про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2024 року м. Київ № 320/44904/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м.Києві
про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м.Києві №5587224024 від 01.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м.Києві №5587024024 від 01.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві №5634124024 від 05.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві №5634224024 від 05.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві №5634424024 від 05.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві №5634724024 від 05.09.2023;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м.Києві №5634924024 від 05.09.2023;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-55874 від 01.09.2023;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-56462-2615 від 03.10.2023;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0025496-1306-2615 від 14.11.2023
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та / або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.
Також Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року, що ухвалена у справі №160/11673/20, зазначив, що у випадку відсутності правового регулювання у спеціальному законодавстві, застосуванню підлягають загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, які встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, зокрема, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до матеріалів справи предметом оскарження у цій адміністративній справі є прийняті відповідачем податкові повідомлення рішення №5634124024 від 05.09.2023; №5634224024 від 05.09.2023; №5634424024 від 05.09.2023; №5634724024 від 05.09.2023;№5634924024 від 05.09.2023; рішення №5587224024 від 01.09.2023; №5587024024 від 01.09.2023 та відповідно вимоги Головного управління ДПС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-55874 від 01.09.2023; №Ф-56462-2615 від 03.10.2023; №Ф-0025496-1306-2615 від 14.11.2023.
Водночас, позивач звернувся до суду 18.09.2024 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.
При цьому позивачем зазначено про отримання спірних рішень 08.09.2023 року.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не надано до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом подання до суду:
- заяви, про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду та доказів на підтвердження вказаних обставин.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.