08 жовтня 2024 року справа №640/346/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святошинського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Київ), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), за участю третьої особи - Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костюк Ольги Олександрівни від 02.11.2022 про відкриття виконавчого провадження №70203180.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, оскільки державний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого документа (вимоги податкового органу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску), щодо якого закінчився строк його пред'явлення до примусового виконання.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та витребувано матеріали виконавчого провадження.
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Відповідачем у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подано.
На виконання вимог ухвали суду від 16.04.2024 відповідачем надіслано копії матеріалів виконавчого провадження.
Представник третьої особи подав письмові пояснення з приводу заявленого позову та просив відмовити у задоволенні позову.
У відповідності до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-26297-17, згідно з якою сума боргу платника єдиного податку ОСОБА_1 становить 21030,90 грн.
Постановою старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костюк Ольги Олександрівни від 02.11.2022, на підставі заяви стягувача, відкрито виконавче провадження №70203180 з примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-26297-17.
Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Частиною 1 статті 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Відповідно до частин 1-3 статті 11 Закону № 1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.
Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
За приписами статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час винесення вимоги про сплату боргу) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, у разі неузгодження вимоги з податковим органом, неоскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в судовому порядку або у разі несплати суми недоїмки у десятиденний строк з дня надходження (отримання) вимоги, сума боргу за цією вимогою стає узгодженою на наступний день після закінчення такого десятиденного строку.
При цьому, оскільки стягувачем за виконавчим документом (вимогою про сплату боргу (недоїмки) є орган державної влади, тому строк пред'явлення вимоги про сплату боргу до виконання становить три місяці з моменту набрання нею чинності.
Слід зазначити, що обставини правомірності формування податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) платником єдиного внеску, її надсилання боржнику, отримання останнім та узгодження суми боргу (недоїмки) не входять до предмета доказування у цій справі.
Як встановлено судом з матеріалів справи, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-26297-17 надіслана Головним управлінням ДПС у м. Києві позивачу засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення та отримана ОСОБА_1 - 24.05.2019.
Доказів оскарження вказаної вимоги в судовому порядку сторонами до суду не надано.
Отже, строк пред'явлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-26297-17 до виконання починається з 03.06.2019 та закінчується 03.09.2019 року.
Щодо зазначення у вимозі про сплату боргу (недоїмки) дати її чинності - 24.10.2022 ні відповідачем, ні третьою особою не доведено та не підтверджено належними доказами. Навпаки, третьою особою долучено до своїх пояснень копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким підтверджується отримання позивачем вимоги 24.05.2019.
Натомість, заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної вимоги Головним управлінням ДПС у м. Києві подано до відповідача лише 01.11.2022 за вх.№19693, тобто після закінчення трьохмісячного строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, оскільки державний виконавець відкрив виконавче провадження № 70203180 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-26297-17, строк пред'явлення якої до виконання пропущений, тому суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2022 ВП №7020318.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість винесеної ним оскаржуваної постанови.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 287 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ 34999049), за участю третьої особи - Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костюк Ольги Олександрівни від 02.11.2022р. про відкриття виконавчого провадження ВП №70203180.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні, сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, код ЄДРПОУ 34999049).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.