Справа №759/18774/23 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5601/2024 Доповідач: ОСОБА_2
Іменем України
8 жовтня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року, -
Даною ухвалою суду задоволено частково клопотання прокурора та обрано обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22 листопада 2024 року включно, із утримуванням її у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначено обвинуваченій ОСОБА_6 розмір застави у межах 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на обвинувачену ОСОБА_6 , у разі внесення застави строком на два місяці з моменту внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд першої інстанції зазначив, що стороною обвинувачення у повній мірі доведена висока ступінь ймовірності можливих спроб обвинуваченою вчинити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: вчинити дії для втечі та переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що обвинувачена офіційного джерела доходу не має та обвинувачується у вчиненні злочину з корисливих мотивів. Вказане, на думку судді, свідчить про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу та виправдовує обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачена подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року.
Зазначає, що постановою Верховного Суду України від 27.08.2024 року до неї уже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб.
Разом з тим, вказує, що оскаржуваною ухвалою до неї знову обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, визначено розмір застави у межах 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченої, яка підтримала подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні клопотання про застосування чи продовження запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Так, з оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 , дослідив в повній мірі обставини, які мають значення для вирішення даного питання, врахував конкретні обставини кримінального провадження, суспільну небезпеку вчиненого, а також наслідки, які настали, дані, що характеризують особу обвинуваченої, та вірно встановив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, цілком наявні та реальні, оскільки доведені прокурором.
Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Обґрунтовуючи висновок щодо підстав тримання обвинуваченої під вартою, з огляду на стадію судового провадження, суд першої інстанції врахував з достатньою повнотою та об'єктивністю усі обставини, з якими закон та судова практика Європейського суду з прав людини, пов'язують можливість обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою, в тому числі обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Зважаючи на встановлені судом першої інстанції конкретні обставини даного кримінального провадження, а також з урахуванням сукупності даних про особу обвинуваченої на переконання колегії суддів, місцевий суд дійшов вірного висновку, що обвинувачена може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів, оскільки судом об'єктивно були досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання найсуворішого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення, яке цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доводи наведені в апеляційній скарзі обвинуваченої, про те, що відносно неї вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою іншим судом, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом було розглянуто клопотання в конкретному кримінальному провадженні та встановлено підстави для його часткового задоволення.
Жодних порушень кримінального процесуального Закону при обранні щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, апеляційним судом не встановлено.
Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновками місцевого суду про те, що обрання щодо ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, на даній стадії судового провадження буде недостатнім для запобігання ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
Отже, на переконання колегії суддів, приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченій кримінальних правопорушень, дані про її особу, а також наявність ризиків, які давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та вмотивовано зробив висновок про те, що на даний час немає достатніх підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, за наслідками її розгляду, вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 по 24 листопада 2024 року включно, із визначенням застави у межах 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп. та покладенням відповідних обов'язків,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Суддя Суддя