09 жовтня 2024 року справа №200/1990/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 р. у справі № 200/1990/24 (головуючий І інстанції Волгіна Н.П. ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( далі-відповідач, ГУПФУ), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 23 жовтня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 23 жовтня 2023 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року позовні вимоги задоволено, а саме суд:
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, - із застосуванням при розрахунку розміру пенсії показника середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 23 жовтня 2023 року перерахунок призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV пенсії за віком - із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, що передували року звернення за призначенням такої пенсії, та здійснити виплату перерахованої суми пенсії із врахуванням раніше сплачених сум.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування скарги зазначено, що позивач звернулась із заявою № 1698 про перерахунок пенсії, а саме «перехід на інший вид пенсії». Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та проведено перерахунок пенсії з 22.01.2024. Позивача переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788 на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Судом безпідставно не враховано те, що відповідно до пункту 4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Для обчислення пенсії позивачу було враховано саме показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (п.4-3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058), який з урахуванням індексацій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058 склав 7405.03 грн. станом на дату звернення за перерахунком.
Судом не враховано те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Судом не враховано, що, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Таким чином, законодавець передбачає, що для застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії, має одночасно поєднуватися декілька умов: перехід має відбуватися саме з пенсії по інвалідності; особа має продовжувати працювати і має набути страховий стаж після призначення пенсії не менш як 24 місяці; переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком має відбуватися вперше.
Тобто новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, застосовується тільки при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо її призначають уперше і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.
Скаржник наголошує, що заява позивача фактично стосувалася призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена ,тому вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, оскільки для відповідних категорій осіб законодавцем передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Проте, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV.
Також, скаржник не погоджується з рішенням суду в частині стягнення судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач з 1 жовтня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, їй була призначена відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» пенсія за вислугу років .
23 жовтня 2023 року позивач звернулась через ВОГ № 7 (сервісний центр Пенсійного фонду у Дніпропетровській області) із заявою про перехід на іншій вид пенсії .
До заяви про перехід на пенсію за віком за Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач додала наступні документи: копію паспорта НОМЕР_2 ; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію диплому про навчання НОМЕР_3 ; заяву про спосіб виплати пенсії; копію свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 ; копію трудової книжки НОМЕР_5 .
Заява була за принципом екстериторіальності розподілена для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Торецьк) від 27 жовтня 2023 року (08:32) № 914210177469 (вид перерахунку: “перехід з виду на вид») позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23 жовтня 2023 року у зв'язку із досягненням 60-річного віку (60 років 0 місяців 3 дні), з урахуванням страхового стажу (повного) - 37 років 0 місяців 5 днів.
У рішенні зазначено, що розмір пенсії за віком (ст. 27) (4481.67 * 0.37000) 1658,22 грн; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 17 років) 246,84 грн; загальний розмір пенсії 1905,06 грн; доплата до мінімальної пенсійної виплати (2093 грн) 187,94 грн; місяць підвищення розміру пенсії 1 жовтня 2023 року; допл. на індекс. ЗП для СС 30/35 та/або інв. І гр. 207,00 грн; доплата особам, яким не виповнилось 70 років 460,00 грн; розмір пенсії з надбавками склав: 2760,00 грн .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Торецьк) від 27 жовтня 2023 року № 914210177469 здійснено перерахунок призначеної позивачу з 23 жовтня 2023 року відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком (вид перерахунку: “Індивідуально (масовий). Індексація заробітку»), відповідно до якого розмір пенсії за віком (ст. 27) (8815.98 * 0.37000) 3261,91 грн; доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч.1. абз.2) (за 17 років) 246,84 грн; загальний розмір пенсії склав 3508,75 грн; місяць підвищення розміру пенсії 1 жовтня 2023 року; розмір пенсії з надбавками склав: 3508,75 грн .
За поясненням відповідача, які підтверджуються наявним у справі Розрахунком заробітку для обчислення (алгоритму розрахунку) розміру призначеної ОСОБА_1 відповідно до Закону № 1058-IV пенсії за віком, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області при визначенні розміру призначеної позивачу пенсії за віком враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, якої сплачено страхові внески, - 7405,03, який був розрахований виходячи з показника середнього заробітку в Україні за 2014-2016 роки станом на 1 жовтня 2017 року (3764,40) із застосуванням коефіцієнтів, що щорічно встановлюються Кабінетом Міністрів України (3764,40 * 1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197) .
28 лютого 2024 року представником позивача було скеровано до відповідача адвокатський запит (копії запиту суду не надано).
Листом від 5 березня 2024 року (вих. № 0500-0202-8/21811) у відповідь на адвокатський запит представника позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило наступне.
ОСОБА_1 з 15 червня 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та по 12 серпня 2018 року отримувала пенсію за вислугу років, призначену на підставі п. 2-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дотриманням вимог ст.ст. 52, 54 та 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ. При визначенні середньої заробітної плати для розрахунку пенсії враховано п. 4-3 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону 1058, застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн. Виплату пенсії ОСОБА_1 припинено у зв'язку з працевлаштуванням. На підставі заяви ОСОБА_1 від 23 жовтня 2023 року № 1698 про перехід на інший вид пенсії відповідно до ст. 10 Закону 1058 та з урахуванням норм ст. 45 Закону 1058, ОСОБА_1 з 23 жовтня 2023 року переведено на пенсію за віком з урахуванням страхового стажу по 30 вересня 2023 року - 37 років 3 місяці 5 днів. До показника середньої заробітної плати застосовано механізм щорічної індексації пенсій, призначених за нормами Закону 1058, що передбачений постановами Кабінету Міністрів України за 2019 - 2022 роки […]. Враховуючи наведене, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком ОСОБА_1 застосовано середню заробітну плату 7405,03 грн (3764,40 грн * 01,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197); розмір призначеної ОСОБА_1 пенсії з 23 жовтня 2023 року - 3530,79 грн; з 1 березня 2024 року - 3792,20 грн. Здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020, 2021 та 2022 при переході з пенсії по вислузі років на пенсію за віком відсутні підстави .
Будучи не згодною з діями відповідача щодо відмови у перерахунку за приписами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передували зверненню позивача із заявою від 23 жовтня 2023 року (2020, 2021, 2022 роки), позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058-ІV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, з 1 січня 2004 року Закон №1058 є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом 16 наведеного розділу Закону №1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" від № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) може бути призначена пенсія за вислугу років.
Отже, законодавством передбачено лише 4 види пенсій.
Згідно із статтею 10 Закону № 1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Статтею 27 Закону № 1058 встановлено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 24, 40 Закону № 1058.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058, обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 40 Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Позивач кожні 2 роки користувався правом на перерахунок пенсії як працюючий пенсіонер.
Частиною 3 статті 45 Закону № 1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз зазначених норм свідчить, що переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством, а саме зміна виду пенсії, що визначені статтею 9 Закону №1058-IV або положеннями Закону №1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 23 жовтня 2018 у справі № 334/2653/17, у постанові від 13 грудня 2018 у справі № 185/860/17, у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 333/1856/17, від 14 травня 2019 року справа №337/851/17(2а/337/81/2017).
При цьому, аналіз наведених норм свідчить про те, що ними регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (Закон № 1059), на інший.
Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , що відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.
Зазначені висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17, від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, та Верховного Суду, висловлену у постановах від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17.
Так, у наведених справах встановлено, що позивачам первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». У подальшому, позивачів переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У цих справах суд дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії у межах одного закону, а тому при обчисленні пенсії необхідно застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком.
Згідно із частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини та норми діючого законодавства, відповідач у цій справі неправомірно застосував норми ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, оскільки позивачу первинно було призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону № 1788, яким передбачено інші підстави і порядок призначення пенсії ніж за Законом № 1058, а тому враховуючи, що за призначенням пенсії за віком позивач звернувся вперше, то пенсія має обчислюватися із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення призначенням нового виду пенсії.
За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що під час призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, слід застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 40 Закону.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 р. у справі № 200/1990/24 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 р. у справі № 200/1990/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 09 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді І.В. Геращенко
І.Д. Компанієць