10 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №240/23781/23
адміністративне провадження №К/990/36350/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Північно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №240/23781/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання дій протиправними, скасування постанови, -
У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 26.07.2023 № ЦЗ-73/ЖИ/а-2 про накладення на нього штрафу у розмірі 402000,00 грн.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалою від 21.09.2023 відкрив провадження, вирішив розглядати і розглянув її за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024, позов задоволено.
25.09.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Північно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України), а також якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України),
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 1, 3 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що суди при ухваленні рішень у даній справі застосували норми матеріального права без урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.04.2021 № 260/586/20, від 28.01.2021 у справі №380/1116/20 та від 17.04 2024 у справі №560/3981/23, зокрема, що акти перевірки ДПС є самостійними підставами для винесення постанови для застосування штрафу; у разі наявності акта ДПС не має необхідності в проведенні органами Держпраці додаткових заходів державного нагляду (контролю); положення частини 8статті 265 КЗпП України не забороняють накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявленні порушення законодавства про працю, як це передбачено порядком.
Щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 №509 після визнання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 по справі 640/17429/19 протиправною та нечинною постанову КМУ від 21.08.2019 №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», якою серед іншого, внесено зміни до Порядку №509, в тому числі в частині можливості накладати штрафи на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, а також порядку розгляду справи про накладання штрафу.
Також скаржник зазначає, що касаційна скарга у справі №240/23781/23 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Cуд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №240/23781/23.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 334, 335, 338, 359 КАС України, Верховний Суд,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Північно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі №240/23781/23.
Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/23781/23.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін