Справа №755/14759/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2759/2024 Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
8 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року,
Вироком у об'єднаних кримінальних провадженнях №12023100040003269, №12023100040003276 обвинуваченого:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, маючого доньку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 ухвалено обчислювати з дня затримання у ході виконання вироку зарахувавши у нього термін затримання з 17 по 18 вересня 2023 року.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки) в умовах воєнного стану та скоєнні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки) в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_8 04 вересня 2023 року приблизно о 15 год. 30 хв. перебував поблизу гіпермаркету «Епіцентр К» за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11, де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_8 зайшов у приміщення вказаного гіпермаркету, а саме до відділу спортивного взуття, де взяв одну паку кросівок «PLAYMAKER JET BLACK», арт. 81108966, закупівельною вартістю 1186 гривень 50 копійок та одну пару кросівок «HOVER RISE 4 UNDER ARMOUR SS23», арт. 81079296, закупівельною вартістю 1972 гривні 05 копійок.
Після цього, ОСОБА_8 пішов у примірочну, де переклав з упаковок дві пари кросівок до рюкзака, який у нього був при собі, вийшов з примірочної та поставив пусті коробки назад на стелаж та направився в сторону каси через відділ з побутовими товарами, де взяв пачку рукавичок.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану, ОСОБА_8 пішов в сторону каси, де розрахувався лише за рукавички. Після цього, пройшов сигнальні рамки та направився на вихід з гіпермаркету, утримуючи при собі неоплачений товар, та вийшов з ним із магазину, яким надалі розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок своїх дій ОСОБА_8 завдав ТОВ «Епіцентр К» матеріального збитку на загальну суму 3 158 гривень 55 копійок.
Окрім цього, ОСОБА_8 17 вересня 2023 року приблизно о 09 год. 30 хв. перебував поблизу гіпермаркету «Епіцентр К» за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 11, де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_8 зайшов у приміщення вказаного гіпермаркету, а саме до відділу з побутовою технікою, де взяв один жорсткий диск Transcend Store Jet25 H3, S/N H61665-0468 , штрих-код ТЅ1TSJ25Н3Р. 0760557820109 на 1 терабайт, один павербанк марки PROMATE Qi wireless Chaging, S/N НОМЕР_2 , штрих-код 6959144039176 та три HD медіаплеєри марки Xiaomi HI TV Stick 4K, код товару 893619, модель 4 DZ-27- АА , штрих-код НОМЕР_4 , та поклав до кошика для товарів, який знаходився у нього в руках.
Після цього, ОСОБА_8 пішов у відділ спортивного одягу, де зайшов в примірочну, зірвав магнітні кліпси із вищезазначеного товару та переклав його до свого рюкзака, й попрямував до відділу з побутовими товарами, де взяв пачку сухих серветок.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 пішов в сторону каси, де розрахувався лише за серветки.
Після цього, ОСОБА_8 пройшов сигнальні рамки та направився на вихід з магазину, утримуючи при собі наведений неоплачений товар, тим самим виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, направився до виходу з гіпермаркету, проте був затриманий працівниками охорони, внаслідок чого кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
На вказаний вирок захисник обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року. Застосувати положення ст. ст. 69, 75, 76 КК України та призначити ОСОБА_8 згідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що було порушено право обвинуваченого на захист. Зокрема, суд обмежився лише допитом обвинуваченого без участі захисника та дослідженням матеріалів, що характеризують ОСОБА_8 , наданих лише стороною обвинувачення. Внаслідок відсутності захисника, судом залишилися невстановленими та недослідженими обставини, які характеризують ОСОБА_8 та свідчать про вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин. Судом не досліджено обставини про смерть матері обвинуваченого та його розлучення з дружиною, якій обвинувачений залишив все майно, а також наявність великих боргів по сплаті аліментів, відсутність доходів.
Звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, не перебуває на обліку і лікарів психіатра та нарколога, має на утриманні рідну доньку та доньку цивільної дружини.
Посилається на те, що судом не враховано думку прокурорів, які просили застосувати до обвинуваченого ст. ст. 75, 76 КК України, а також порушено принцип індивідуалізації покарання, оскільки лише з посиланням на вчинення злочину в умовах воєнного стану призначено занадто суворе покарання.
Обвинувачений в апеляційній скарзі просить змінити вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року застосувавши положення ст. ст. 69, 75, 76 КК України. Призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Вказує, що судом безпідставно не застосовано вимоги ст. ст. 75, 76 КК України, як про це просила сторона обвинувачення. Також судом не враховано те, що злочини вчинено внаслідок збігу важких особистих обставин.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційні скарги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Щодо доводів обвинуваченого та захисника про необхідність застосування положень ст. ст. 69, 75, 76 КК України при призначенні покарання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд першої інстанції відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди та вказав про відсутність обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України. При цьому врахував дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має місце проживання, стан здоров'я, спосіб життя, наявність на його утриманні членів сім'ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає прийнятні соціальні зв'язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання та слушності застосування положень ст. 75 КК; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: класифікацію за ст. 12 КК, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.
Поряд з цим, суд першої інстанції врахувавши положення ст. 65 КК України, висловлену позицію у постанові Верховного Суду від 10.06.2020 року (справа №161/7253/18), обставини кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, дані про його особу в їх сукупності, дійшов висновку про доцільність призначення йому покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі із визначенням остаточного покарання у порядку ст. 70 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Суд, врахувавши встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення, не знайшов підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, ст. 75 КК України у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані ураховуючи фактичні обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
Враховуючи наведені у вироку висновки місцевого суду в частині призначеного покарання ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, суд діяв з дотриманням вимог статей 50, 65,66 КК України і судової практики суду касаційної інстанції, та визначив обвинуваченому достатню міру покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Підстав для пом'якшення покарання та застосування положень статей 69, 75 КК України, про що просять захисник та обвинувачений у скаргах, апеляційний суд не вбачає з огляду на такі обставини.
Як вбачається зі змісту вироку, обвинувачений вину визнав, разом з тим вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів. При цьому, апеляційний суд враховує встановлені обставини вчинення злочину обвинуваченим, який діяв з прямим умислом та корисливим мотивом.
Крім того, обвинувачений не працює, суспільно корисною працею не займається.
За змістом ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Враховуючи встановлені судом пом'якшуючі покарання обставини та дані про особу винного, підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
За правилами ст. 75 КК, якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Встановлені обставини вчиненого кримінального правопорушення, які зазначені у вироку суду та відсутність конкретних обставин у провадженні, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, свідчать про неможливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком. Застосування ст. 75 КК України не сприятиме його виправленню.
Призначене ОСОБА_8 покарання відповідає вимогам закону, є справедливим і достатнім для виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, підстав для його пом'якшення чи застосування ст. 75 КК України за апеляційними доводами захисника і обвинуваченого не встановлено.
Інших доводів, які б свідчили про суворість призначеного покарання, апеляційні скарги не містять.
Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання узгоджується з статтями 50, 65 КК України, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скаргизахисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 27 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Суддя Суддя