в тому числі по періодам: ІІ кв. 2022 року у сумі 47 070 грн, ІV кв. 2022 року у сумі 25 614 грн, ІІ кв. 2023 року у сумі 108 450 грн, ІІІ кв. 2023 року у сумі 174 600 грн, ІV кв. 2023 року у сумі 153 091 грн, про що складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 17 липня 2024 року № 38934/10-36-07-15/39440179, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про місце та час розгляду справи була повідомлена у передбаченому законом порядку. Будь-яких клопотань про її участь в судовому засіданні не надходило, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки її участь при розгляді цієї категорії справ не є обов'язковою.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Також, беручи до уваги статті 9-12, 280 КУпАП, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним та відображеним у протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Більше того, протокол про адміністративне правопорушення є одним із тих доказів, який у сукупності з іншими доказами по справі, дає підстави суду вважати винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доведеною повністю і беззаперечно, за умови визнання таких доказів належними і допустимими.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відповідальність настає за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом правопорушень, передбачених зазначеною статтею є суспільні відносини в сфері оподаткування.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: відсутність податкового обліку; порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю вини яку формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст.163-1 КУпАП можуть бути керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки усіх доказів по справі.
Разом з тим, при складанні протоколі про адміністративне правопорушення № 1713/10-36-07-15 від 17 липня 2024 року, посадовою особою заступником начальника Вишгородського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області Сидоренком М. С. не було дотримано вимог ст. 256 КУпАП, адже матеріали справи складені відносно ОСОБА_1 , проте в протоколі особою, яка притягається до адміністративної зазначена ОСОБА_2 .
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення № 1713/10-36-07-15 від 17 липня 2024 року містить розбіжності та недоліки, що унеможливлюють встановлення суб'єкта адміністративного правопорушення, який вчинив адміністративне правопорушення викладене в протоколі про адміністративне правопорушення № 1713/10-36-07-15 від 17 липня 2024 року, що дає підстави суду вважати, що в діянні ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, серед яких протокол про адміністративне правопорушення № 1713/10-36-07-15 від 17 липня 2024 року, витяг з акту № 38934/10-36-07-15/39440179 від 17 липня 2024 року, копія наказу №29К/1, копія паспорта та РНОКПК на ім'я ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Ураховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне закрити провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 163-1 ч. 1, 245, 247 ч. 1 п. 1, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП,
постановила:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення №1713/10-36-07-15 від 17 липня 2024 року) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. А. Козак