Справа № 761/27596/24
Провадження № 1-кс/761/17838/2024
30 вересня 2024 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю, ініціатора скарги ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 , на повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 17.05.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке 28.10.2022 внесені до ЄРДР за №42022100000000550
В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 , на повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 17.05.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке 28.10.2022 внесені до ЄРДР за №42022100000000550.
Скарга мотивована тим, що в провадженні ТУ ДБР, розташованого у м. Києві перебуває кримінальне провадження №42022100000000550.
17 травня 2024 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 364 КК України.
На думку ОСОБА_2 , під час повідомлення про підозру мало місце істотне порушення процесуального порядку складання та вручення повідомлення про підозру (неповноважені особи здійснили складання та вручення повідомлення про підозру, було порушено порядок вручення підозри, з урахування того, що ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.11.2010 на час повідомлення про підозру був діючим адвокатом, відтак на нього розповсюджувались правила визначення ст. 480 КПК України як на спецсуб'єкта. Окрім того, підозра є необґрунтованою, відсутній склад злочину, ОСОБА_2 не є його суб'єктом.
У зв'язку з чим ОСОБА_2 просить скасувати повідомлення про підозру від 17.05.2024 та зобов'язати уповноважених осіб, видалити відомості про підозру є ЄРДР.
У судовому засіданні ОСОБА_2 скаргу підтримав з підстав у ній викладених, просив задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що повідомлення про підозру, складено і здійснено з урахуванням особливо порядку, оскільки ОСОБА_2 є діючим адвокатом, послався на обґрунтованість повідомленої підозри, долучив письмові заперечення з додатками.
Слідча суддя заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали долучені до скарги, документи, що долучено в судовому засіданні, вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Згідно з положеннями п.10 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчою суддею встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022100000000550 від 28.10.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 197-1 КК України.
ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.11.2010 на час повідомлення про підозру є діючим адвокатом.
17.05.2024 складено ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 364 КК України, яке підписано в.о. керівника КМП ОСОБА_5 вказане повідомлення про підозру оголошено 17.05.2024 о 10.13 год. ОСОБА_2 прокурором відділу КМП ОСОБА_6 , відповідно до доручення від 17.05.2024 в.о. керівника КМП ОСОБА_5 .
Положеннями ст. 481 КК України визначено, що письмове повідомлення про підозру здійснюється зокрема адвокату, Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. Генеральний прокурор (виконувач обов'язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу.
Відтак доводи ОСОБА_2 в цій частині є такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури. Стаття 10 вказаного Закону визначає, що у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.
Також слідча суддя погоджується і з доводами прокурора в тій частині, що відсутнє грубе порушення порядку виклику особи при здійсненні повідомлення про підозру, оскільки ст. 277, 278 КПК України не містять обов'язку здійснення попереднього виклику особи для здійснення вручення письмового повідомлення про підозру. Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Слідча суддя, виходячи із загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст. 7 КПК України, вважає, що предметом судового контролю слідчим суддею під час розгляду скарги на повідомлення про підозру є: обґрунтованість підозри, оскільки перевірка слідчим суддею саме обґрунтованості підозри є бар'єром для необґрунтованого кримінального переслідування і засобом належної реалізації загальних завдань кримінального провадження щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура; форма і зміст документу повідомлення про підозру, а також порядок повідомлення про підозру (наявність повноважень у особи, яка здійснила таке повідомлення, тощо).
Перевіряючи на предмет форми оскаржуваного повідомлення про підозру, воно в повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, оскільки наявні всі необхідні реквізити, визначені зазначеною нормою закону.
Що стосується перевірки обґрунтованості вищевказаного повідомлення про підозру слідча суддя звертає увагу на наступне.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності в особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість слід виходити з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, у справі "K.F. проти Німеччини" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У рішенні від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (рішення від 30.08.1990 р. у справі «Fox, Campbell and Hartly проти Сполученого Королівства»). Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися у кримінальному провадженні конкретними доказами. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя в жодному випадку не повинен встановлювати причетність особи поза розумним сумнівом, втім, обґрунтована підозра має підтверджуватися конкретними фактами та обставинами, що можуть переконати об'єктивного спостерігача, тобто не професіонала у сфері права, в існуванні зв'язку між діями особи та подією. Такі фактичні обставини повинні бути чіткими та зрозумілими і знайти своє відображення у відповідному рішенні компетентного органу.
Отже обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти, перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом, другий стосується питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.
Окрім іншого, слідчою суддею враховується, що досудове розслідування триває.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду кримінального провадження.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Також кримінальним процесуальним законом обумовлено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК України), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).
Разом з тим, ініціатором скарги, до матеріалів клопотання не долучено жодних доказів щодо необґрунтованості повідомлення про підозру ОСОБА_2 .
Під час судового розгляду стороною захисту не надано доказів на підтвердження своїх доводів, ці обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність достатніх підстав для задоволення вказаної скарги.
Таким чином, слідча суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд стороною кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного вважає, що скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 395 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 , на повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 17.05.2024 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке 28.10.2022 внесені до ЄРДР за №42022100000000550.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідча суддя ОСОБА_7