10 жовтня 2024 року справа № 580/9399/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Паламаря П.Г.,
за участю секретаря Трегулова Б.Л.,
представника відповідача - Сидоренко А.Г. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Коломієць Д.В. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18001, м. Черкаси, пр. Хіміків, 50) в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арештів з належних ОСОБА_1 майна та коштів, накладених у межах виконавчих проваджень №32431835 та №20799487;
-зобов'язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з належних ОСОБА_1 майна та коштів, накладених у межах виконавчих проваджень №32431835 та №20799487.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що наявне обтяження, накладене на підставі постанов про арешт майна боржника. На звернення позивача, відповідач повідомив, що виконавчі провадження відносно позивача було завершено, однак повідомлено про відсутність підстав зняття накладеного арешту в наслідок наявності заборгованості щодо виконавчого збору та витрат виконавчого провадження. Позивач вважає, що підстави для стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у виконавчих провадженнях відсутні, а тому державний виконавець при закінченні виконавчого провадження не здійснив передбачених законом дій щодо зняття арешту з майна позивача, чим допустив протиправну бездіяльність.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Представник відповідача, в термін встановлений судом не надав відзив на позов про причини ненадання суду не повідомив, однак в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечував.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.
Згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відносно ОСОБА_2 перебували виконавчі провадженнях:
- №20799487 з виконання виконавчого напису від 13.08.2009 № 2909, виданого приватним нотаріусом Ковальчук С.П. про звернення стягнення на транспортний засіб марки Porcshe, модель Cayenne S, рік.випуску 2008, колір чорний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , тип - легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 , сума 760872,89 грн, яке завершено 28.09.2010 згідно п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій).
- №32431835 з виконання виконавчого листа від 25.03.2011 №2-7478, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11333354000 від 15.04.2008 року у розмірі 161196,83 дол. США, виконавчий збір в сумі 16119,68 дол. США, яке завершено 21.12.2012 згідно п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (повернуто за письмовою заявою стягувача).
Згідно листа від 25.07.2024 №14833/26.21-43/107331 Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивача повідомлено про наявність відносно ОСОБА_2 заборгованості по виконавчих провадженнях: №20799487 (виконавчий збір в сумі 76087,28 грн та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 363,50 грн); №32431835 (виконавчий збір в сумі 16119,68 дол. США та витрати на проведення виконавчих дій в сумі 363,50 грн).
Згідно листа від 04.09.2024 №16947/26.21-43/124198 Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) позивача повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту, мотивуючи своє рішення відсутністю підстав для несплати виконавчого збору.
Вважаю відмову відповідача у задоволенні вимог щодо зняття арешту неправомірною позивач звернувся до суду.
Судом також встановлено, що матеріали справи не містять жодних відомостей про наявність постанов про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження з ОСОБА_1 та/або відкриті виконавчі провадження з виконання даних постанов.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999р. №606-XIV, зі змінами та доповненнями (у редакції чинній на момент завершення виконавчих проваджень), далі - Закон №606-XIV).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 57 Закону №606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
-винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
-винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
-проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Згідно ч. 1, 2 ст. 50 Закону №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Як вбачається з листів Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), даних Автоматизованої системи виконавчого провадження та матеріалів справи виконавчі провадження щодо ОСОБА_2 №20799487 (завершено 28.09.2010), №32431835 (завершено 21.12.2012) відомостей про наявність постанов щодо стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та/або відкриті виконавчі провадження з виконання даних постанов не має.
Одночасно наявні відомості щодо накладеного арешту в межах даних виконавчих проваджень №20799487 та №32431835, відомості про скасування арешту, накладеного на майно боржника відсутні.
При цьому, суд зазначає, що виконавчі провадження знищені.
Суд також враховує, що спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України “Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Приписами частин 1, 2 ст. 56 Закону №1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
З аналізу вказаних положень судом вбачається, що державний виконавець, під час здійснення виконавчого провадження, має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах та на рахунках у банках.
Статтею 40 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
З урахуванням встановлених в ході розгляду даної справи обставин, суд доходить висновку про доцільність зобов'язання відповідача зняти арешт в межах виконавчих проваджень №20799487 та №32431835.
Таким чином, державний виконавець при закінченні виконавчого провадження щодо позивача не здійснив передбачених законом дій щодо зняття арешту з майна позивача, чим допустив протиправну бездіяльність, тому адміністративний позов належить задовольнити.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 143, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття арешту накладеного в межах виконавчих проваджень №32431835 та №20799487.
Зобов'язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешти накладені в межах виконавчих проваджень №32431835 та №20799487.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 36157425) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 2422 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції.
Суддя Петро ПАЛАМАР