02 жовтня 2024 р. Справа № 520/7195/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024, суддя Білова О.В., по справі № 520/7195/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА"
до Харківської митниці як відокремлений підрозділ Держмитслужби
про визнання протиправними та скасування рішення, картку відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВАСФЕРА» звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000610/2 від 07.12.2023 та картку відмови № UA807200/2023/000715 від 07.12.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтовування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідачем не підтверджено обґрунтованість сумнівів щодо заявленої митної вартості товару, визначеної за першим методом.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, 26.05.2023 між ТОВ «НОВАСФЕРА» (покупець) та NOVINO TRADING LIMITED (постачальник) укладено контракт № NTL20230526, 11.07.2023 укладено додаткову угоду № б/н, якою внесено зміни та викладено у новій редакції ст. ст. 1, 6, 7, 8 Контракту, 18.09.2023 додаткову угоду № б/н, якою внесено зміни та доповнено ст. 3 Контракту.
Відповідно до абз. 1, 2 ст. 1 Контракту постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари в асортименті (далі «товар»). Покупець зобов'язується оплатити товар відповідно до умов цього договору.».
Згідно з абз. 2 ст. 2 Контракту загальна кількість і асортимент поставленого товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку.
Відповідно до ст. 3 Контракту поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період.
Статтею 4 Контракту визначено, що ціна за одиницю товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за договором.
Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту сторони домовились, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця.
Додатковою угодою від 18.09.2023 до Контракту № NTL20230526 від 26.05.2023 сторони домовилися доповнити ст. 3 Контракту наступним абзацем: «Вантажовідправником по даному контракту, окрім Постачальника, можуть бути ZHEJIANG HUADONG TEXTILE PRINTING &DYEING CO.,LTD (Адреса: XINER, ROAD, BINHAI INDUSRIAL ZONE, SHAOXING,ZHEJIANG, CHINA)».
09.07.2021 між ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (виконавець) і ТОВ «НОВАСФЕРА» (замовник) укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів № 09/07-21.
Відповідно до п. 1.1 Договору № 09/07-21 замовник доручає, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі товарів) замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги.
06.12.2023 з метою митного оформлення придбаних товарів позивачем для здійснення митного оформлення до Одеської митниці подано митну декларацію № 23UA807200017135U9 стосовно товару: «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини елестомірні та гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття платмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см: Fabric art. ET-3889,00 м. Поверхнева щільність складає 220 (+/-10) г/м2 Fabric art. AD-53381,00м. Поверхнева щільність складає 60 (+/-10) г/м2 Fabric art. AТ-44651,00м. Поверхнева щільність складає 260 +/-10) г/м2 Вивантажено з контейнера ООСU8128370 Виробник NOVINO TRADING LTD Торговельна марка RAJHANS Країна виробництва CN».
Для здійснення митного оформлення зазначених товарів до вказаних митних декларацій позивачем додано документи, які перелічені у графі 44 МД: пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.09.2023, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) NVTRL230912/1 від 12.09.2023, коносамент (Bill of lading) COSU6364673520 від 18.09.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8370 від 23.11.2023, супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) MRN23PL322080NU6ASFX5 від 23.11.2023, декларація про походження товару (Declaration of origin) NVTRL230912/1 від 12.09.2023, прейскурант (прайс-лист) виробника товару NTR20230725/18 від 25.07.2023, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Б-30/11/23/04 від 30.11.2023, розрахунок ціни (калькуляція) NVTRL230912/1 від 12.09.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 11.07.2023, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) б/н від 18.09.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів NTL20230526 від 26.05.2023, договір про надання послуг митного брокера № 09/07-21 від 09.07.2021, інші некласифіковані документи: видаткова накладна № NVTRL230912 від 12.09.2023, відвантажувальна спец. № NVTRL2 від 12.09.2023, комерційна пропозиція № NTL20230 від 15.05.2023, лист № 11/10-1 від 10.11.2023, лист № 11/10-2 від 10.11.2023, лист № NVTRL230912/1/1 від 12.09.2023, лист № NVTRL230912/1/2 від 12.09.2023, лист № NVTRL230912/1/3 від 12.09.2023, лист № NVTRL230912/1/4 від 12.09.2023, лист № NVTRL230912/1/5 від 12.09.2023, якісний опис № NVTRL230912/1 від 12.09.2023, митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 23UA807200017135U9 від 06.12.2023.
06.12.2023 під час здійснення митного контролю ЕМД №23UA807200017135U9 від 06.12.2023, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, у зв'язку з чим митним органом було направлено позивачу повідомлення № 435750, яким повідомлялось про необхідність здійснення митного огляду та необхідністю пред'явити товар для митного контролю.
Також 06.12.2023 митним органом було направлено позивачу повідомлення № 435813 щодо надання додаткових документів:
- виписку з бухгалтерської документації (Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо, на маршруті Китай-Харків);
- каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення (походження) з перекладом на вимоги ст. 254 Митний кодекс України
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476;
- інформацію про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На повідомлення відповідача позивачем 06.12.2023 надано наступні відповіді: повідомив,
- № 06/12/23-1 щодо надання виписки з бухгалтерської документації (транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо): ст. 5 Контракту № NTL20230526 від 26.05.2023 встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. Рахунком-фактурою (інвойсом) № NVTRL230912/1 від 12.09.2023 передоплату не визначено. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ТОВ «НОВАСФЕРА» виписки з бухгалтерської документації не вимагається. Також, враховуючи, що витрати на транспортування покладено на продавця, вимога щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо на маршруті Китай-Харків від покупця є незаконною;
- № 06/12/23-2 щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару: прайс-лист № NTR20230725/18 від 25.07.2023 року ТОВ «НОВАСФЕРА» вже було подано разом із митною декларацією № 23UA807200017135U9, та він вже знаходиться у відповідача.
- № 06/12/23-3 щодо копії митної декларації країни відправлення з перекладом: декларацію № MRN23PL322080NU6ASFX5 від 23.11.2023 ТОВ «НОВАСФЕРА» вже було подано разом із митною декларацією № 23UA807200017135U9 та вона вже знаходиться у відповідача. Конвенцією від 01.01.1988 спрощено формальності у торгівлі товарами між країнами-учасницями Конвенції і третіми країнами шляхом укладення ЄАД за уніфікованою формою, переклад якої не вимагається;
- № 06/12/23-4 щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями: звіт про оцінку майна № Б-30/11/23/04 від 30.11.2023, підготовлений товарною біржою, ТОВ «НОВАСФЕРА» вже було подано разом із митною декларацією № 23UA807200017135U9, та він вже знаходився у відповідача;
- № 06/12/23-5 щодо надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів - Інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України;
- № 06/12/23-6 щодо того, що мінімальна вартість ідентичного/подібного товару, митне оформлення якого вже здійснено в максимально найближчий термін, складає: тов. № 1 =3,96 USD/кг, вказано, що ТОВ «НОВАСФЕРА» разом із митною декларацією № 23UA807200017135U9 вже подано відповідачу усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом. Подані ТОВ «НОВАСФЕРА» документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару. Усі необхідні та наявні у ТОВ «НОВАСФЕРА» документи надано, інші документи надаватися не будуть.
07.12.2023 відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2023/000715.
07.12.2023 Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000610/2.
В обґрунтування вказаного рішення зазначено про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також у зв'язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості: зокрема, наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству:
- наданий до митного оформлення прайс-лист від 25.07.2023 № NTR20230725/18 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «Новасфера» та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;
- декларантом не надана інформація щодо вартості фрахту товару з Китаю, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості;
- не надано до митниці митну декларацію країни відправлення;
- подані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МКУ та відмовою декларанта надати додаткові документи, щодо митної вартості;
У зв'язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні товари, з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості у митного органу та декларанта митна вартість визначена за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є правомірними, оскільки позивачем до митного оформлення не надано всі необхідні документи, які підтверджують правомірність та обґрунтованість застосування ним першого методу визначення митної вартості товару.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч. ч 2, 3, 5 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 57 Митного кодексу України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч .ч. 1-3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 Митного кодексу України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15.
При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16.
У ході судового розгляду судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийняті з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, не надано всіх витребуваних додаткових документів.
Отже, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в розрізі висновків митного органу, що покладені в основу оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо доводів відповідача про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист від 25.07.2023 № NTR20230725/18 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «Новасфера» та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, колегія суддів зазначає наступне.
Так, положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутні такі документи як прайс-лист.
При цьому, до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.
Слід вказати, що за умовами контракту № NTL20230526 від 26.05.2023 ціна за одиницю товару узгоджується та встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію товару, а не прайс-листами.
Ціна товару, визначена у наданому позивачем прайс-листі відповідає задекларованій позивачем ціні товарів, визначеній також у інвойсі № NVTRL230912/1 від 12.09.2023.
Прайс-лист (прейскурант) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Вказаний документ не є обов'язковими документами для підтвердження заявленої митної вартості товару, а отже особливості його оформлення, на які посилається відповідач, не свідчать про недостовірність заявлених декларантом відомостей, у зв'язку з чим наявність, відсутність чи будь-які недоліки такого документу, як прайс лист, не можуть бути покладені в основу прийняття рішення про коригування митної вартості.
Аналогічні висновки щодо оцінки прайс-листа, як документа, який підтверджує митну вартість товарів, сформовано Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.02.2024 № 815/1460/18.
З аналогічних підстав колегія суддів вважає необґрунтованими посилання митного органу на ненадання позивачем митної декларації країни відправлення, оскільки положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутній такий документ як митна декларація країни відправлення.
Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Отже, митна декларація країни відправлення не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митна декларація країни відправлення відноситься до переліку додаткових документів, надання яких може мати місце у випадку не підтвердження декларантом заявленої митної вартості документами, наведеними у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Стосовно доводів відповідача щодо ненадання декларантом інформації щодо вартості фрахту товару з Китаю, що могло призвести до включення до розрахунку митної вартості не всіх складових, колегія суддів зазначає наступне.
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до ст. 3 Контракту № NTL20230526 від 26.05.2023 поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності із ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і зазначаються в інвойсі. Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період.
У свою чергу, в інвойсі № NVTRL230912/1 від 12.09.2023 вказані умови поставки CPT Харків, Україна.
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.
При цьому, у митній декларації країни відправлення MRN 23PL322080NU6ASFX5 від 07.12.2023 зазначено країною відправлення експорту є Китай, країною призначення - Україна, що узгоджується з інвойсом.
Із міжнародної товарно-транспортної накладної № 8370, що була долучена позивачем до митної декларації № 23UA807200017135U9 від 06.12.2023, перевезення товару згідно з інвойсом від № NVTRL230912/1 від 12.09.2023 здійснювалось за маршрутом Шанхай (Китай) - Гданськ (Польща).
При цьому, згідно з митною декларацією країни відправлення MRN 23PL322080NU6ASFX5 від 07.12.2023 м. Гданськ (Польща) є місцем перевантаження товару.
Тобто, м. Гданськ (Польща) було транзитним пунктом розвантаження товару, після якого товар повинен надійти до кінцевого призначення в Україну, що відповідає умовам поставки СРТ Харків, Україна.
Таким чином, маршрут перевезення товару наступний: Шанхай (Китай) - Гданськ (Польща) - Харків (Україна) та як визначено умовами поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.
Згідно з листом постачальника № NVTRL230912/1/1 від 12.09.2023 відповідно до контракту № NTL20230526 від 26.05.2023, інвойсу № NVTRL230912/1 від 12.09.2023 вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Відповідно до калькуляції собівартості № NVTRL230912/1 від 12.09.2023 до ціни товару включено фрахт.
При цьому, посилання відповідача на те, що фpaxт зacтocoвується лише дo мopcькoгo пepeвeзeння є помилковими, оскільки фpaxт є oплaтою зa пepeвeзeння вaнтaжу pізними типaми тpaнcпopтниx зacoбів зa уклaдeними кoнтpaктaми aбo міжнapoдними дoгoвopaми.
Таким чином, судовим розглядом встановлено, що витрати на транспортування товару до визначеного (кінцевого) місця призначення - м. Харків, Україна, витрати на навантаження, вивантаження оцінюваного товару, пов'язані з його транспортуванням включено до ціни товару, що відповідає як умовам поставки CPT, так і з наданим позивачем документам.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, про відсутність обов'язку продавця нести витрати на доставку товару з порту Гданськ (Польща).
Отже, у ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження висновки відповідача щодо наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару, розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ж наявності ознак підробки, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості.
Натомість, позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо обраного митним органом методу визначення митної вартості товару колегія суддів зазначає, що інформація, викладена в автоматизованій системі митного оформлення не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації, поданій позивачем, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Посилання на використання цінової бази допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Втім, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Митним органом зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
У рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020.
З огляду на встановлені у справі обставини, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
Суд першої інстанції вищенаведене не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 132 КАС України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду справи правова допомога позивачу надавалась Адвокатським бюро «Бідної Оксани Іванівни» на підставі договору від 12.03.2024 про надання правової допомоги.
Пунктом 3 даного договору передбачено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі.
Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги від 12.03.2024 за даним договором бюро приймає на себе зобов'язання про надання правової допомоги клієнту щодо визнання протиправними та скасування рішення Харківської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000610/2 від 07.12.2023 та картку відмови № UA807200/2023/000715 від 07.12.2023 на суму надмірно нарахованих митних платежів через коригування у розмірі 653182,62 грн.
Додатковою угодою № 2 до договору про надання правової допомоги від 12.03.2024 розмір гонорару бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 30000 грн. Клієнт сплачує гонорар бюро у повному розмірі до кінця березня 2024.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, слід вказати, що результатом представництва інтересів позивача у суді стало складання позовної заяви (т. 1 а.с. 1-23), відповіді на відзив Харківської митниці ( т. 1 а.с. 161-203), участь у відкритих судових засіданнях у суді першої інстанції 23.04.2024, 11.06.2024, складання апеляційної скарги (т. 2 а.с. 34-70), відповідь на відзив Харківської митниці на апеляційну скаргу, участь у відкритих судових засіданнях у суді апеляційної інстанції 25.09.2024, 02.10.2024.
При цьому, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем витрат на правничу допомогу критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, враховуючи суть спірних правовідносин, беручи до уваги, що предметом спору є питання визначення митної вартості товару та правомірності рішення щодо коригування митної вартості, прийняття якого призвело до переплати позивачем митних платежів на суму 653182,62 грн., колегія суддів доходить висновку проте, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу є 30000 грн., понесених у ході розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування витрат за отримані послуги у зазначеному розмірі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про стягнення на користь позивача з Харківської митниці витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 грн.
Доводи відповідача щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу не знайшли підтвердження у ході розгляду справи.
Також, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12825,74 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1102 від 18.03.2024, за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19238,61 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1382 від 18.06.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, стягненню на користь позивача з Харківської митниці підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 32064,35 грн.
Відповідно ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 по справі № 520/7195/24 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2023/000610/2 від 07.12.2023 та картку відмови № UA807200/2023/000715 від 07.12.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАСФЕРА" (ЄДРПОУ 44324382) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 32064 (тридцять дві тисячі шістдесят чотири) грн. 35 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 10.10.24.