08 жовтня 2024 року № 320/35946/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду з адміністративними позовом звернувся ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі також - Комісія, відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 06.09.2023 № 650дк-23 «Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту, визначення прохідного балу та списку кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит (із змінами внесеними рішенням Комісії від 07 вересня 2023 року № 652дк-23)».
Ухвалою суду від 24.10.2023 відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 08.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про залучення третіх осіб.
Ухвалою суду від 08.10.2024 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного рішення та порядку його прийняття.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване рішення прийняте ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Комісією 04.04.2023 ухвалено рішення № 3дк-23 «Про проведення добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури».
ОСОБА_1 28.04.2023 подав до Комісії документи для участі в доборі на посаду прокурора окружної прокуратури.
Опрацюванням поданих позивачем документів встановлено, що він не подав до Комісії копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов'язаних), обов'язковість подання якого передбачена пунктом 7 частини 1 статті 30 Закону України «Про прокуратуру».
Рішенням Комісії від 27.06.2023 № 548дк-23 ОСОБА_1 відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту.
У подальшому 30.06.2023 до Комісії надійшла скарга ОСОБА_1 на вищевказане рішення Комісії. У скарзі він зазначив, що не є військовозобов'язаним (військовослужбовцем), а є призовником у розумінні Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки раніше не проходив військової служби, не отримував жодних військових звань, не визнаний непридатним до військової служби та не досягнув 27-річного віку.
З урахуванням наданої ОСОБА_1 до Комісії копії посвідчення про приписку до позовної дільниці, яким підтверджено відсутність підстав для подання ним для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури копії військового квитка, як документа, передбаченого пунктом 7 частини 1 статті 30 Закону України «Про прокуратуру», Комісія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення скарги.
Рішенням Комісії від 04.07.2023 № 600дк-23 задоволено скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Комісії від 27.06.2023 № 548дк-23 «Про відмову ОСОБА_1 в допуску до складання кваліфікаційного іспиту».
Рішенням Комісії від 05.07.2023 № 611дк-23 затверджено графік складання кваліфікаційного іспиту у формі анонімного тестування для виявлення рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини при проведенні добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури.
Відповідно до вказаного графіку позивача допущено до складання іспиту.
Позивачем 20.07.2023 в групі № 1 складено кваліфікаційний іспит у формі анонімного тестування для виявлення рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини при проведенні добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, за результатами якого набрано 82 бали.
Рішенням Комісії від 24.07.2023 №63 8дк-23 затверджено графік складання кваліфікаційного іспиту у формі анонімного тестування для виявлення рівня загальних здібностей при проведенні добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури.
02.08.2023 позивачем в групі № 1 складено кваліфікаційний іспит у формі анонімного тестування для виявлення рівня загальних здібностей при проведенні добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, за результатами якого набрано 106 балів (30 балів).
Рішенням Комісії від 03.08.2023 року № 645дк-23 затверджено графік анонімного виконання практичного завдання при проведенні добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури.
Позивачем 16.08.2023 в групі № 3 виконано анонімне практичне завдання при проведенні добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, за результатами якого набрано 33,7 балів.
Рішенням Комісії від 06.09.2023 № 650дк-23 (із змінами) затверджено результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, визначено прохідний бал (105,7) та затверджено список кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит, при проведенні добору, оголошеного рішенням Комісії від 04.04.2023 № 3дк-23.
Позивач пройшов три етапи кваліфікаційного іспиту з підсумковим результатом 104,77 бали. Із зазначеною кількістю набраних балів позивач не увійшов до списку кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит.
У подальшому, 07.09.2023 позивач звернувся із скаргою на рішення Комісії від 06.09.2023 № 650дк-23.
Рішенням Комісії від 12.09.2023 № 654дк-23 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення Комісії від 06.09.2023 № 650дк-23 «Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту, визначення прохідного балу та списку кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит» (із змінами, внесеними рішенням Комісії від 07.09.2023 № 652дк-23).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 92 Конституції України організація і діяльність прокуратури визначається виключно законами України.
Статтею 131-1 Конституції України також визначено, що організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 16 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурора забезпечується особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, Законом України «Про прокуратуру» врегульовано порядок зайняття посади прокурора.
Згідно зі статтею 77 Закону України «Про прокуратуру» тільки за Комісією закріплені повноваження здійснювати добір кандидатів на посаду прокурора в установленому цим Законом порядку.
За частиною 1 статті 27 Закону України «Про прокуратуру» прокурором окружної прокуратури (у тому числі прокурором - стажистом окружної прокуратури у визначених цим Законом випадках) за результатами добору може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про прокуратуру» добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим статтею 27 цього Закону. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до Комісії із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора.
Порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора окружної прокуратури визначений статтею 29 Закону України «Про прокуратуру», та включає: 1) прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і кінцевий термін їх подання; 2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відповідної заяви та документів, визначених цим Законом; 3) здійснення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора; 4) складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту; 5) оприлюднення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на офіційному веб-сайті списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит; 6) організацію відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, спеціальної перевірки кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит; 7) визначення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рейтингу кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур; 8) оголошення органом, що здійснює дисциплінарне провадження, конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури серед кандидатів, які перебувають у резерві на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур; 9) проведення органом, що здійснює дисциплінарне провадження, конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури на основі рейтингу кандидатів; 10) направлення органом, що здійснює дисциплінарне провадження, подання керівнику обласної прокуратури щодо призначення кандидата прокурором - стажистом окружної прокуратури; 11) призначення особи прокурором - стажистом окружної прокуратури; 12) складення особою присяги прокурора; 13) проходження прокурором - стажистом окружної прокуратури спеціальної підготовки; 14) призначення прокурора - стажиста окружної прокуратури, який успішно пройшов спеціальну підготовку, на посаду прокурора окружної прокуратури.
Згідно з вимогами частини 3 статті 30 Закону України «Про прокуратуру» до участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.
Порядок здійснення добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора окружної прокуратури також регламентується Положенням про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийнятим 27.04.2017 всеукраїнською конференцією прокурорів.
Процедурні питання щодо організації та проведення конкурсу врегульовано Положенням про порядок розгляду питань та підготовки матеріалів щодо проведення добору кандидатів на вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора окружної прокуратури, затвердженим рішенням Комісії від 26.10.2021 № 11зп-21, в редакції від 02.02.2022 № 6зп-22.
Порядок складання кваліфікаційного іспиту, мінімальний прохідний бал для допущення до наступного етапу кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання врегульовано Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту, мінімальний прохідний бал для допущення до наступного етапу кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання, затвердженого рішенням Комісії від 26.10.2021 № 12зп-21, в редакції від 14.06.2023 № 58зп-23 (далі - Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Предметом спору в цій справі є правова вимога ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати рішення, яким Комісія затвердила результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, визначила похідний бал (105,7) та затвердила список кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит, при проведенні добору.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про прокуратуру» добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється на конкурсних засадах, під якими зазвичай розуміється змагання, що має на меті виявити кращих з кандидатів на посаду прокурора.
Конкурс проводиться на підставі унормованого положення, у якому встановлюються порядок і правила підготовки, організації та проведення добору, перелік необхідних для цього документів тощо. Для проведення конкурсу і виявлення його переможця створюється спеціальний (як правило, експертний) орган, який займає нейтральну, рівновіддалену, «малоініціативну» позицію стосовно як кожного з кандидатів на посаду, так і органу, в інтересах якого проводиться конкурсний відбір.
Конкурс з добору кандидатів на посаду прокурора відбувається з дотриманням засад його проведення, якими, зокрема, є законність, справедливість, неупередженість, об'єктивність, прозорість і осяжність процедури відбору, рівне й недискримінаційне ставлення до учасників конкурсу, очікування правомірної поведінки кожного, хто заявив про участь у доборі, панування (пріоритет) якісних, професійно-ділових, морально-етичних, державницьких критеріїв (підходів) вибору переможця конкурсу.
Ці положення закону чіткі, зрозумілі, завчасно були оприлюднені і не могли викликати в кандидатів на посаду прокурора багатозначного трактування.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про прокуратуру» одним з етапів добору кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури є складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, загальних здібностей кандидатів та наявних практичних навичок, необхідних для роботи на посаді прокурора. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом проходження кандидатом на посаду прокурора анонімного тестування та анонімного виконання практичного завдання (частина перша статті 31 Закону України «Про прокуратуру).
Відповідно до пунктів 1.2 - 1.2.2 розділу І Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, іспит складається з анонімного тестування, яке включає в себе:
а) виявлення рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини;
б) виявлення рівня загальних здібностей.
Анонімного виконання практичного завдання, яке полягає у розв'язанні модельних завдань практичного характеру.
Іспит складають кандидати на посаду прокурора, яких допущено до нього рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відповідно до статей 29-31 Закону України «Про прокуратуру» (пункт 1.3. розділу І даного Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Метою проведення іспиту є виявлення рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, загальних здібностей кандидатів та наявних практичних навичок, необхідних для роботи на посаді прокурора (пункт 1.5 розділу І Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Завданням іспиту є виявлення осіб з достатнім для кандидата на посаду прокурора рівнем знань, здібностей та практичних навичок, визначених рішенням Комісії у профілі посади прокурора окружної прокуратури (пункт 1.6 розділу І Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Відповідно до пункту 1.7 розділу І Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, процедура іспиту включає в себе наступні етапи:
- складання та визначення результатів тесту для виявлення рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини;
- складання та визначення результатів тесту для виявлення рівня загальних здібностей;
- складання та визначення результатів практичного завдання для перевірки рівня практичних навичок.
Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, результати іспиту встановлюються шляхом визначення оцінок показників:
1) рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини;
2) рівня загальних здібностей;
3) рівня наявних практичних навичок, необхідних для роботи на посаді прокурора.
Методом визначення результатів іспиту є тестування та оцінка якості й повноти виконаного модельного завдання практичного характеру (пункт 4.2 розділу IV Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Відповідно до пункт 4.3 розділу IV Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, засобами визначення результатів іспиту є:
1) тест для виявлення рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини;
2) тест для виявлення рівня загальних здібностей;
3) виконане практичне завдання.
Оцінювання показників іспиту здійснюється відповідно до Методики оцінювання(пункт 4.4 розділу IV Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Відповідно до пункту 4.5 розділу IV Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, тестовий бал встановлюється для тесту для виявлення рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини окремо шляхом додавання наданих кандидатом правильних відповідей на запитання тесту.
Методика обрахунку тестового балу щодо тесту для виявлення рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини:
1) правильна відповідь на одне тестове запитання - 1 бал;
2) неправильна відповідь на одне тестове запитання - 0 балів;
3) ненадання відповіді на одне тестове запитання - 0 балів.
Встановлення тестового балу та методика його обрахунку щодо тесту для виявлення рівня загальних здібностей проводиться відповідно до методики, визначеної у пункті 2.1 цього Положення.
Оцінювання практичного завдання здійснюється відповідно до Методики оцінювання.
Пунктом 4.6 розділу IV Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, визначено, що максимально можливий бал іспиту - 150, у тому числі:
1) за результатами складання тесту для виявлення рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини - 50 балів;
2) за результатами складання тесту для виявлення рівня загальних здібностей - 50 балів;
3) за результатами виконання практичного завдання - 50 балів.
Мінімальний прохідний бал для допущення до наступного етапу іспиту становить 60 відсотків максимально можливого балу за окремий етап іспиту.
Кандидат, який не набрав 60 відсотків максимально можливого бала, за результатами будь-якого етапу, до наступного етапу не допускається. Після останнього етапу іспиту (анонімного виконання практичного завдання) мінімальний прохідний бал для допущення до наступного етапу кваліфікаційного іспиту не застосовується.
Комісія затверджує результати іспити своїм рішенням (пункт 4.7 розділу IV Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Результати іспиту формуються Комісією у вигляді списку кандидатів та кількості набраних ними балів за результатами складання іспиту (пункт 4.8 розділу IV Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Кількість набраних кандидатом балів за результатами складання іспиту - це загальна сума нарахованих йому балів після складання тестів та оцінювання виконаного практичного завдання (пункт 4.9 розділу IV Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Визначення результатів іспиту здійснюється на підставі результатів складених тестів та виконання практичного завдання (пункт 5.1 розділу V Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Результати тестування визначаються в автоматичному режимі за допомогою комп'ютерної техніки у присутності його учасників (пункт 5.2 розділу V Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Перевірка результатів виконання практичного завдання здійснюється членами Комісії відповідно до Методики оцінювання (пункт 5.3 розділу V Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Після кваліфікаційного іспиту Комісія визначає кількість балів, набраних кандидатами на посаду прокурора, та прохідний бал (пункт 5.4 розділу V Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Прохідний бал іспиту визначається з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад, на які оголошено добір кандидатів на посаду прокурора, та не може бути нижчим 60 відсотків максимально можливого балу (пункт 5.5 розділу V Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
За результатами іспиту Комісія в установленому порядку затверджує рейтинг кандидатів, про що ухвалює відповідне рішення (пункт 5.6 розділу V Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Відповідно до пунктів 2.9, 4.4, 4.5, 5.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, розроблено методику оцінювання показників результату кваліфікаційного іспиту.
Відповідність кандидата критерію рівня практичних навичок оцінюється за результатами виконання ним практичного завдання за такими показниками:
Вміння визначати, описувати і оцінювати обставини, які мають значення для прийняття рішення.
Вміння визначати, тлумачити і застосовувати норми матеріального та процесуального права, що регулюють відносини у відповідній правозастосовній ситуації.
Вміння використовувати при формулюванні й обґрунтуванні рішення усталені теоретичні положення відповідних галузей права.
Вміння аналізувати і застосовувати при формулюванні й обґрунтуванні рішення правові позиції Верховного Суду (Верховного Суду України), релевантні норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, рішення інших міжнародних судових установ.
Вміння чітко, логічно, зрозуміло та послідовно письмово викладати рішення із додержанням норм офіційно-ділового стилю української мови, правил орфографії та пунктуації
Максимально можлива оцінка для кожного окремого з цих показників не може перевищувати 10 балів.
Спірним рішенням визначено прохідний бал (105,7) та затверджено список кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит, при проведенні добору, оголошеного рішенням Комісії від 04.04.2023 №3дк-23.
Позивач, пройшов три етапи кваліфікаційного іспиту з підсумковим результатом 104,77 бали. Із зазначеною кількістю набраних балів позивач не увійшов до списку кандидатів на посаду прокурора окружної прокуратури, які успішно склали кваліфікаційний іспит.
Таким чином, системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Комісія при прийнятті оспорюваного рішення діяла у межах повноважень тау спосіб, визначений законами України.
Зокрема, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про прокуратуру» доводи позивача про те, що йому надано не всі аркуші написаного ним практичного завдання.
Необхідно зазначити, що матеріали практичного завдання, виконаного позивачем складаються з 3 аркушів, один з яких був незаповнений ним та містив лише його персональний код. Поряд з цим слід заначити, що персональний код на усіх аркушах проставляють самі кандидати на посаду прокурора окружної прокуратури.
Крім того, за результатами розгляду скарг позивача Комісією 13.09.2023 та 19.09.2023 позивачу надано копії умови практичного завдання та виконаного ним практичного завдання.
Таким чином, доводи позивача про те, що Комісією не здійснено перевірку всіх аркушів виконаного ним практичного завдання є безпідставними та таким, що не відповідають фактичним обставин справи.
Також є необґрунтованими доводи позивача про те, що йому було надано матеріали оцінювання виконаного ним практичного завдання лише 9 членами Комісії, що, на думку позивача, негативно впливало на загальну оцінку.
Доводи позивача не відповідають положенням пункту 2.2 Методики оцінювання показників результату кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до пункту 2.2 вищезазначеної Методики, загальна оцінка кандидата за результатами виконання практичного завдання визначається за формулою:
ТScРа = ?SсРа / М,
Де
ТScРа - загальна оцінка виконання практичного завдання кандидата;
SсРа - сума всіх оцінок, виставлених за виконання практичного завдання усіма присутніми членами Комісії конкретному кандидату;
- М - кількість членів Комісії, які виставили оцінки кандидату.
Отже, відсутність при оцінюванні одного члена Комісії ніяким чином не впливала на загальну оцінку виконаного позивачем практичного завдання.
Згідно з пунктом 1.2.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту анонімне виконання практичного завдання полягає у розв'язанні модельних завдань практичного характеру.
Метою проведення іспиту у формі анонімного виконання практичного завдання є виявлення рівня наявних практичних навичок, необхідних для роботи на посаді прокурора (пункт 1.5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Завданням іспиту є виявлення осіб з достатнім для кандидата на посаду прокурора рівнем практичних навичок, визначених рішенням Комісії у профілі посади прокурора окружної прокуратури (пункт 1.6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Організаційна підготовка до виконання практичного завдання для перевірки рівня практичних навичок кандидатів включає, зокрема, таку стадію як розробка і затвердження програми практичного завдання (пункт 2.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Програма практичного завдання розробляється з метою визначення тематики розділів і дисциплін, на основі яких здійснюватиметься розробка модельних завдань практичного характеру, та у відповідності з профілем посади прокурора окружної прокуратури, з урахуванням вимог до компетентностей, визначених 7 рівнем Національної рамки кваліфікацій. Відповідний розділ дисципліни в програмі визначає когнітивний рівень пізнання кандидатів, які виконують практичне завдання (пункти 2.3, 2.5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту).
Відповідно до пункту 2.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту програма практичного завдання визначає, насамперед, перелік галузей законодавства, навчальних дисциплін й тем, нормативних і правових актів та типових ситуацій їх застосування у відповідності з функціями прокуратури, визначеними Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».
Крім того, програма практичного завдання визначає когнітивний рівень пізнання кандидатів, які виконуватимуть практичне завдання, тобто здатність аналізувати, оцінювати, обробляти, зберігати, відтворювати інформацію, пригадувати та застосовувати досвід, знаходити правильні шляхи для вирішення проблеми тощо.
Когнітивний рівень пізнання кандидатів, які виконують практичне завдання, насамперед когнітивні навички та здібності кандидатів, оцінюється за результатами виконання ними практичного завдання за показниками, визначеними у пункті 2.1 Методики оцінювання показників результату кваліфікаційного іспиту (далі - Методика), яка є додатком до Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту.
Згідно з пунктом 2.1 Методики відповідність кандидата критерію рівня практичних навичок оцінюється за такими п'ятьма показниками: вміння визначати, описувати і оцінювати обставини, які мають значення для прийняття рішення; вміння визначати, тлумачити і застосовувати норми матеріального та процесуального права, що регулюють відносини у відповідній правозастосовній ситуації; вміння використовувати при формулюванні й обґрунтуванні рішення усталені теоретичні положення відповідних галузей права; вміння аналізувати і застосовувати при формулюванні й обґрунтуванні рішення правові позиції Верховного Суду (Верховного Суду України), релевантні норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, рішення інших міжнародних судових установ; вміння чітко, логічно, зрозуміло та послідовно письмово викладати рішення із додержанням норм офіційно-ділового стилю української мови, правил орфографії та пунктуації.
Таким чином, програма практичного завдання для складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду прокурора окружної прокуратури, затверджена рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження від 12.01.2022 № 2зп-22, розроблена відповідно до вимог, визначених пунктами 2.3, 2.5 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту.
Фактично, всі мотиви, якими позивач обґрунтовує протиправність дій відповідача щодо проведення кваліфікаційно іспиту, ґрунтуються на його незгоді із окремими нормами Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та Програми практичного завдання для складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду прокурора окружної прокуратури, затвердженої рішенням Комісії від 12.01.2022 № 2зп-22
Разом із тим, наведені вище нормативні акти на день ухвалення рішення у вказаній справі є чинними, а тому підстави для їх неврахування відсутні.
Отже, наведені в позові доводи та міркування позивача не спростовують висновків Комісії і не містять жодних підстав для визнання рішення Комісії від 06.09.2023 № 650дк-23 (із змінами від 07.09.2023 № 652дк-23) протиправним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що ОСОБА_1 не ввійшов до списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, 81-б; код ЄДРПОУ 41356563) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.