10 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/9153/24
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12.03.2024 № 930040839131 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 з урахуванням архівних довідок від 27.02.2024 № 01-27/83, від 27.02.2024 № 01-27/84 та від 19.02.2024 № 01-27/74, виданих Комунальною установою Іванківської селищної ради "Трудовий архів".
На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, а також є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію по інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного із роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, розмір якої обчислено відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначає, що з метою реалізації права на отримання пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1987-1988 роках, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідок від 27.02.2024 № 01-27/83, від 27.02.2024 № 01-27/84 та від 19.02.2024 № 01-27/74 про заробітну плату за роботу в населених пунктах зони відчуження з 01.01.1987 по 31.12.1988, виданих Комунальною установою Іванківської селищної ради "Трудовий архів". Однак у відповідь на свою заяву отримав відмову, обґрунтовану тим, що вищезазначені довідки не підтверджені первинними документами. Оскільки така відмова порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 16 травня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали:
- копію пенсійної справи ОСОБА_1 з усіма документами, що в ній містяться, на підставі яких здійснювався розрахунок розміру та призначення пенсії по II групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1
04 червня 2024 року на виконання ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві направлено до суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи №930040839191 на 256 арк.
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подало відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Вказує, що відповідно до частини 1 статті 40 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Згідно із пунктом 2.10 Порядку 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність. Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що єдиною умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається з пенсією. У свою чергу, надані позивачем до заяви про перерахунок пенсії довідки не підтверджені первинними документами відповідно до вимог частини 1 статті 40 Закону №1058, а також не надано копії первинних документів, на підставі яких вони були видані.
14 червня 2024 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому відповідач зазначив, що враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо перерахунку пенсії здійснено відповідним структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким 12.03.2024 винесено рішення про відмову в перерахунку пенсії, оскільки довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами. Отже, дії Управління є правомірними та вмотивованими, а позов є необґрунтованим, тому підлягає залишенню без задоволення.
08.07.2024 позивачем подано відповідь на відзив, де він зазначає, що відповідачами не було спростовано його доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог.
08 липня 2024 року від представника позивача надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 18 липня 2024 року у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів відмовлено.
У період із 07.06.2024 по 11.07.2024 та із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці.
Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1ст.263 КАС України.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується відповідним посвідченням категорії 1 серії НОМЕР_1 від 27.03.2019.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розмір якої обчислено відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
04.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, на підставі архівних довідок від 27.02.2024 № 01-27/83, від 27.02.2024 № 01-27/84 та від 19.02.2024 № 01-27/74, виданих Комунальною установою Іванківської селищної ради "Трудовий архів".
Враховуючи принцип екстериторіальності, розгляд заяви та наданих документів щодо перерахунку пенсії здійснено відповідним структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яким 12.03.2024 винесено рішення №930040839131 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки довідки про заробітну плату не підтвердженні первинними документами.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).
Статтею 10 Закону №796-XII наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст.54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210), який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3).
Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.
Згідно з ч.4 ст.15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 №560/3499/18.
Отже, підставою для здійснення перерахунку позивачу пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є довідка про заробітну плату відомості у якій підтверджуються первинними документами.
Судом раніше встановлено, що позивачем, з метою перерахунку його пенсії, по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві архівні довідки № 01-27/83 від 27.02.2024, № 01-27/84 від 27.02.2024 та № 01-27/74 від 19.02.2024, видані Комунальною установою Іванківської селищної ради "Трудовий архів".
Натомість відповідачем було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії на підставі вказаних вище довідок, з підстав відсутності підтвердження їх первинними документами.
Суд зазначає, що у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 року № 2488-рс.
Також, розсекречуються прийняті до виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року № 168-5, від 10 червня 1986 року № 207-7, Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року № 530- рс, від 16 грудня 1986 року № 694-рс, від 6 січня 1988 року № 12-рс та Листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, № 58с від 11 червня 1986 року, № 132с від 16 вересня 1986 року, № 179с від 25 грудня 1986 року, № 8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Постанова Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачала встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.
Крім того, оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.
Згідно з Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.
Відповідно до пункту 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" встановлено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.
Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (Постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.
Згідно з Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).
Відповідно до статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.
Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.
Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.
Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України від 12.10.2012 №644.
Суд зазначає, що надані позивачем архівні довідки № 01- 27/83 від 27.02.2024, № 01-27/84 від 27.02.2024 та № 01-27/74 від 19.02.2024, видані Комунальною установою Іванківської селищної ради "Трудовий архів" містять всі необхідні реквізити, мають печатку, штамп, підписи.
Разом з цим, дані про заробітну плату позивача у довідках про заробітну плату № 01-27/74 від 19.02.2024 та № 01-27/83 від 27.02.2024 відповідають даним первинних документів, які зберігаються належним чином в Комунальній установі Іванківської селищної ради "Трудовий архів", що підтверджується Актом №1000-1103-1/2377 від 20.03.2024 та Актом №1000-1103-1/2378 від 20.03.2024.
Для перевірок було надано особові рахунки по нарахуванню заробітної плати "Житлово-комунальне управління" ВО "Комбінат" Чорнобильської АЕС, м.Чорнобиль, Київської області за 1987 (Фонд 65, оп.1-к, спр.128; спр.139) та особові рахунки по нарахуванню заробітної плати "Житлово-комунальне управління" ВО "Комбінат" Чорнобильської АЕС, м.Чорнобиль, Київської області за 1988 (Фонд 65, оп.1-к, спр.183; спр.179, спр.191).
Помісячною перевіркою сум заробітної плати архівної довідки № 01-27/74 від 19.02.2024, виданої ОСОБА_1 за період з 01.01.1987 по 31.12.1987 з особовими рахунками по заробітній платі розбіжностей не виявлено.
Також, помісячною перевіркою сум заробітної плати архівної довідки № 01-27/83 від 27.02.2024, виданої ОСОБА_1 за період з 01.01.1988 по 31.12.1988 з особовими рахунками по заробітній платі розбіжностей не виявлено.
Первинні документи, використані при проведенні перевірок прошито, пронумеровано. Документи відповідають зношеності часу, зберігаються в установі.
Також Актом перевірки №1000-1103-1/2377 від 20.03.2024 та Актом перевірки №1000-1103-1/2378 від 20.03.2024 підтверджено, що первинні документи, використані при проведенні перевірок, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткових (інших) документів, за період що перевірявся, немає.
Таким чином, достовірність та обґрунтованість довідок про заробітну плату № 01-27/74 від 19.02.2024 та № 01-27/83 від 27.02.2024, виданих Комунальною установою Іванківської селищної ради "Трудовий архів" на підставі первинних документів, підтверджується Актом №1000-1103-1/2377 від 20.03.2024 та Актом №1000-1103-1/2378 від 20.03.2024.
Водночас, суд зауважує, що довідкою №01-27/84 від 27.02.2024, виданою Комунальною установою Іванківської селищної ради "Трудовий архів" підтверджується, що у документах архівного фонду "Житлово-комунальне управління (ВО "Комбінат"), м Чорнобиль Київської області є відомості про роботу ОСОБА_1 , а саме:
- табель обліку робочого часу за лютий 1987 року УЖКГ ВО "Комбінат" (підстава:Ф-65, оп.1-к, спр.154, арк.51 зв.-52);
- табель обліку робочого часу за березень 1987 року УЖКГ ВО "Комбінат" (підстава:Ф-65, оп.1-к, спр.155, арк.54 зв.-55);
- табель обліку робочого часу за квітень 1987 року УЖКГ ВО "Комбінат" (підстава:Ф-65, оп.1-к, спр.157, арк.4 зв.-5);
- табель обліку робочого часу за травень 1987 року УЖКГ ВО "Комбінат" (підстава:Ф-65, оп.1-к, спр.158, арк.66 зв.-67).
Отже, твердження відповідачів щодо не підтвердження первинними документами відомостей зазначених у довідках про заробітну плату для обчислення пенсії № 01-27/83 від 27.02.2024, № 01-27/84 від 27.02.2024 та № 01-27/74 від 19.02.2024 є необґрунтованим, і вказані довідки повинні бути враховані при розгляді заяви позивача.
Суд зауважує, що форма вказаних довідок відповідає вимогам наказу Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644 "Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках".
Таким чином, суд дійшов до переконання, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведенні перерахунку пенсії позивача є протиправною, а рішення № 930040839131 від 12.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії слід скасувати.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З системного аналізу вказаних норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд приходить до переконання про необхідність зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу роботи вказаний період, а також здійснити перерахунок пенсії позивача у зв'язку із зарахуванням вказаного періоду до страхового стажу позивача.
З огляду на наведене, оскільки відповідачем протиправно відмовив у задоволені заяви позивача про здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, суд приходить до переконання зобов'язання саме Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 з урахуванням архівних довідок № 01-27/83 від 27.02.2024, № 01-27/84 від 27.02.2024 та № 01-27/74 від 19.02.2024, виданих Комунальною установою Іванківської селищної ради "Трудовий архів".
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач є звільненим від сплати судового збору. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Ольжича,7, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (вул.Бульварно-Кудрявська,16, м.Київ, 04053, ЄДРПОУ: 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області № 930040839131 від 12.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 з урахуванням архівних довідок № 01-27/83 від 27.02.2024, № 01-27/84 від 27.02.2024 та № 01-27/74 від 19.02.2024, виданих Комунальною установою Іванківської селищної ради "Трудовий архів".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
10.10.24