09 жовтня 2024 року Справа № 160/10591/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про визнання стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- стягнути податковий борг з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 10 257, 32 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 позовну заяву в частині позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за податковою декларацією №32902 від 02.11.2017 повернуто позивачеві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 за:
-податковою декларацією №10742 від 16.02.2018, термін сплати 19.02.2018 на суму 2 825,11 грн;
-податковою декларацією №16947 від 16.05.2018, термін сплати 20.05.2018 на суму 2 023,75 грн;
-податковою декларацією №19361 від 06.07.2018, термін сплати 19.08.2018 на суму 4 455,45 грн;
- пеня по єдиному податку, нарахована згідно ст.129 ПК України на загальну суму 257,32 грн.
Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу.
Так, 06.06.2024 до суду надійшла ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі № 160/10591/24, якою витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/10591/24.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 зупинено провадження у справі № 160/10591/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про визнання стягнення податкового боргу - до повернення матеріалів справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Направлено адміністративну справу № 160/10591/24 до Третього апеляційного адміністративного суду.
Так, за результатами розгляду апеляційної скарги, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08 травня 2024 в адміністративній справі №160/10591/24 - залишено без змін.
Справу №160/10591/24 передано головуючому судді Калугіній Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 Поновити провадження у справі № 160/10591/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про визнання стягнення податкового боргу.
Копію ухвали про відкриття провадження, адміністративного позову та ухвали про поновлення провадження у справі отримано відповідачем через підсистему Електронний Суд.
Проте, відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку. письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Згідно даних інтегрованої картки платника податків, за ОСОБА_1 існує податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань та пені:
-за податковою декларацією №10742 від 16.02.2018, термін сплати 19.02.2018 на суму 2 825,11 грн;
-за податковою декларацією №16947 від 16.05.2018, термін сплати 20.05.2018 на суму 2 023,75 грн;
-за податковою декларацією №19361 від 06.07.2018, термін сплати 19.08.2018 на суму 4 455,45 грн;
- пеня по єдиному податку, нарахована згідно ст.129 ПК України на загальну суму 257,32 грн.
Станом на час подання позову, відповідачем сума грошового зобов'язання не сплачено. Позивачем сформована податкова вимога від 23.11.2017 №44662-17, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку та повернулась на адресу контролюючого органу не врученою, з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання»
Податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.
З урахуванням вимог ст.56, 57 ПКУ, в зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Згідно п.87.1 та п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Також, згідно п.п.97.4.3 п.97.4 ст.97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України).
Стаття 61 ПК України, передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що самостійно визначені суми податків відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, та враховуючи, що наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Натомість позивачем доведено наявність узгодженої заборгованості відповідача перед бюджетом, яка не сплачена останнім у добровільному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, враховуючи, що судом відкрито провадження у даній справі тільки в частині стягнення податкового боргу з ОСОБА_1 за податковою декларацією №10742 від 16.02.2018, термін сплати 19.02.2018 на суму 2 825,11 грн; податковою декларацією №16947 від 16.05.2018, термін сплати 20.05.2018 на суму 2 023,75 грн; податковою декларацією №19361 від 06.07.2018, термін сплати 19.08.2018 на суму 4 455,45 грн; пеня по єдиному податку, нарахована згідно ст.129 ПК України на загальну суму 257,32 грн, стягненню з відповідача підлягає сума податкового боргу у розмірі 9561,63 грн.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у вигляді судового збору не розподіляються.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути до бюджету податковий борг з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 9561,63 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 09.10.2024 року.
Суддя Н.Є. Калугіна