Головуючий І інстанції: Горшкова О.О.
10 жовтня 2024 р. Справа № 520/178/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024, м. Харків, по справі № 520/178/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області третя особа Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки тривалістю 10 робочих днів відповідно до наказу голови Дзержинського районного суду м. Харкова № 02-04/417 від 20 грудня 2023 року, які полягають у застосування під час обчислення компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки постанови КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати»; стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 недонараховану та невиплачену компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки тривалістю 10 робочих днів відповідно до наказу голови Дзержинського районного суду м. Харкова № 02-04/417 від 20 грудня 2023 року (з утриманням із цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті, шляхом безспірного списання коштів з бюджетної програми КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апарату судів") в сумі 24000 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, вказує, що після залишення позовної заяви без руху, нею було надано уточнену позовну заяву, якою фактично виконано вимоги ухвали суду. Проте, незважаючи на це, оскаржуваною ухвалою позовну заяву повернуто, що є порушенням вимог діючого КАС України.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Згідно з ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Положеннями ч.1 ст.169 КАС України регламентовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 7 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160,161,172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Так, ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду 02.01.2024.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд в порядку спрощеного провадження.
16.01.2024 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.
Розпорядженням від 06.08.2024 №03-05/55 призначено повторний автоматичний розподіл справи/а.с. 34/.
06.08.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, №520/178/24 та призначено суддею по справі Горшкову О.О./а.с.35/
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 прийнято до свого провадження адміністративну справу №520/178/24 та залишено адміністративний позов ОСОБА_1 без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій визначити належних відповідачів та викласти зміст позовних вимог щодо них; докази направлення уточненої позовної заяви з додатками відповідачам.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не усунуті недоліки, що слугували підставою для залишення позовної заяви без руху.
Оцінюючи обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та наявність передбачених законом підстав для залишення поданої позивачем позовної заяви без руху, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тлумачення пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України дає підстави зробити висновок, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу.
З аналізу наведених норм процесуального права колегія суддів зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №160/19144/21.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем до апеляційної скарги додано копію уточненої позовної заяви від 15.08.2024, яку було сформовано та направлено через електронний кабінет в ЄСІТС. Також позивачем до апеляційного суду надано додаткові пояснення та долучено картку руху заяви "Уточнена позовна заява", з якої вбачається, що остання була сформована та направлена 15.08.2024 року як до Харківського окружного адміністративного суду так і сторонам - Державній казначейській службі та Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Харківській області.
Вищевказані докази у своїй сукупності підтверджують фактичне виконання позивачем вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024.
Крім того, одним з фундаментальних основ верховенства права є принцип юридичної визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено: визнаючи повноваження судді тлумачити закон, слід пам'ятати також і про обов'язок судді сприяти юридичній визначеності, яка гарантує передбачуваність змісту та застосування юридичних норм, сприяючи тим самим забезпеченню високоякісної судової системи.
Тому, враховуючи, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 вже відкрито провадження по справі, то залишення позовної заяви без руху в подальшому, можливе лише з причин, які не могли бути усунутими під час судового розгляду.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та в подальшому повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Отже, оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права.
Інші доводи у даній справі не впливають на вирішення даного питання та на оцінку правильності висновків суду апеляційної інстанції у даній справі.
Частиною 3 ст. 312 КАС України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 по справі № 520/178/24 скасувати.
Направити справу № 520/178/24 для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко