10 жовтня 2024 року справа №200/3082/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у справі № 200/3082/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошових виплат за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - Управління), в якому просив:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29 квітня 2024 року № 423 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ОУС ГУНП в Донецькій області» про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, у зв'язку з невідповідністю фактичних обставин справи висновкам за результатами службової перевірки;
2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області за № 15ск-дск «По особовому складу», відповідно до якого ОСОБА_2 був звільнений зі служби в органах поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію», у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
3) поновити ОСОБА_2 на службі в органах Національної поліції України на посаді оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Донецькій області;
4) стягнути з Управління за час вимушеного прогулу за період з 30 квітня 2024 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29 квітня 2024 року № 423 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками УОС ГУНП в Донецькій області», постановленого за висновками службового розслідування за фактом складання по відношенню до ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, 29 квітня 2024 року наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області за № 15ск-дск позивача було звільнено зі служби в органах поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію», у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Отже, позивач вважав, що його було протиправно звільнено зі служби у поліції, а тому він звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позов.
Апелянт наголошує, що з метою спростування керування транспортним засобом у стані сп'яніння, він негайно (з урахування того, що йому було необхідно було знайти водія у комендантську годину) звернувся до КНП «Медичний єдиний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» та пройшов огляд у лікаря-нарколога. Точний час проходження огляду 02 год. 30 хв. 25.03.2024.
Відповідно до висновку № 126 від 01.04.2024, у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено.
Отже, твердження місцевого суду про те, що висновком КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов'янськ зазначено, що вміст алкоголю у крові склав 0,99% проміле, а відповідно до результату повторного проходження «Drager alkotest 6820» (02:45 25.03.2024) результат склав 1,03% проміле, не відповідає фактичним обставинам справи.
Апелянт констатує, що відповідачем не надано належних допустимих доказів вищевказаного факту, оскільки основний доказ підтвердження цього - Висновок № 126, складений лікарем-наркологом КНП «Медичний єдиний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів сп'яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, де зроблено висновок, що ОСОБА_2 не перебуває в стані наркотичного чи алкогольного сп'яніння, що також спростовує ту обставину, що він відмовлявся від такого огляду.
Також апелянт зазначає, що відповідачем не виявлено та не надано доказів тому, що позивач вчинив будь-які інші вчинки, яким можна було б надати відповідну оцінку на предмет підриву авторитету та репутації Національної поліції.
Отже, звільнення поліцейського на підставі не доведених фактів не досягає зазначеної мети, а саме порушення поліцейським правових актів, які б могли слугувати підставою для вирішення питання про наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
На переконання скаржника, відповідач обрав позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції неправомірно, оскільки вчинені позивачем дисциплінарні проступки не є такими, що дискредитують звання поліцейського і негативно впливають на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем необґрунтовано та непропорційно, тобто без урахування балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо правомірності оскаржених наказів, відповідач посилається на матеріали службового розслідування, проте матеріали справи не містять таких матеріалів.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
За приписами частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів недостатньо для повного, всебічного та належного розгляду апеляційної скарги, тому постало питання про необхідність витребування додаткових доказів.
Керуючись статтями 72, 77, 80, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Витребувати від Головного управління Національної поліції в Донецькій області матеріали службового розслідування, яке 25 березня 2024 року призначене наказом ГУНП в Донецькій області № 526 відносно ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Запитувані документи надіслати до суду до 24 жовтня 2024 року (включно).
Продовжити строк розгляду справи № 200/3082/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення - 10 жовтня 2024 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук