09 жовтня 2024 року Справа № 280/9291/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф19862.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали адміністративного позову, судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі №580/3469/19 сформовано правовий висновок, за яким Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку.
Незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
При визначенні строку звернення до суду щодо оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) та рішень податкового органу про нарахування податкових зобов'язань (штрафів) застосовуються саме вимоги частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.08.2024 року у справі №320/14580/23.
Отже, строк звернення з цим позовом складає 6 місяців, при цьому перебіг такого строку починається з наступного дня після ознайомлення позивачем зі спірною вимогою.
В даній справі відсутні докази на підтвердження дати ознайомлення позивача з вимогою, що є предметом оскарження.
У позовній заяві представником позивача зазначено про те, що ОСОБА_1 стало відомо, що його банківський рахунок заблоковано. Завернувшись до адвоката, адвокат дізналася про те, що у Хортицькому ВДВС ЗМУЮ на виконані знаходиться виконавче провадження відносно ОСОБА_1 , за яким стягувачем є Головне управління ДПС у Запорізькій області, сума боргу складає 35 588,74 грн.
Суд констатує, що позивач з об'єктивних підстав не може підтвердити факт необізнаності про існування спірної вимоги до певної дати. Водночас, представник позивача з необхідністю може, а тому повинен підтвердити конкретну дату ознайомлення зі спірною вимогою, оскільки неможливим є вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду за відсутності відомостей про дату, в яку позивач дізнався про порушення своїх прав (ознайомився зі спірною вимогою).
З тексту позовної заяви вбачається, що представник позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження. Відповідно, належним доказом на підтвердження саме дати як дня, в який позивач дізнався про порушення своїх прав, є заява про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження разом з відомостями про її прийняття органом Державної виконавчої служби та відомостями про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в конкретну дату. Представнику позивача належить надати засвідчену належним чином копію цієї заяви для підтвердження стверджуваної обставини щодо дня, в який позивач дізнався про порушення своїх прав (ознайомився зі спірною вимогою).
Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав, разом із доказами в їх обґрунтування.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 123, 161 КАС України.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Сіпака