10 жовтня 2024 року справа № 580/8299/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.06.2024 № 233050009713 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи в дочірньому підприємстві “Уманський консервний комбінат» товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська продовольча компанія» з 01.01.2004 по 06.07.2009 включно, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.08.1986 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 11.06.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, позивач звернулась із заявою від 11.06.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про призначення пенсії за віком. Листом від 12.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу було повідомлено про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.06.2024 № 233050009713, позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком. Рішення мотивовано тим, що згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу: з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 рік. Страховий стаж позивача за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи становить 27 років 1 місяць 0 днів. Згідно постанови КМУ від 04.06.1998 за №794 персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування впроваджується протягом 1998-2000 років. Починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсії здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку. Тому персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.07.2000 є обов'язковий. Враховуючи вищезазначене, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи - з 1 січня 2024 року, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 31 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - 21 - 31 років. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж позивачки на дату звернення склав 27 років 01 місяців 00 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки № НОМЕР_2 від 11.08.1986 за період з 01.01.2004 по 06.07.2009 у зв'язку з відсутністю індивідуальних відомостей про застраховану особу за зазначений період. Таким чином, оскільки в індивідуальних відомостей про застраховану особу позивачки відсутні відомості щодо факту роботи та сплати страхових внесків, а будь які відомості на підтвердження такої сплати позивачкою при зверненні до Головного управління не надавались, Головне управління не мало правових підстав для врахування спірного періоду роботи оскільки це прямо суперечить положенням ст. 24 Закону 1058. За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення відмовити позивачці в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.
У відповіді на відзив позивач зазначила, що згідно вимог ст. 62 Закону від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Норма про пріоритетність трудової книжки як документу, що підтверджує стаж роботи міститься й у Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637 від 12.08.1993). І лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відтак, за чинними на момент розгляду заяви позивача нормами законодавства про пенсійне забезпечення, саме трудова книжка вважається основним документом, що підтверджує стаж роботи працівника. Тому дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2004 по 06.07.2009 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11.08.1986 є протиправними.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, позивач звернулась із заявою від 11.06.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про призначення пенсії за віком.
Листом від 12.07.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області позивачу було повідомлено про те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.06.2024 № 233050009713, позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком.
Рішення мотивовано тим, що згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу: з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 рік. Страховий стаж позивача за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи становить 27 років 1 місяць 0 днів. Згідно постанови КМУ від 04.06.1998 за №794 персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування впроваджується протягом 1998-2000 років. Починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсії здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними системи персоніфікованого обліку. Тому персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01.07.2000 є обов'язковий. Враховуючи вищезазначене, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788), Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Отже, страховий стаж здобутий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.
Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно вимог ст. 62 Закону від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Згідно з п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.01.2004 по 06.07.2009 у зв'язку з відсутністю індивідуальних відомостей про застраховану особу за зазначений період.
Суд встановив, що згідно з записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 11.08.1986, копія якої наявна у матеріалах справи, позивач 03.06.2003 прийнята на роботу до ДП “Уманський консервний комбінат» товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська продовольча компанія» та 06.07.2009 звільнена, у зв'язку із скороченням штату.
Суд врахував, що в трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписами повноважних осіб та печатками, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.
Відповідно довідки архівного відділу Уманської міської ради від 15.03.2024 №185-10/01-23/249 у розрахунково-платіжних відомостях ДП “Уманський консервний комбінат» товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська продовольча компанія» про нарахування заробітної плати за 2003-2004 роки, з червня 2003 року по грудень 2004 року містяться відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період.
Відповідно довідки архівного відділу Уманської міської ради від 15.03.2024 №186-10/01-23/249 у розрахунково-платіжних відомостях ДП “Уманський консервний комбінат» товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська продовольча компанія» про нарахування заробітної плати за 2005-2009 роки, містяться відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.06.2024 № 233050009713 визнається судом протиправним та таким, що належить скасуванню.
Надаючи оцінку частині позовних вимог щодо зарахування стажу та призначення пенсії, суд зазначає таке.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень дійшов висновку зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальної здійснював розгляд заяви позивача, повторно розглянути заяву позивача від 11.06.2024 про призначення пенсії за віком, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.06.2024 № 233050009713 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 ) до страхового стажу період роботи в дочірньому підприємстві “Уманський консервний комбінат» товариства з обмеженою відповідальністю “Таврійська продовольча компанія» з 01.01.2004 по 06.07.2009 включно, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 11.08.1986.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 ) від 11.06.2024 про переведення на пенсію за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА