10 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/4573/24-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-95274-56 від 20 березня 2024 року.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову у даній справі та зупинити стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-95274-56 від 20 березня 2024 року до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Подана заява та заява про забезпечення позову обґрунтовані тим, що 07 жовтня 2024 року на електронну адресу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Науменко Світлани Борисівни надійшов лист Головного управління ДПС у Чернівецькій області вих. №15734/6/24-13-13-06 у відповідь на адвокатський запит від 30 вересня 2024 року. До вказаного листа відповідачем додано копію вимоги про сплати боргу (недоїмки) №Ф-95274-56 від 20 березня 2024 року, згідно з якою відповідач вимагає у позивача ОСОБА_1 сплатити заборгованість (недоїмку, штрафи, пеню) з єдиного внеску в сумі 37788,74 грн. Крім цього в листі зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом і її було направлено до Першого відділу державної виконавчої служби в м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Згідно з відомостями з автоматизованої системи виконавчих проваджень (АСВП) станом на день подання до суду цієї заяви у Першому відділі державної виконавчої служби в м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на примусовому виконанні знаходиться виконавчий документ, в якому стягувачем є Головне управління ДПС у Чернівецькій області, а боржником - ОСОБА_1 . Виконавче провадження ВП №76008775 відкрито 19 вересня 2024 року. В ході проведення виконавчого провадження здійснюються виконавчі дії, зокрема, накладено арешт на грошові кошти позивача в банківських установах. Таким чином, наразі порушуються права позивача щодо користування та розпорядження належними йому грошовими коштами та існує реальна загроза безпідставного стягнення з позивача значної суми коштів у вигляді протиправного, на думку позивача, боргу в сумі 37788,74 грн.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та перевіривши наявні у справі матеріали, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
З аналізу наведених норм вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
З огляду на зміст заяви про забезпечення позову та додані до нього матеріали, суд звертає увагу і на такі норми матеріального права.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної вимог про сплату боргу (недоїмки).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2464-VІ дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VІ встановлено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закону №2464-VІ вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Виходячи з наведеного, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа виконавець зупиняє вчинення будь-яких виконавчих дій в межах виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з відомостями з автоматизованої системи виконавчого провадження 19 вересня 2024 року Першим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження, в якому стягувачем є Головне управління ДПС у Чернівецькій області, а боржником - ОСОБА_1 .
Крім цього, як вбачається з доданого до матеріалів позову змісту листа Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 07 жовтня 2024 року №15734/6/24-13-13-06, у зв'язку з відсутністю сплати та оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-95274-56 від 20 березня 2024 року узгоджену вимогу було направлено до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Поряд з цим, позивач вважає протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-95274-56 від 20 березня 2024 року, оскільки станом на день винесення оскаржуваної вимоги він втратив статус фізичної особи-підприємця, не здійснював підприємницької діяльності, а тому не платником єдиного соціального внеску. Так, ОСОБА_1 дійсно був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 23 березня 1998 року (державна реєстрація була здійснена до 01 липня 2004 року), проте у строк, встановлений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2390-VI - до 03 березня 2012 року, не звертався до державного реєстратора із заявою про включення про нього відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про заміну раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка. Наявний в Єдиному державному реєстрі запис про недійсність свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, внесений 24 лютого 2014 року, свідчить про відсутність факту звернення позивача із такою заявою.
Таким чином, наведені обставини свідчать про наявність загрози завдання позивачеві шкоди або збитків внаслідок звернення стягнення на його активи до надання судом правової оцінки оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ф-95274-56 від 20 березня 2024 року.
Суд вважає, що реалізація оскаржуваної вимоги не можлива до надання судом оцінки на предмет її правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушені права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладненим. Судовий захист порушеного права має бути реальним, а не ілюзорним.
Крім того, з урахуванням пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-95274-56 від 20 березня 2024 року в свою чергу зупинить вчинення виконавцем будь-яких виконавчих дій в межах такого виконавчого провадження та, на переконання суду, є належним та способом забезпечення позову в даних правовідносинах, співмірним із заявленими позовними вимогами, що відповідає пункту 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такий спосіб забезпечення позову не порушить прав і законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
При цьому суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.
2. Зупинити стягнення з ОСОБА_1 на підставі вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-95274-56 від 20 березня 2024 року на суму 37788,74 грн до набрання законної сили рішення суду у справі №600/4573/24-а.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню.
4. Копію ухвали надіслати сторонам справи та Першому відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.П. Лелюк