2 жовтня 2024 року місто Київ
справа № 761/18771/22
провадження №22-ц/824/15321/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ТРВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гейко Василем Анатолійовичем,
на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 19 квітня 2024 року, ухвалене у складі судді Саадулаєва А.І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про визнання кредитного договору недійсним,
У вересні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в якому просив визнати недійсним кредитний договір, укладений 24 жовтня 2019 року між ним та ТОВ «Авентус Україна».
Позов обґрунтовано тим, що 21 травня 2021 року позивачу стало відомо про наявність кредитного договору, укладеного 24 жовтня 2019 року між ним та ТОВ "Авентус Україна", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів". Указував, що кредитний договір він не укладав, а його особисті дані були використані незаконно.
З цього приводу він подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів з метою притягнення винних осіб до відповідальності. Вказане звернення зареєстроване в журналі Єдиного обліку звернень громадян Уманського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за № 1695.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 19 квітня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2023 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині судове рішення залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 24 липня 2024 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гейко В.А. подав апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апелянт вважає договір нікчемним, оскільки при дотриманні вимог чинного законодавства вказаний договір мав би укладатися виключно в письмовій формі.
ОСОБА_1 не надавав жодної згоди на укладення кредитного договору, або ж договору позики в електронній формі. Позивач стверджує, що він ніколи не виготовлював та не мав електронного цифрового підпису. Вважає такий договір недійсним та сфабрикований шляхом незаконного використання його персональних даних, у зв'язку з чим ним направлено заяву про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів з метою притягнення винних осіб до відповідальності.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, будучи повідомленими про дату, час і місце засідання суду, шляхом направлення судових повідомлень до електронних кабінетів учасників справи, через підсистему "Електронний суд", що підтверджується звітами про доставку вхідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 11 вересня 2024 року (а.с.245, 246, 247).
Представник ОСОБА_1 - адвоката Гейко В.А. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на зміст апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Гейко В.А. та судового рішення, що оскаржується, з урахуванням обставин даної справи, її складності, мотивованим викладенням позиції позивача в апеляційній скарзі та відсутністю потреби у наданні усних пояснень учасника справи, явка якого до апеляційного суду є необов'язковою, колегія суддів вважала можливим розглянути справу у відсутність представника позивача - адвоката Гейко В.А., який не з'явився в судове засідання.
Суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилася в судове засіданні відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає, виходячи з наступного.
Установлено, що 24 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та TOB "АВЕНТУС Україна" укладено кредитний договір № 1417427, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу кредит в сумі 6300 грн., строком на 30 днів, проценти за користування кредитом в розмірі 0,90% в день від суми кредиту.
У розділі 7 договору "Реквізити та підписи сторін" вказано прізвище, ім'я та по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, та адреса реєстрації позивача, а також зазначено, що договір підписано електронним підписом 24.10.2019 14:51:59.
23 квітня 2020 року між ТОВ "АВЕНТУС Україна" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №23042020, відповідно до якого відповідачу було відступлене право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1417427 від 24 жовтня 2019 року.
Представник ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" у відзиві на позов пояснила, що відповідно до умов кредитного договору - невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", які розміщені на сайті creditplus.ua/assets/uploads/public/pravila_18.03.2019.pdf.
Таким чином приймаючи умови цього договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується їх дотримуватись.
Правилами передбачено порядок укладання договорів відповідно до яких, зокрема клієнт обирає бажані умови кредитування, у тому числі на строк позики і розпочинає реєстрацію на веб- сайті. Під час першого етапу реєстрації на веб-сайті шляхом проставлення відповідної відмітки, клієнт підтверджує надання згоди на обробку персональних даних та ознайомлення з цими Правилами, вказує особисті засоби зв'язку, створює пароль доступу до особистого кабінету. Після проходження етапу реєстрації товариство направляє клієнту вказаними засобами зв'язку код (одноразовий ідентифікатор), який клієнт вводить на сайті товариства. За результатами такого вводу формується електронне повідомлення товариству. У разі правильного вказаного коду, товариство створює обліковий запис клієнта у інформаційній системі та клієнт здійснює перший ідентифікований вхід до особистого кабінету, де продовжує реєстрацію. Клієнт підтверджує, що одноразовий ідентифікатор є його електронним підписом та використовується ним як аналог власноручного підпису.
Пройшовши весь алгоритм дій при укладанні договору є підтвердженням того, що договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позивачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і паролю особистого кабінету кредитний договір між позивачем та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" не було б укладено.
Крім того зауважила, що ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не є стороною кредитного договору № 1417427 від 24 жовтня 2019 року, а тому не може бути відповідачем за цим позовом.
Судом установлено, що спірний кредитний договір містить інформацію, як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину та процентну ставку, окрім того містить всі істотні умови передбачені законодавством України, позивач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його електронним підписом в договорі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем наявності підстав для визнання кредитного договору недійсним.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України, установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1 та 4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч.1 ст. 207 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди). Різновидом договору є кредитний договір, який укладається в письмові формі (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Нормою ст. 1054 ЦК України, визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд, правильно визначив характер спірних правовідносин, застосував необхідні норми права, які регулюють порядок укладення правочину в електронній формі, підстави визнання таких правочинів недійсними, а також порядок ідентифікації в інформаційній системі суб'єкта електронної комерції, зокрема статті 203, 207, 215, 626, 639 1054 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», Закон України «Про інформацію», Закон України «Про захист персональних даних», Закон України «Про електронні довірчі послуги».
У постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 Верховний Суд погодився з тим, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору.
Оскільки кредитний договір містить інформацію, як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину та процентну ставку, окрім того містить всі істотні умови передбачені законодавством України, позивач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується його електронним підписом в договорі, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновкупро відсутність підстав для задоволення позовних вимог та визнання договору недійсним.
Посилання ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" на те, що товариство не є належним відповідачем у справі є безпідставними, оскільки права вимоги за кредитним договором ТОВ "АВЕНТУС Україна" передані на користь ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".
Таким чином, відповідач ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" у цій справі є сингулярним правонаступником первісного кредитора за кредитним договором № 1417427 від 24 жовтня 2019 року, відповідно, описані позивачем правовідносини продовжують існувати з попереднім змістом. Відбулася виключно заміна сторони кредитора в існуючому зобов'язанні з попереднім змістом та усіма істотними умовами.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого рішення не впливають.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Гейко Василем Анатолійовичем, залишити без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 9 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанова складена 10 жовтня 2024 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус