125/735/24
3/125/310/2024
10.10.2024 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Салдан Ю. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні із здійсненням фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу за участі секретаря судового засідання Віннічук В. Л., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Бондаренко В. М., справу за матеріалами, які надійшли з ВП №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
31.03.2024 о 23 год. 55 хв. в м. Бар по вул. Дорошенка водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан визначення алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер «Alcotest» 6810, результат 1,00 проміле, тест №5018. Таким чином порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Захисник подала письмові пояснення, які підтримала у судовому засіданні. Пояснення мотивовані тим, що були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, оскільки комендантська година у Вінницькій області діє з 00:00 до 05:00, а поліцейські почали доганяти та зупиняти машину ОСОБА_1 о 23:55, який на момент зупинки нічого не порушив, а зупинився і вийшов назустріч поліцейським. Також зазначала, що у ОСОБА_1 , крім, нібито, запаху алкоголю з порожнини рота, ніяких ознак сп'яніння не виявлено, так як хода і поведінка у нього була стійка і впевнена, що видно на відеозапису. Також у ОСОБА_1 є зайва вага, а саме ожиріння змішаного генезису, 3 ступеню, присутня гіпертонічна хвороба первинна, 2 ступеню, ризик 3, що у комплексі відповідно призводить до зміни кольору обличчя, порушення ходи та розширення зіниць, що підтверджується довідкою ВЛК №11/110 від 16.01.2023.
Захисник також вказувала, що зупинка водія поліцією «просто так» не є законною, тому всі подальші вимоги поліції до нього, зокрема й проходження огляду на стан сп'яніння, водій виконувати не зобов'язаний. В графі протоколу серії ААБ №084192 від 01.04.2024 «чим порушив (ла) вимоги п.» зазначено тільки пункт 2.9 ПДР. Вказаний пункт ПДР містить шість підпунктів, втім який з них конкретно порушив позивач у цьому протоколі не зазначено. Таким чином, склад правопорушення, що інкримінується громадянину, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, може не відповідати диспозиції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тому відповідальність водія за діяння, зазначене в протоколі, на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП можна виключити. Крім того, як вбачається з чеку газоаналізатора, тест на стан алкогольного сп'яніння був проведений 01.04.2024 о 01 год. 09 хв., а згідно відеозапису перевірку на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням алкотестеру "Драгер" ОСОБА_1 проходив 01.04.2024 о 00 год. 07 хв, тобто існує різниця в майже годину між даними газоаналізатора та відеозапису. Також на чекові газоаналізатора зазначена температура повітря +24,0 С в 01 год. 09 хв., що прямо суперечить наданим даним Вінницьким обласним центром з гідрометеорології, який зазначає, що середня температура за день складала +20,9 С, середня за добу +16,8 С, тому аж ніяк в 01 год. ночі вона не могла скласти +24,0 С. Долучений до протоколу в якості доказу відеозапис з натільної камери працівника поліції не безперервний, що є прямим порушенням вимог Інструкції, а по друге не фіксує і не відтворює картини того, чи надано стерильний мундштук для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 не було ознайомлено з його правами і обов'язками. Зокрема він відмовлявся лише підписати протокол про адміністративне правопорушення, але не відмовлявся отримати копію цього протоколу. Відповідно до п. 10 Інструкції 1452 акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водієві, чого не було зроблено. Підпис на акті огляду ОСОБА_1 не ставив і цьому немає підтвердження відеодоказами, тому можна зробити висновок, що підпис підроблений.
Посилаючись на вказане захисник заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
До письмових пояснень адвокатом Бондаренко В. М було долучено: довідку військово-лікарської комісії від 16.01.2023 № 11/110, у яких вказані наявні у ОСОБА_1 захворювання; довідку про температуру повітря 31.03-01.04.2024 за даними спостереження метеостанції Жмеринка, що найближча до м. Бар Вінницької області від 06.06.2024 № 992-03.2-07/90, видану Вінницьким обласним центром з гідрометеорології, відповідно до якої середня температура за 01.04.2024 складала 20,9 С, середня за добу 16,8 С.
Заслухавши захисника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов таких висновків.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, які визначені статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Із статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено перелік дій, які забороняється вчиняти водієві, серед яких у підпункті а) цього пункту вказано: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, підпункт а) пункту 2.9. Правил дорожнього руху дублює диспозицію частини 1 статті 130 КУпАП.
У протоколі у викладі суті адміністративного правопорушення чітко зазначено, що ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він керував автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, формулювання суті правопорушення у протоколі відповідає диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП, на яку посилається ініціатор протоколу, вказуючи на кваліфікацію діяння згідно з нормами КУпАП. Крім того, у протоколі є посилання на пункт 2.9. Правил дорожнього руху, частиною якого є підпункт а).
Таким чином, у протоколі було зрозуміло зазначено, що саме ставиться за вину ОСОБА_1 і у чому саме полягає порушення ним Правил дорожнього руху - у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Активна процесуальна поведінка захисника під час судового розгляду свідчить про те, що захист здійснювався саме від висунутого ОСОБА_1 звинувачення, зміст якого ОСОБА_1 усвідомлював правильно.
Вказане свідчить про те, що суть адміністративного правопорушення, яка ставиться за вину ОСОБА_1 була сформульовано конкретно і зрозуміло. Незазначення у протоколі підпункту Правил дорожнього руху за наявності вказівки на конкретний пункт Правил і словесного викладу суті порушення відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП в світлі обставин цієї справи суд визнає неістотним порушенням в оформленні протоколу, яке не вплинуло на ефективність захисту і не тягне за собою закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується такими доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 01.04.2024 серії ААБ № 084192, який складено інспектором СРПП ВП № 1 Жмеринського РВП Заволовичем О. П., з яких встановлено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення;
- даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за змістом якого ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: «різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, поведінка яка не відповідає обстановці». Результат огляду на стан сп'яніння 1,00 проміле;
- роздруківкою результатів тестування на алкоголь з приладу Alcotest 6810 серійний номер ARBL-0898, тест № 5018, результат тесту 1,00 проміле, що відповідає даним акта огляду і протоколу. Результати тестування засвідчені підписом поліцейського і особи, що тестували;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким ОСОБА_1 міг би скористатись для проходження огляду у медичному закладі, від якого останній відмовився;
- даними відеозаписів на DVD-R диску, які додано до протоколу, на яких зафіксовано факт керуванням ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , зупинку його працівниками поліції. Поліцейський пояснив, що зупинив через комендантську годину (з даних відеозапису і протоколу вбачається, що зупинку здійснено за 5 хвилин до початку комендантської години). ОСОБА_1 пред'явив посвідчення водія в Дії та повністю назвав своє ім'я та дату народження. Поліцейський оголосив ОСОБА_1 , що вбачає у нього ознаки сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота та запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестер. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Огляд проводився в салоні патрульного автомобіля, прилад показав 1,00 проміле, що чітко видно на відеозаписі. Після чого ОСОБА_1 роз'яснено, що якщо він не згоден з результатом тестування, можна пройти повторний огляд в лікарні, на що він сказав, що не поїде в лікувальний заклад. Також поліцейським було оголошено, що він надає ОСОБА_1 на підпис роздруківку тесту, і ОСОБА_1 її підписав. На запитання поліцейського, чи є хтось тверезий в машині, ОСОБА_1 зізнався, що всі пили, ОСОБА_1 сказав, що випив пляшку пива літрову дві години тому. Також ОСОБА_1 неодноразово пропонував заплатити штраф на місці, питав «скільки», казав, що вдома є гроші і треба поїхати в Гармаки, на що поліцейський йому роз'яснив про кримінальну відповідальність. Відеозапис вівся безперервно протягом 40 хвилин 15 секунд від моменту зупинки транспортного засобу до моменту оголошення протоколу і пропозиції підписати протокол (при цьому відеозапис лише технічно розділений на три файли, але перерви у фіксації події немає);
- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 569915 від 01.04.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126, частиною 5 статті 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень, за те, що 31.03.2024 об 23 год. 55 хв. в м. Бар по вул. Дорошенка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_1 , та під час руху не був пристебнутий ременем безпеки, а також був відсутній поліс (договір) ОСЦПВ, а також не мав при собі посвідчення водія. Відомостей про оскарження вказаної постанови матеріали справи не містять.
Згідно з даними довідки з бази даних поліції ІПНП «Адмінпрактика», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 01.04.2024 протягом останніх 12 місяців до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.
Згідно з даними довідки з бази даних поліції ІП ІПНП «Адмінпрактика», посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_1 , по ВП №1 Жмеринського РВП не рахується як вилучене та не перебуває на зберіганні.
До матеріалів протоколу додано копію паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 .
Доводи захисника про те, що підпис ОСОБА_1 на акті огляду на стан сп'яніння є підробленим з посиланням на відсутність на відеозаписі моменту підписання акта, є необґрунтованими, оскільки на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного на місці зупинку огляду і не заперечував показника Драгера 1,00 проміле, в лікувальний заклад їхати відмовився.
Щодо посилання захисника на те, що на відеозаписі відсутній момент розпакування мундштука, що тягне за собою визнання недостовірними результатів тесту, суд зауважує, що такі доводи є довільним тлумаченням правил експлуатації приладу на користь сторони захисту. Керівництво з експлуатації газоаналізатора Драгер, яке належить до відкритих даних, оскільки розміщено в загальному доступі в мережі Інтернет, не містить жодних правил, на підставі яких суд би міг дійти висновку про недостовірність результатів тесту за такого використання приладу. В розділі «Встановлення мундштука» зазначено, що не слід знімати упаковку, з ділянки мундштука, яка контактує з ротом, поки мундштук не буде правильно встановлений у прилад, саме з гігієнічних міркувань. Тобто вказане правило впливає на гігієну використання приладу, а не на достовірність результатів тесту. Крім того, ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкоголь і погодився з результатами тесту, проведеного на місці зупинки.
Щодо показника температури навколишнього середовища, відображеного у роздруківці результатів тестування з приладу Драгер (+24 С), то враховуючи те, що продування приладу відбувалося у салоні патрульного автомобіля, а середня температура за день складала +20,9 С, середня за добу +16,8 С, то такий показник температури не сіє сумніву у достовірності результатів тестування. З даних відеозапису вбачається, що проведення тестування в салоні автомобіля було обґрунтовано існуючою обстановкою, оскільки пасажирка автомобіля ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння на вулиці на місці зупинки безперервно розмовляла з поліцейськими, відволікаючи їх увагу, тому поліцейський запросив ОСОБА_1 до салону патрульного автомобіля для проведення тестування і складання адміністративних матеріалів.
Різниця в часі тестування між даними відеозапису і роздруківки з приладу Драгер не сіє жодного сумніву в достовірності результату і може бути пояснена неправильним налаштуванням годинника на самому приладі.
Суд також відхиляє аргументи про порушення поліцейським вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», якими визначено причини зупинки поліцейськими транспортних засобів, оскільки поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень (пункт 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»), а керування у стані сп'яніння характеризується значною суспільною небезпечністю. Крім того, дії поліцейського щодо зупинки транспортного засобу не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із вчиненням ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яке полягало у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, і ОСОБА_1 повинен був підкоритися вимозі поліцейського і пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Стосовно доводів про відсутність підстав для проведення огляду, суд зауважує, що поліцейський встановив в ОСОБА_1 об'єктивну ознаку алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, яка не може бути спричинена наявними в ОСОБА_1 захворюваннями, вказаними у наданих захисником документах. Відтак, були наявні підстави для проведення огляду, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Аргументи про небезперервність відеозапису суперечить даним самого відеозапису, який вівся безперервно протягом 40 хвилин 15 секунд від моменту зупинки транспортного засобу до моменту оголошення протоколу і пропозиції підписати протокол. Зафіксовано достатньо даних для повного і всебічного з'ясування обставин справи, зокрема факт керування автомобілем, його зупинку, початок спілкування з поліцейськими, виявлення ознак сп'яніння, проведення огляду за допомогою приладу Драгер, згоду ОСОБА_1 з результатами тестування.
Щодо нероз'яснення особі її прав, суд зауважує, що кінцеве рішення у справі приймає суд, а не поліцейський. Під час судового розгляду ОСОБА_1 було надано достатньо часу і можливостей для реалізації усіх прав, передбачених статтею 268 КУпАП і статтею 63 Конституції України, він у повній мірі реалізував своє право на захист, залучивши трьох захисників, які знайомилися з матеріалами справи, один з яких брав участь у судовому засіданні та ефективно здійснював захист.
Таким чином, під час судового розгляду не встановлено істотних порушень процедури складання адміністративних матеріалів, які б стали підставою для закриття провадження у справі, а дослідженими під час судового розгляду доказами повністю безсумнівно підтверджується наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Про наявність посвідчення водія ОСОБА_1 повідомляв поліцейському і демонстрував його в застосунку Дія, що зафіксовано на доданому до протоколу відеозаписі.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, а саме його високого ступеню суспільної шкідливості, особи порушника, його майнового стану, з огляду на безальтернативність санкції, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Керуючись частиною 1 статті 130, статями 245, 280, 283-285 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, через Барський районний суд Вінницької області, протягом 10-ти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Юлія САЛДАН