10 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/7141/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 12.12.2023 № 063950006101 про скасування рішення про призначення пенсії від 03.11.2023 № 063950006101 та винесення рішення про відмову в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити з 19.08.2023 пенсію зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач відмовив їй у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Позивач стверджує, що має пільги по виходу на пенсію, а тому вважає відмову відповідача протиправною та такою, що суперечать чинному законодавству.
Ухвалою справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачі у відзивах просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що за доданими документами підтверджено період проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю 3 роки 10 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії. До періоду проживання не зараховано період з 28.04.1989 по 09.07.1990, оскільки довідка про період проживання видана на підставі акту про встановлення факту проживання.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
27 жовтня 2023 року після досягнення 55 років ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України Житомирській області (далі - Відповідач 1) із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки вона має статус потерпілої наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, працювала та проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю. На підтвердження свого права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач надала посвідчення потерпілої 4 категорії від наслідків Чорнобильської катастрофи, трудову книжку, акт про встановлення факту проживання без реєстрації с.Білошиці (до перейменування с.Щорсівка) Коростенського району Житомирської області, довідку від 23.10.2023 № 286/02-26, видану на підставі акту про встановлення факту проживання виконавчим комітетом Ушомирської сільської ради Білошицівського старостинського округу Коростенського району Житомирської області та інші документи.
Рішенням від 03.11.2023 № 063950006101 позивачу було призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 19.08.2023.
За результатами перевірки Відповідачем 1 призначеної електронної пенсійної справи № 063950006101 було виявлено, що позивачем не дотримано умови проживання або роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 року- 4 роки, а тому відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Після опрацювання справи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - Відповідач 2) прийняте рішення від 12.12.2023 № 063950006101 про скасування рішення про призначення пенсії від 03.11.2023 № 063950006101 та винесено рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зазначило, що період роботи та періоди проживання в зоні посиленого радіологічного контролю згідно з довідками від 13.10.2023 № 5 з 06.07.1990 пo 31.12.1992 та від 10.10.2023 № 267/02-26 з 26.04.1986 пo 09.1986 і з 18.05.1988 по 27.04.1989 станом на 01.01.1993 становить 3 роки 10 місяців 2 дні, а отже, права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку особи не має. Період проживання заявниці без реєстрації з 28.04.1989 по 09.07.1990 за адресою: с.Щорсівка (після перейменування с.Білошиці) Коростенського району Житомирської області згідно довідки № 286/02-26 від 23.10.2023 року неможливо зарахувати до періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю, оскільки довідка видана на підставі акту про встановлення факту проживання.
Позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що порушує її право на пенсійне забезпечення, оскільки період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю підтверджується наданим посвідченням особи, яка потерпіла від насідків Чорнобильської катастрофи, тому звернулася до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) визначені у статті 56 Закону №796-XII, згідно з частиною другою якої право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Частиною 2 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 02 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Отже, з аналізу наведеного слідує, що основною умовою для призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є наявність підтвердженого факту проживання або роботи особи у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років станом на 1 січня 1993 року.
Відповідно до частини третьої статті 55 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовами для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII є:
1) наявність відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу;
2) факт проживання та (або) праці такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01.01.1993;
3) досягнення необхідного віку для призначення пенсії, зменшеного на відповідну кількість років відповідно до статті 55 Закону №796-XII.
Початкова величина зменшення пенсійного віку (2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Додатково такі особи мають право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за кожен рік проживання, роботи на відповідній місцевості. При цьому максимальна межа зниження пенсійного віку відповідно до положень абзацу 5 пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII становить 5 років, незалежно від того застосовувалась початкова величина зменшення пенсійного віку до таких осіб чи ні.
Позивачу до періоду проживання не зараховано період з 28.04.1989 по 09.07.1990 згідно довідки № 286/02-26 від 23.10.2023, яка видана виконавчим комітетом Ушомирської сільської ради Білошицівського старостинського округу Коростенського району Житомирської області, оскільки довідка видана на підставі акту про встановлення факту проживання.
Суд не погоджується з такими діями та зазначаєнаступне.
Відповідно до статті 15 Закону №796-ХІІ підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно п. 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20.01.1997, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видаються посвідчення коричневого кольору, серія В.
Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи: документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"); посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Тобто, факт проживання особи на території зони посиленого радіологічного контролю засвідчує довідка органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27.03.2019 у справі №569/7589/17 (№14-560цс18), від 10.04.2019 у справі №162/760/17 (№14-550цс18) та постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі №381/3359/17 (№61-16015св18).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Відповідно до довідки від 23.10.2023 № 286/02-26, яка видана виконавчим комітетом Ушомирської сільської ради Білошицівського старостинського округу Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_1 , 1968 р.н., проживала без реєстрації з 28.04.1989 по 09.07.1990 за адресою Щорсівка (до перейменування с.Білошинці), яке відносилося до зони посиленого радіологічного контролю.
Суд вважає за необхідне відмітити, що в матеріалах справи відсутня інформація про те, що довідка, органом яким складена була відкликана, будь-якими суб'єктами оскаржена та відповідним органом скасована, а тому слугує належним доказом у справі та підтверджує факт проживання позивача на території зони посиленого радіологічного контролю у вищевказаний період.
Окрім надання довідки органу місцевого самоврядування, яка б підтверджувала період проживання особи в зоні посиленого радіологічного контролю, законодавством передбачено надання посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Належність позивача до кола осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.03.1997 , яке ніким не оспорювалась, посвідчення є чинним, не визнано недійсним та не скасовано у встановленому законом порядку, а тому його наявність вказує на те, що позивач є дійсно потерпілою від Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи викладене, суд констатує, що позивач як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, яка станом на день звернення до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України досягла віку 55 роки, мала страховий стаж понад 15 років та проживала в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 4 роки, має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, у зв'язку з чим відмова пенсійного органу в призначенні позивачці такої пенсії є незаконною.
Відтак, суд дійшов висновку, що рішення ГУПФУ в Сумській області від 12.12.2023 № 063950006101 про скасування рішення про призначення пенсії від 03.11.2023 № 063950006101 та про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправним та підлягає скасуванню.
Розглядаючи питання щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити позивачу пенсію, суд повинен перевірити усі умови, за яких орган пенсійного фонду зобов'язаний прийняти таке рішення.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у пункті 75 рішення від 05 квітня 2005 у справі "Афанасьєв проти України" (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним, як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3 цього Порядку визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно п. 4.10 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви про призначення пенсії за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ у Сумській області, яким прийнято рішення від 03.11.2023 №063950006101 про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, що в подальшому скасоване рішенням від 12.12.2023 № 063950006101 і яке є предметом спору в даній справі.
Разом з тим, зважаючи на висновки суду щодо протиправності та скасування спірного рішення, чинним залишається рішення від 03.11.2023 №063950006101 про призначення позивачу пенсії, а отже відсутні правові підстави для повторного прийняття аналогічного рішення ГУ ПФУ в Житомирській області.
При цьому суд звертає увагу, що у Відповідача 1 наявний лише встановлений п.4.10 Порядку №22-1 обов'язок щодо здійснення виплати призначеної пенсії.
Відтак, дії зобов'язального характеру щодо прийнятті рішення про призначення позивачу пенсії за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 1 статті 132 цього Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір у розмірі 1211,20 грн, сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, (вул. Ольжича, буд. 7,м. Житомир,Житомирська обл., Житомирський р-н,10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341), (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми,Сумська обл., Сумський р-н,40009. РНОКПП/ЄДРПОУ: 21108013, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області від 12.12.2023 № 063950006101 про скасування рішення про призначення пенсії від 03.11.2023 № 063950006101 та винесення рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос
10.10.24