10 жовтня 2024 року Справа № 280/7735/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром 3 під. 2 поверх, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.08.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову (вх.№39804 від 27.08.2024) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 31.07.2024 у пенсійній справі №083950019134 та зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах за Списком №1, з дня наступного за днем досягнення ним пенсійного віку, згідно поданої ним заяви про призначення пенсії від 20.12.2023;
- враховуючи факт грубого порушення чинного законодавства України Начальником відділу призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при прийнятті рішення від 31.07.2024 у пенсійній справі №083950019134 постановити окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
- справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження;
- всі судові витрати по справі включаючи витрати на правову допомогу покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 20.08.2024 відкрито провадження у справі №280/7735/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику учасників справи.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№38737 від 19.08.2024). Зокрема зазначено, що 20.12.2023 у зв'язку із досягненням необхідного віку та наявністю стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем було прийнято рішення №083950019134 від 25.12.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №280/525/24 визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 25.12.2023 №083950019134 та зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати позивачу період роботи з 09.06.1995 по 31.12.1999 до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1. На виконання зазначеного судового рішення відповідачем зараховано позивачу до пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 період роботи з 09.06.1995 по 31.12.1999. Однак, листом від 14.08.2024 №14242-13728/К-02/8-0800/24 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило позивача, що рішенням від 31.07.2024 №083950019134 йому відмовлено в призначенні пенсії, оскільки в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №280/525/24 відсутнє зобов'язання щодо призначення позивачу пенсії. Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважаючи його протиправним і необгрунтованим, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення відповідача проти задоволення позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву (вх.№45117 від 30.09.2024). Зокрема зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 280/525/24, яке набрало законної сили 26.06.2024 визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 25.12.2023 № 083950019134 про відмову позивачу в призначенні пенсії та зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати позивачу період його роботи з 09.06.1995 по 31.12.1999 до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1. На виконання вказаного рішення період роботи з 09.06.1995 по 31.12.1999 зараховано позивачу до його пільгового стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1. Відтак, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 280/525/24 виконано у повному обсязі. З огляду на викладене вказано, що право на призначення пенсії у позивача виникло лише з дня набрання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 280/525/24 законної сили, а саме з 26.06.2024. Таким чином, для призначення позивачу пенсії з іншої, більш ранньої дати, немає законних підстав. На підставі вищенаведеного зазначено, що дії відповідача не суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для задоволення позовних вимог повністю відсутні.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 (а.с.7).
Відповідно до довідки від 28.03.2022 №2330-5000529093 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою (а.с.8).
20.12.2023 у зв'язку із досягненням необхідного віку та наявністю стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 до якої було додано необхідний пакет документів.
У відповідності до умов Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями), починаючи з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Враховуючи зазначене, заява позивача від 20.12.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 в порядку екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
За результатами розгляду заяви відповідачем було прийнято рішення № 083950019134 від 25.12.2023, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) через відсутність необхідного пільгового стажу.
Позивач не погодившись з рішенням відповідача №083950019134 від 25.12.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV та незарахуванням до пільгового стажу періоду його роботи з 09.06.1995 по 15.01.2003 оскаржив його до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №280/525/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській від 25.12.2023 № 083950019134 про відмову у призначенні пенсії, зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 09.06.1995 по 31.12.1999 до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 (а.с.13-15).
Після виконання вказаного судового рішення відповідач листом №0800-0204/8/64414 від 30.07.2024, окрім іншого, повідомив позивача, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV він має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, для чого необхідно повторно звернутися до органів Пенсійного фонду України з новою заявою (а.с.9).
Не погоджуючись з такою вимогою, позивачем 30.07.2024 було направлено лист Начальнику відділу обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якому зазначено, що вимога про повторну подачу ним заяви про призначення пенсії, викладена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області в листі є незаконною та такою що суперечить вимогам чинного законодавства (а.с.10).
Листом відповідача №0800-0208-8/67124 від 06.08.2024 позивачу повідомлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.07.2024 №083950019134 йому відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю зобов'язання щодо призначення пенсії (а.с.11).
Відповідно до рішення відповідача від 31.07.2024 №083950019134 позивач має право на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, але у рішенні суду відсутнє зобов'язання щодо призначення пенсії за віком (а.с.12).
Вважаючи рішення відповідача від 31.07.2024 №0873950019134 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (пункт 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV).
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Аналогічні приписи містяться у пункті «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1788-ХІІ).
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.7 розділу 1 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з пунктом 1.8 розділу 1 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації (пункт 4.2 розділу 4 Порядку 22-1).
Суд звертає увагу, що у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі №280/525/24, зокрема, встановлено наступне:
« ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії від 20.12.2023, в якій просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Заяву, за принципом екстериторіальності, розподілено для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.12.2023 № 083950019134 у призначенні пенсії відмовлено з підстав відсутності у позивача пільгового стажу роботи. В обґрунтування рішення зазначено, що страховий стаж заявника становить 31 рік 01 місяць 20 днів (з урахуванням кратності - 40 років 01 місяць 20 днів), з них стаж за Списком № 1 - 09 років 04 місяці 7 днів, за Списком № 2 - 15 років 11 місяців 10 днів. До пільгового стажу не враховано період роботи з 09.06.1995 по 15.01.2003 згідно довідок від 16.02.2023 № 243 та від 17.07.2023 № 910, оскільки в них міститься суперечлива інформація. Провести перевірку наданих пільгових довідок неможливо, так як підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території України. Пільговий стаж з 2000 року враховано за даними в реєстрі застрахованих осіб».
Крім того, суд у вказаному рішенні зазначив, що період з 01.01.2000 по 15.01.2003 вже зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1. Отже, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати позивачу період роботи з 09.06.1995 по 31.12.1999 до стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1.
З огляду на викладене Запорізький окружний адміністративний суд визнав протиправним спірне рішення від 25.12.2023 № 083950019134 та зобов'язав ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати позивачу до його стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період з 09.06.1995 по 31.12.1999.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене суд констатує, що пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058-IV, за заявою від 20.12.2023, позивачу не було призначено саме у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу через не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 періоду роботи з 09.06.1995 по 31.12.1999.
Суд зауважує, що визнання протиправним та скасування в судовому порядку рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 25.12.2023 № 083950019134 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності у останнього необхідного пільгового стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до його стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 період з 09.06.1995 по 31.12.1999, насамперед свідчить про відсутність правових підстав для відмови у призначенні пенсії позивачу за його заявою від 20.12.2023, саме через відсутність необхідного пільгового стажу.
При цьому, на переконання суду, вимога відповідача щодо необхідності подання позивачем нової заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є жодним чином необґрунтованою та безпідставною та, в даному випадку, не впливає на дату, з якої позивачу має бути призначена пенсія, адже як зазначено вище у відповідача на момент розгляду заяви від 20.12.2023 були відсутні правові підстави для відмови у призначенні пенсії позивачу.
Наведені вище положення нормативних актів та встановлені у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2024 у справі № 280/525/24 обставини дають підстави для висновку, що із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернувся 20.12.2023 і саме з цієї дати пенсійний орган після виконання судового рішення в частині зарахування позивачу до його стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 періоду роботи з 09.06.1995 по 31.12.1999 мав би призначити таку пенсію, однак прийняв протиправне рішення від 31.07.2024 № 083950019134 про відмову в призначенні пенсії за віком.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем в оскаржуваному рішенні самостійно зазначено про наявність у позивача права на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, що додатково свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваного рішення від 31.07.2024 № 083950019134.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 31.07.2024 № 083950019134 про відмову у призначенні пенсії за віком прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
З огляду на встановлені вище обставини у їх сукупності, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача у заявленому до розгляду спорі є зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня наступного за днем досягнення ним пенсійного віку, згідно поданої ним заяви від 20.12.2023.
Стосовно вимоги позивача про постановлення окремої ухвали для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів. Окрема ухвала виноситься судом, у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб'єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті.
З викладеного вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду та здійснюється, якщо судом виявлено порушення закону та такі порушення є очевидно протиправними і не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті.
Враховуючи, що судом за результатами розгляду спору по суті задоволено заявлені позовні вимоги та поновлено порушені права позивача шляхом зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині постановлення окремої ухвали.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.
Розглядаючи вимогу позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання правової допомоги, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги №2024/08/19-01 від 19.08.2024 з адвокатом Курібло В.А. (далі - договір №2024/08/19-01) (а.с.16-17).
Судом встановлено, що згідно з квитанцією №635313127971 від 19.08.2024 позивачем сплачено 7000,00грн за послуги з правничої допомоги, однак Акту виконаних робіт, який би містив визначені частиною 5 статті 134 КАС України обов'язкові для детального опису робіт (наданих послуг) реквізитів, зокрема складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання робіт (надання послуг) тощо, до суду надано не було.
Так, у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 по справі №826/841/17 Верховний Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
З цього приводу суд звертає увагу, що на підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
За відсутності належних та допустимих доказів про обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару є неможливим надати належну оцінку, визначити співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Додаткової ідентифікації наданих послуг, окрім надання правничої допомоги, надані позивачем документи не містять.
Таким чином витрати на правничу допомогу мають бути фактичними в розрізі реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а їх розмір повинен бути обґрунтований та документально підтверджений.
Отже, враховуючи вимоги статті 134 КАС України та вищенаведені правові висновки Верховного Суду, суд зазначає, що подані документи не можуть слугувати достатніми та належними доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат в частині сплаченого позивачем судового збору, суд виходить із приписів частини 3 статті 139 КАС України, якою передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн, що підтверджується квитанцією про сплату №8774-5664-7809-9838 від 19.08.2024 (а.с.19-20).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1211,20грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як суб'єкта владних повноважень яким прийнято протиправне рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром 3 під. 2 поверх, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром 3 під. 2 поверх, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344) від 31.07.2024 №083950019134 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром 3 під. 2 поверх, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з дня наступного за днем досягнення ним пенсійного віку, згідно з поданою ним заявою від 20.12.2023.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром 3 під. 2 поверх, м. Харків, 61022; код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.10.2024.
Суддя І.В.Садовий