Справа №295/6927/24
Категорія 65
2/295/1953/24
11.09.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення від 05.08.1988 року за №322 їй видано ордер на житлове приміщення серії АЖ №014111 на право заняття квартири АДРЕСА_1 . У даній квартирі зареєстрований також відповідач, який є зятем позивача. За словами позивача, відповідач з червня 2019 року зібрав особисті речі та виїхав з квартири, після чого жодного разу не навідувався. У свою чергу факт реєстрації відповідача у вказаній вище квартирі створює позивачу суттєві перешкоди, зокрема, в частині отримання житлово-соціальних пільг та субсидії, додаткових витрат зі сплати комунальних послуг, позбавляє можливості приватизувати квартиру. З огляду на викладене у позовній заяві, ОСОБА_1 просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 23 травня 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явилася, представник позивача - адвокат Войдевич О.А. подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, відзив на позовну заяву до суду не направляв.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про спірні правовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із частиною четвертою статті 9 Житлового кодексу Української РСР (надалі ЖК Української РСР) ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Даною статтею також наведені випадку, за яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців.
Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв'язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивач є наймачем квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується ордером на жиле приміщення №014111. Ордер виданий виконавчим комітетом Корольовської ради народних депутатів м. Житомира.
Крім позивача, у вказаній квартирі також зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Керуюча компанія «Домком Житомир» від 13.02.2024 року за №114 та відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області.
Відповідно до актів ТОВ «Керуюча компанія «Домком Житомир» від 24.02.2024 та від 12.03.2024 року відповідач не проживає за місцем реєстрації із червня 2019 року.
Таким чином, досліджені судом докази підтверджують реєстрацію місця проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_1 та його фактичне не проживання в ній без поважних причин із червня 2019 року, на підставі чого суд дійшов висновку, що реєстрацією місця проживання відповідача у квартирі, яка належить на праві користування позивачу, порушуються її права як наймача та їй створюються перешкоди у користуванні нерухомим майном, через що вимоги останньої підлягають судовому захисту шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування нерухомим майном за вказаною адресою.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, що підтверджено документально.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 71, 72 ЖК Української РСР, ст.ст. 10-13, 76-81, 259, 263-265, 268, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя