про залишення позовної заяви без руху
09 жовтня 2024 року м. Київ № 320/43203/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у невиплаті утвореного боргу з пенсії у розмірі у розмірі 275784,54 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 54 копійки) за період з 03.08.2022р. по 30.06.2024р.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код СДРПОУ 22933548) борг з пенсії у розмірі 275784,54 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 54 копійки) за період з 03.08.2022р. по 30.06.2024р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та негайно виплатити компенсацію втрати частини доходів, виходячи з розміру 275784,54 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 54 копійки) утвореного боргу з пенсії за період за період з 03.08.2022р. по 30.06.2024р., у зв'язку з порушенням строків їх виплати, шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, позивач однією з вимог просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів.
Проте, відповідні докази того, що позивач звертався до відповідача із зазначеним питанням та йому було відмовлено у його задоволенні, до суду не надані.
Отже, до позовної заяви не доданий індивідуальний акт, який засвідчує протиправні дії/бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплатити компенсації втрати частини доходів, так само відсутні докази звернення до відповідача з таким питанням.
Крім цього, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 320/8062/22, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2024 року визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у винесенні рішення від 11.08.2022 №103230001322 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з заявою від 03.08.2022 №1412.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.08.2022 №103230001322 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з заявою від 03.08.2022 №1412.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 з 03.08.2022 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 03.08.2022 №1412, поданої відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 55, 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведеного розрахунку періодів її роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 у зоні відчуження Чорнобильської АЕС, в одинарному обчисленні не менш ніж 11 років 05 місяців 15 днів, з відповідним пільговим обчисленням, що дає право на зменшення пенсійного віку.
Отже, 31.05.2024 набрало законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 320/8062/22.
Відповідно до листа Головного управління ПФУ у Київській області від 08.08.2024 №2507-23221/Ф-02/8-1000/24 на виконання рішення суду відповідачем здійснено призначення пенсії з 03.08.2022 та на даний час її розмір становить 12137,16 грн.
Також, зазначеним листом позивача поінформовано, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 320/8062/22 кошти за період з 03.08.2022 по 30.06.2024 нараховано в сумі 275784,54 грн. Відповідна заборгованість облікована та внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
З аналізу позовної заяви у даній справі судом встановлено, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність щодо виплати боргу за пенсійними виплатами, який утворився у зв'язку із виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 320/8062/22.
Отже, із вищевказаного вбачається, що станом на дату пред'явлення даного позову між позивачем та відповідачем існує спір щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 320/8062/22.
Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 320/8062/22 спір між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області у цій частині був вирішений по суті.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до вимог частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.».
Вважаючи, що відповідачем допущені протиправні дії/бездіяльність щодо неналежного виконання судового рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Такі фактичні обставини вказують на те, що спір вирішено в судовому порядку в межах попередньої справи, а спірні у цій справі правовідносини виникли у зв'язку з ймовірно неналежним виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення.
За таких обставин, судом вбачається, що вимоги позивача можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України в межах справи № 320/8062/22.
Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ № 240/9339/22 (постанова від 11.12.2023), №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), №345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022), № 620/4090/22 (постанова від 21.12.2022).
Крім того, як встановлено судом, відповідач фактично не заперечує проти розміру пенсії, яка ним самостійно перерахована, відтак така сума не є спірною.
Таким чином, вимоги позивача в частині позовних вимог, які стосуються визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у невиплаті утвореного боргу з пенсії у розмірі у розмірі 275784,54 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 54 копійки) за період з 03.08.2022р. по 30.06.2024р., сформованого у результаті виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 320/8062/22 не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Як зазначалося вище, аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ №815/2252/16 (постанова від 12.05.2020), №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), № 345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022).
Такі висновки щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до даних правовідносин.
При подібних обставинах Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 травня 2022 року у справі № 240/9339/22 відмовив особі у відкритті провадження у справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, а Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 липня 2022 року апеляційну скаргу особи залишив без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року - без змін.
Проте Верховний Суд під час вирішення справ № 240/9339/22 (постанова від 11.12.2023), під час розгляду касаційної скарги сторони по справі на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 змінив зазначені ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції в частині мотивів відмови у відкритті провадження, а саме з пункту 2 (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі) на пункту 1 (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) частини першої статті 170 КАС України.
Отже, судові рішення, які набрали законної сили мають виконуватися всіма особами добровільно, в іншому випадку - примусово. Також, законодавцем передбачений цілий комплекс опцій щодо заходів контролю за виконанням судових рішень та передбаченої відповідальності за їх невиконання, але, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову з метою стимулювання виконання рішення за попереднім позовом.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідну позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства у порядку позовного провадження, оскільки відповідна заява має розглядатися у порядку ст. 383 КАС України.
Тому, в даному випадку, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Проте, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Тому, з метою недопущення некоректної кваліфікації відповідних правовідносин суд вважає за необхідне надати можливість стороні позивача подати до суду додаткові обґрунтовані пояснення щодо відсутності підстав для відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог, які стосуються визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- обґрунтовані пояснення щодо відсутності підстав для відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог, які стосуються визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду або уточнену позовну заяву, яка відповідатиме процесуальним вимогам КАС України.
- індивідуальний акт, який засвідчує протиправні дії або бездіяльність відповідача та/або інші докази звернення з спірними питаннями до відповідача, отримання відповідачем відповідного звернення та отримані від відповідача відповіді, в частині вимоги щодо нарахування та виплатити компенсації втрати частини доходів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
У зв'язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв'язку або нарочно у паперовому вигляді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.