10 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №620/15757/23
адміністративне провадження № К/990/32806/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі №620/15757/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01 жовтня 2022 року по 17 листопада 2022 року, 19 листопада 2022 року по 11 грудня 2022 року, 19 листопада 2022 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ №168) у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01 жовтня 2022 року по 17 листопада 2022 року, 19 листопада 2022 року по 11 грудня 2022 року, 19 грудня 2022 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, адміністративним позов задоволено.
Справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалами Верховного Суду від 05 серпня 2024 року та від 14 серпня 2024 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
22 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» втретє надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі №620/15757/23. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22 серпня 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Мацедонська В.Е.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2024 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Губська О.А., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2024 року касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору, а також надати докази, що підтверджують поважність наведених підстав пропуску процесуального строку, або надіслати заяву про поновлення процесуального строку, із зазначенням інших поважних і об'єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують.
На виконання вимог ухвали Суду від 11 вересня 2024 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано клопотання про поновлення строків звернення до суду та платіжну інструкція від 17 вересня 2024 року №7983 про сплату судового збору. В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що вперше касаційна скарга подана 17 липня 2024 року, в межах строку визначеного частиною першою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Також зазначає про залучення особового складу Військової частини НОМЕР_1 до виконання завдань з відсічі збройної агресії Російської Федерації, про багаточасові відключення світла по всій території України без виключення протягом серпня 2024 року, а також про те, що протягом серпня 2024 року підсистема «Електронний суд» працювала некоректно (не можливо було загрузити, скачати, підписати документ).
Колегія суддів, оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження зазначає таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що, звертаючись до суду касаційної інстанції, відповідач не скористався належним чином своїм правом як при первісному, так і при повторному зверненні до суду. Так, звернувшись з касаційною скаргою до Верховного Суду вперше, заявник, в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, не виклав у ній належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень, у зв'язку із чим вона була повернута особі, яка її подала (ухвала Верховного Суду від 05 серпня 2024 року). Належних доводів та обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження судових рішень не було зазначено і при повторному зверненні із касаційною скаргою до Верховного Суду (ухвала Верховного Суду від 14 серпня 2024 року), через що така скарга вдруге була повернута скаржнику.
Відтак, скарга Військової частини НОМЕР_1 неодноразово поверталась заявнику з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо її змісту.
Верховний Суд звертає увагу відповідача, що вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.
Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов'язаний указати обґрунтовані та об'єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.
Щодо посилання у касаційній скарзі на залучення особового складу Військової частини НОМЕР_1 до виконання завдань з відсічі збройної агресії Російської Федерації, багаточасові відключення світла по всій території України без виключення протягом серпня 2024 року, а також на те, що протягом серпня 2024 року підсистема «Електронний суд» працювала некоректно (не можливо було загрузити, скачати, підписати документ).
Неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є неаргументованими, адже не містять належно підтвердження доказами.
Суд не заперечує, що вказані обставини могли ускладнити дотримання строку на касаційне оскарження, однак вони не підтверджені достатніми та належними доказами.
Суд зазначає, що введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з касаційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.
Суд також звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Отже, станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11 вересня 2024 року, заявником не усунуто.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України,
Визнати неповажними підстави пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі №620/15757/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2024 року у справі №620/15757/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
Ж.М. Мельник-Томенко