10 жовтня 2024 року справа №360/683/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 360/683/24 (головуючий І інстанції О.В. Ірметова) за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
21 червня 2024 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неврахування до спеціального пільгового стажу позивача, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 період навчання з 01.09.1973 по 28.06.1977 у Макіївському педагогічному училищі; періоди роботи позивача з 15.08.1977 по 03.05.1978 - вчителем початкових класів у Скосогорівській восьмирічній школі; з 03.05.1978 по 12.05.1980 - строкова військова служба в армії СРСР; з 01.10.1987 по 31.08.1997- викладачем початкової військової підготовки у Гірській середній школі №12; з 24.11.2008 по 31.05.2014 - директором Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30; з 01.10.2014 по 09.10.2014 - директором Золотівської багатопрофільної гімназії та нездійснення в зв'язку з цим виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій станом на день її призначення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до спеціального пільгового стажу позивача, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 період навчання з 01.09.1973 по 28.06.1977 у Макіївському педагогічному училищі; періоди роботи позивача з 15.08.1977 по 03.05.1978 - вчителем початкових класів у Скосогорівській восьмирічній школі; 03.05.1978 по 12.05.1980 - строкова військова служба в армії СРСР; з 01.10.1987 по 31.08.1997-викладачем початкової військової підготовки у Гірській середній школі №12; з 24.11.2008 по 31.05.2014 - директором Первомайської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №30; з 01.10.2014 по 09.10.2014 - директором Золотівської багатопрофільної гімназії та здійснити позивачу виплату грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій станом на день її призначення.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року позовну заяву повернуто, у зв'язку з тим, що позов підписано особою, яка не має права її підписувати.
Повертаючи позов, суд виходив з того, що представник позивача звертаючись в інтересах клієнта надав згенерований ордер серії АТ №1070120, який реалізував в інтересах свого клієнта в іншій установі - у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що повноваження адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича на представництво інтересів ОСОБА_2 належним чином не підтверджено.
Окремою ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року повідомлено кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області (76010, місто Івано-Франківськ, вулиця Короля Данила, буд. 16-б) про встановлені під час розгляду матеріалів справи № 360/683/24 порушення адвокатом Галкіним Вячеславом Леонідовичем вимог законодавства для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи повідомити суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Судом першої інстанції встановлено, що представник позивача звертаючись в інтересах клієнта надав згенерований ордер серії АТ №1070120, який реалізував в інтересах свого клієнта в іншій установі - у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Чинне законодавство не передбачає можливості представництва інтересів клиєнта в різних органах (установах) на підставі одного і того ж ордеру. Згідно зі статтею 7 Правил адвокатської етики адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Не погодившись з судовим рішенням, адвокат звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції.
Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що підставою для прийняття ухвали стало те, що під час перевірки матеріалів позовної заяви встановлено, що позовна заява підписана та подана представником позивача - адвокатом Галкіним В.Л.
На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1070120, виданий 20.06.2024, який реалізував в інтересах свого клієнта в іншій установі - у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
В результаті цього суд першої інстанції прийняв ухвалу від 25.06.2024 у справі 360/683/24 якою позовну заяву повернув особі, яка її подала. Тобто провадження у справі не було відкрито.
Процесуальним законодавством встановлено, що суд може прийняти окрему ухвалу виключно щодо порушень закону, які було виявлено під час розгляду справу.
Отже, суд дійсно наділений правом прийняття окремих ухвал щодо виявлених порушень законодавства, однак за умови, що такі порушення були виявлені саме під час розгляду справи.
Так як ч.1 ст.249 КАС України встановлює, що окрема ухвала суду стосовно порушень закону може бути ухвалена виключно на підставі виявлених під час розгляду справи порушень закону, оскаржувана ухвала не могла бути прийнята на стадії вирішення питання відкриття провадження у справі, тобто до моменту прийняття до розгляду позову та відкриття провадження у справі, а тому судом першої інстанції було прийнято оскаржувану ухвалу на стадії, на якій її прийняття не передбачене процесуальним законодавством, тобто з порушенням ч.1 ст.249 КАС України.
За таких обставин окрема ухвала постановлена з порушенням вимог ч.1 ст.249 КАС України, у зв'язку з чим підлягає до скасування.
Від позивача надійшли пояснення до скарги.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що підставою для її ухвалення стало те, що під час перевірки матеріалів позовної заяви встановлено, що позовна заява підписана та подана представником позивача - адвокатом Галкіним В.Л. Тобто провадження у справі не було відкрито.
У відповідності до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Тобто процесуальним законодавством встановлено, що суд може прийняти окрему ухвалу виключно щодо порушень закону, які було виявлено під час розгляду справу. Суд дійсно наділений правом прийняття окремих ухвал щодо виявлених порушень законодавства, однак за умови, що такі порушення були виявлені саме під час розгляду справи.
Так як ч.1 ст.249 КАС України встановлює, що окрема ухвала суду стосовно порушень закону може бути ухвалена виключно на підставі виявлених під час розгляду справи порушень закону, оскаржувана ухвала не могла бути прийнята на стадії вирішення питання відкриття провадження у справі, тобто до моменту прийняття до розгляду позову та відкриття провадження у справі, а тому судом першої інстанції було прийнято оскаржувану ухвалу на стадії, на якій її прийняття не передбачене процесуальним законодавством, тобто з порушенням ч.1 ст.249 КАС України.
Також, частиною 1 статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що права судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами.
Тобто право судді щодо збирання доказів під час вирішення питання наявності підстав для відкриття провадження у справі у т.ч. шляхом доступу та вивчення матеріалів інших справ, які перебували у провадженні інших суддів без прийняття ухвали про витребування відповідних доказів має бути передбачено КАС України. Натомість Кодекс адміністративного судочинства України таким правом суддю не наділяє. Більш того, ч.3 ст.80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Однак суд отримав доступ до справи 360/645/24 без постановлення ухвали.
Оглядом ухвали суду від 17.06.2024 та доданих до позовної заяви документів, суд встановив, що у справі № 360/645/24 на підтвердження повноважень адвоката Галкіна В.Л. додано ордер серії АТ №1070120 від 29.05.2024, що виданий на підставі договору про надання правової допомоги №87 від 29.05.2024, з зазначенням в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» - «у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області».
Тобто судом не заперечується, що ним без прийняття ухвали про витребування матеріалів справи 360/645/24 для огляду здійснено самостійний доступ до матеріалів відповідної справи та було здійснено встановлення обставин по іншій справі. До того ж суд жодним чином не обґрунтовує з якою метою, з яких підстав і на підставі якої норми процесуального закону здійснено доступ до іншої справи та вчинено вивчення документів.
Однак збирання/отримання доказів за ініціативою суду не передбачає такої процесуальної дії, як «Огляд КП «ДСС» судом.
Рішенням зборів суддів Луганського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 № 2/1.1 були затверджені Засади використання автоматизованої системи документообігу Луганського окружного адміністративного суду, якими зокрема визначено, що КП «ДСС» використовується виключно для документообігу суду, обміну інформацією між судами та передачі інформації до центральних баз даних - п.1.3
Тобто суддя взагалі не мала права використовувати КП «ДСС» як джерело для отримання доказів, бо вказана комп'ютерна програма використовується виключно для документообігу суду, обміну інформацією між судами та передачі інформації до центральних баз даних, а не для доступу інших суддів до матеріалів справ, які не перебувають у їх провадженні.
Розділом Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (надалі - Інструкція) встановлені підстави та порядок надання судових справ на ознайомлення.
Так, суд першої інстанції в особі судді, який прийняв оскаржувану ухвали не входить до переліку осіб, які мають право для здійснення ознайомлення з матеріалами справи. Судом не приймалася ухвала про витребування матеріалів іншої справи.
Ні процесуальне законодавства, ні інструкції, які регулюють роботу КП «ДСС» та підстави і порядок доступу до судових справ не передбачає право судді з власної ініціативи, у спосіб, який не передбачений законодавством отримувати доступ до матеріалів інших справ та використовувати їх для прийняття процесуальних рішень.
Згідно ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Порядок використання ордерів передбачає, що ордер на надання правової допомоги є документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити. Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Ордер містить реквізити, такі як серію, порядковий номер ордера, такі реквізити генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням № 41 від 12.04.2019 Ради адвокатів України не містить застереження отримання адвокатом нового бланку на кожну окрему справу, чи на кожну установу, де представляються інтереси одного і того ж клієнта, відсутнє чітке регламентування необхідності отримання нового бланку ордеру на кожну окрему справу чи на кожну установу, де представляються інтереси одного і того ж клієнта.
Тобто, Положення не встановлює для адвокатів обов'язку зазначати номер ордеру самостійно, номер ордеру генерується автоматично та не залежить від волі адвоката, є реквізитом який визначається самостійно, відповідною автоматичною системою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua.
В окремій ухвалі суду першої інстанції не зазначено, яким чином виявлене, на думку суду, порушення впливає на права сторін по справі, права інших адвокатів, та є достатньою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Від скаржника надійшли додаткові пояснення до скарги.
В обґрунтування зазначено обставини тотожні наведеним у скарзі та поясненнях позивача.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Як встановлено судом, позовна заява в інтересах ОСОБА_2 підписана та подана до суду представником позивача - адвокатом Галкіним Вячеславом Леонідовичем.
На підтвердження своїх повноважень до позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АТ № 1070120, виданий 20.06.2024, щодо представництва в Луганському окружному адміністративному суді та в Першому апеляційному адміністративному суді інтересів Заїки Володимира Миколайовича.
Суд першої інстанції здійснивши огляд КП "ДСС" встановив, що 11 червня 2024 року надійшов позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 17 червня 2024 року у справі № 360/645/24 позовну заяву адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Оглядом ухвали суду від 17.06.2024 та доданих до позовної заяви документів, суд встановив, що у справі № 360/645/24 на підтвердження повноважень адвоката Галкіна В.Л. додано ордер серії АТ №1070120 від 29.05.2024, що виданий на підставі договору про надання правової допомоги №87 від 29.05.2024, з зазначенням в ордері у графі “Назва органу, в якому надається правова допомога» - “у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області».
Тобто, представник позивача звертаючись в інтересах клієнта надав згенерований ордер серії АТ №1070120, який реалізував в інтересах свого клієнта в іншій установі - у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
Та суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає можливості представництва інтересів клієнта в різних органах (установах) на підставі одного і того ж ордеру.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно частини 4 статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Таким чином, підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушення.
Отже, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити елементи якого складу правопорушення слід перевірити.
Окрема ухвала-це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення.
Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Разом з тим, окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з частиною 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною 4 статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
На підставі пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути ордер.
Згідно частини 2 статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Як визначено частиною четвертою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги затверджено рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі - Положення № 41).
На підставі пункту 4 Положення № 41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно пункту 7 Положення № 41, облік згенерованих ордерів здійснюється автоматично системою управління електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України. Історія генерування ордерів відображається у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті НААУ та у адміністративній частині електронної бази даних ЄРАУ.
Відповідно до підпунктів 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8, 12.9, 12.13 пункту 12 Положення № 41 ордер містить наступні реквізити:
- Серію, порядковий номер ордера;
- Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;
- Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження);
- Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер;
- Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги;
- Дату видачі ордера;
- Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Згідно підпункту 12.14 пункту 12 Положення № 41 реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
На підставі частини 3 статті 7 Правил адвокатської етики адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Рішенням Ради адвокатів України № 137 від 15-16 грудня 2023 року визначено, що використання ордеру на надання правничої (правової) допомоги, які оформлені адвокатом на бланку з однією і тією ж серією та номером ордеру, але з різним змістом, є порушенням Правил адвокатської етики.
Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що для представництва інтересів на кожного окремого клієнта в різних органах (установах) адвокат повинен генерувати окремий ордер.
При цьому посилання на договір про надання правової допомоги та дату цього документа, назва органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дата видачі ордеру, - відносяться до обов'язкових реквізитів ордеру.
Порушення адвоката Галкіна В.Л. виявилися в тому, що він, звертаючись в інтересах ОСОБА_2 в суд на підставі ордера серії АТ №1070120, вже реалізував цей ордер в інтересах цієї особи в інших органах, що суперечить чинному законодавству, яке не передбачає можливості представництва інтересів особи в різних органах на підставі одного і того ж ордеру.
Оскільки судом першої інстанції зазначено нормативно-правові акти, вимоги яких порушено, також зазначено, в чому саме полягає порушення адвокатом Галкіним В.Л., тому колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції дотримано умови, визначені ч. 4 ст. 249 КАС України, а тому постановлення окремої ухвали є обґрунтованим.
Безпідставними є доводи апелянта, що порушення можуть бути виявлені судом тільки під час розгляду справи по суті, з обґрунтуванням тим що суд першої інстанції, з огляду на положення глави 6 КАС України не здійснював такий розгляд справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України окрема ухвала суду ухвалюється під час розгляду справи, а не під час розгляду справи по суті.
При цьому апелянт помилково ототожнює «розгляд справи по суті», визначений главою 6 КАС України, з поняттям «розгляд справи».
Судовий розгляд як стадія адміністративного процесу - це послідовність вчинення процесуальних дій судом та іншими учасниками адміністративного судочинства щодо розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи, спрямованих на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів владних повноважень чи їх посадових осіб.
На стадії судового розгляду досліджуються докази, з'ясовуються фактичні обставини справи, заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється допит свідків, заслуховуються пояснення експертів, спеціалістів, вирішуються клопотання осіб, які беруть участь у справі тощо.
Здійснення цих дій характеризує стадію судового розгляду як головну стадію, оскільки на цій стадії найбільш повно реалізуються принципи адміністративного судочинства: верховенства права; законності; змагальності сторін; офіційного з'ясування обставин; гласності та відкритості процесу.
Незалежно від того, яке буде прийнято рішення - закриття справи провадженням, зупинення та поновлення провадження у справі; задоволення адміністративного позову повністю або частково, зобов'язання відповідача вчинити певні дії - судовий розгляд обов'язково повинен відбутися, а тому він є обов'язковою стадією адміністративного судочинства.
Судовий розгляд справи складається з кількох етапів: 1) підготовка та відкриття судового засідання; 2) розгляд справи по суті; 3) судові дебати; 4) винесення і оголошення судового рішення.
Отже, розгляд справи по суті є етапом судового розгляду справи.
Аналіз положень статті 249 КАС України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Щодо посилання скаржника на те, що суд без законодавчо визначених підстав отримав доступ до справи 360/645/24 без постановлення ухвали, колегія суддів зазначає, що скаржник посилається на положення Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 в частині ознайомлення з матеріалами справи сторін та інших осіб, які не регулюють питання отримання інформації судом. Також, як вірно зазначено позивачем та самим скаржником у скарзі КП «ДСС» використовується для документообігу суду, обміну інформацією між судами та передачі інформації до центральних баз даних, що прямо вказує на можливість отримання судом необхідноі інформації на стадії відкриття провадження у справі.
Також, суд окремою ухвалою не притягнув адвоката Галкіна В.Л. до дисциплінарної відповідальності, а повідомів про встановлені під час розгляду справи порушення адвокатом вимог законодавства кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Івано-Франківської області, тобто орган, до компетенції якого входить розгляд заяв (скарг, повідомлень) щодо поведінки адвокатів відповідно до розділу 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для вжиття відповідних заходів, що знаходиться в межах компетенції суду в розумінні частини другої статті 249 КАС України.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування окремої ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича на окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 360/683/24 - залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року у справі № 360/683/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць