Справа № 489/7833/24
Номер провадження 2-а/489/101/24
про залишення позовної заяви без руху
10 жовтня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Микульшина Г.А., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
08.10.2024 ОСОБА_1 через свого представника адвоката Болотіна А.Є. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - постанову серії ББА № 166486 від 29.09.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
З тесту позовної заяви вбачається наступне:
«Вважаю зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 19. 20, 122, 159-161,КАС - ПРОШУ…».
Тобто в поданій ОСОБА_1 позовній заяві взагалі відсутній опис обставин справи та будь-які обґрунтування щодо підстав для визнання її протиправною та скасування.
За таких обставин позивачу ОСОБА_1 необхідно надати до суду текст позовної заяви із врахуванням положень ч. 1 ст. 160 КАС України - із зазначенням обставин справи, викладенням вимог щодо предмету спору та їх обґрунтуванням.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в Постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 (11-1287апп18).
У вказаній Постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в Постанові від 13.12.2016 (провадження №21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає, так як чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн.).
Проте позивач ОСОБА_1 до поданої ним позовної заяви доказів оплати ним судового збору суду не надав.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу про скасування постанови про адміністративне правопорушення в сумі 605,60 грн.
Крім того, судом встановлено, що позивач через свого представника адвоката Болотіна А.Є. звернувся з даним позовом до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи («Електронний суд»).
Згідно положень ч. 2 ст. 18 КАС України позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
У відповідності до ч. 7, 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Положеннями ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Натомість позивачем (його представником) до позовної заяви не долучено доказів на підтвердження направлення позову з додатками відповідачу - ані шляхом надсилання до електронного кабінету, ані в паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду підтвердження направлення відповідачу позовної заяви з додатками - шляхом надсилання до електронного кабінету чи в паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд вважає, що наведені обставини унеможливлюють вирішити питання про відкриття провадження у справі, а тому позовну заяву належить залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 160, 169 КАС України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Установити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків поданого позову.
Сума судового збору становить 605,60 грн., яка повинна бути перерахована за наступними реквізитами: рахунок: № UA558999980313161206000014482, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101 , отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/Інгульськ.р-н/22030101.
Роз'яснити, що відповідно до 1 ч. ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10.10.2024.
Суддя Г.А. Микульшина