про залишення позовної заяви без руху
09 жовтня 2024 року м. Київ № 320/45142/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
Посадової особи - державного працівника Начальника управління обслуговування громадян
Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві Маркусевич Тетяни Валентинівни
Посадової особи - державного працівника Заступника начальника Головного управління
Пенсійного фонду України в м.Києві - Прищепи Ольги Володимирівни
про зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, посадової особи - державного працівника Начальника управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - Маркусевич Тетяни Валентинівни, посадової особи - державного працівника Заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - Прищепи Ольги Володимирівни
про зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Натомість позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу визнаний відповідачем рішенням №262540004463 від 16.09.2024 року страховий стаж у розмірі 25 років 6 місяців 3 дні; зобов'язати негайно виплатити з 16.09.2020 року пенсію з урахуванням всіх змін щодо її розміру за період з 12.10.2020 року по день винесення судом рішення за даним адміністративним позовом; зобов'язати у визначений судом строк встановити в архівному відділі Київської державної адміністрації розмір заробітку ОСОБА_1 у 1987-1990 роках в " Київгоспторзі", та провести перерахунок розміру його пенсії на підставі даних про заробітну плату з 01.06.1985 по 31.05.1990 року.
Відтак, суд доходить висновку, що прохальна частина позовної заяви містить вимоги, які не відповідають вимогам норм КАСУ та не містять способу захисту.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги до відповідача.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Крім того, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, має бути чітким та зрозумілим, послідовним, позивач має навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів.
Відтак, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Зокрема позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу визнаний відповідачем рішенням №262540004463 від 16.09.2024 року страховий стаж у розмірі 25 років 6 місяців 3 дні.
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вимог вищезазначених норм КАС України, позивачем до суду не надано копії рішення №262540004463 від 16.09.2024 року, на які він посилається в позовній заяві та в позовній заяві відсутнє зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, позивач просить суд зобов'язати Головне управління негайно виплатити з 16.09.2020 року пенсію з урахуванням всіх змін щодо її розміру за період з 12.10.2020 року по день винесення судом рішення за даним адміністративним позовом.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази призначення пенсії.
Щодо позовних вимог визнати неправомірною діяльність посадової особи - державного працівника Начальника управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - Маркусевич Тетяни Валентинівни, посадової особи - державного працівника Заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - Прищепи Ольги Володимирівни, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно частини 3 статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відтак, позивачу необхідно визначитись із належним суб'єктом владних повноважень, до якого заявлено позовні вимоги.
Згідно частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Положеннями частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України від 09.11.2023 року № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
Проте документа про сплату судового збору позивачем до позовної заяви не додано.
Водночас, разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання, у якому він просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Доказів на підтвердження майнового стану позивачем до суду не надано.
Згідно частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, а також відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно частини 2 статті 8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 805/1248/18-а зазначив, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Наведений вище перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони та за відсутності інших умов, передбачених Законом України "Про судовий збір".
Водночас зазначеними положеннями Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити розмір судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, але таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, згідно з якою в якості однієї із засад судочинства визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейська конвенція з прав людини, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування вказаної Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
У розумінні положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати можуть мати місце лише за наявності виключних обставин, і сторона має довести існування фінансових труднощів.
При цьому відповідно до частини 1 статті 77 КАС України особа, що подає клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору за подання позову в установленому законодавством порядку і розмірі.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду жодних доказів скрутного майнового стану (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2024 рік, тощо).
З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем до позову не додано доказів на підтвердження майнового стану, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене вище, позовну заяву подано без додержання вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
4. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.