10 жовтня 2024 рокуСправа №160/18002/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
05.07.2024 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Пенсійного фонду України, з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління пенсійного фонду України в Київській області № 946/03-16 від 05 січня 2024 року про відмову в перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі частини 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно Довідки про заробітну плату № 451 від 08.12.2023 р., виданої філією «Павлоградська автобаза» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі Заяви про перерахунок пенсії № 9349 від 29 грудня 2023 року;
- визнати протиправним дії Пенсійного фонду України при розгляді Звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо дій Головного управління пенсійного фонду України в Київській області, котрий прийняв Рішення № 946/03-16 від 05 січня 2024 року про відмову в перерахунку пенсії та виплаті по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі частини 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» згідно Довідки про заробітну плату № 451 від 08.12.2023 року, виданої філією «Павлоградська автобаза» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на підставі Заяви про перерахунок пенсії № 9349 від 29 грудня 2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі частини 1 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно довідки про заробітну плату № 451 від 08.12.2023 р., виданої філією «Павлоградська автобаза» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - з 29 грудня 2023 року, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності з урахуванням довідки про заробітну плату № 451 від 08.12.2023 року, виданої філією «Павлоградська автобаза» Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля». При обробці документів, наданих позивачем для перерахунку пенсії не було враховано зазначену довідку про заробітну плату у період участі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки в довідці не зазначено населений пункт безпосередньої участі позивача. Про це було повідомлено позивача рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії. Позивач вважає рішення відповідача протиправними, оскільки інформацію про населений пункт безпосередньої участі зазначено у довідці Міністерства оборони України. З огляду на наведене просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
02.08.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Пенсійного фонду України надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що є неналежним відповідачем у справі, оскільки центральний орган та Головні територіальні управління є окремими юридичними особами, суб'єктами публічного права. Окрім цього зазначають, що надані на звернення позивача листи не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні приписів статті 4 КАСУ.
Оскільки довідка № 451 видана з порушенням вимог законодавства про оплату праці, чинного на час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (зокрема, завищено показник кратності, відсутні первинні документи, які б стверджували населений пункт (об'єкт), де проводилися ліквідаційні роботи, підвищену оплату праці), підстав для врахування довідки № 451 при обчисленні пенсії відповідно до ст.54 Закону № 796 немає.
Таким чином, Пенсійним фондом України не приймалося жодних рішень з питань пенсійного забезпечення позивача, в розумінні припису статті 19 КАС України, які можуть бути оскаржені до суду, а лист Пенсійного фонду України від 20.02.2024 є відповіддю на звернення позивача, що розглянуте в межах компетенції, в порядку та у строк, встановлені Законом України “Про звернення громадян», виходячи із власного розуміння правового регулювання окремих питань, заявлених Позивачем. З урахуванням вищевикладеного просять відмовити в задоволенні адміністративного позову.
05.08.2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 надіслав відповідь на відзив проти позову, у якій вказував на безпідставність заперечень проти позову та просив задовольнити адміністративний позов.
09.08.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надало письмовий відзив проти позову, в якому позовні вимоги заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що не є належним відповідачем при розгляді адміністративного спору, оскільки заяви позивача разом із наданими копіями документів передавались за принципом екстериторіальності.
09.08.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області подало письмовий відзив проти позову, в якому позовні вимоги заперечують в повному обсязі з огляду на наступне. Згідно ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови КМУ від 23.11.2011р. № 1210, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках. До заяви про перерахунок пенсії позивач надав довідку № 451 від 08.12.2023, видану філією «Павлоградська автобаза» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за період роботи в зоні відчуження 13,14,15,19,23,24,25 червня 1986 року, в якій відсутня інформація про назву населеного пункту, де проводилась робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З огляду на вищевикладене просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року залучено до участі у справі № 160/18002/24 як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
04.10.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області подано письмовий відзив проти позову. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за результатами розгляду заяви Позивача від 20.02.2024 про перерахунок пенсії та доданих до неї документів, встановлено наступне.
До заяви додано, зокрема, акт перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від 07.12.2023 № 0400-011005-1/20319 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та довідка від 08.12.2023 № 451 видана філією “Павлоградська автобаза» ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за період роботи в зоні відчуження 13, 14, 15, 19, 23, 24, 25 червня 1986 року.
В довідці про заробітну плату від 08.12.2023 № 451 відсутня інформація про назву населеного пункту, де проводилася робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але зазначено, що робота проводилася в 3 зоні небезпеки. В електронній пенсійній справі наявна довідка від 05.04.1996 № 51/1753, видана центральним архівом Міністерства Оборони України про період роботи “по ликвидации аварии на ЧАЭС, для работы в зоне повышенной радиации» (мовою оригіналу) 13, 14, 15, 19, 23, 24, 25 червня 1986 року, де відсутня інформація, що ОСОБА_1 працював у 3 зоні небезпеки.
Інших документів про роботу в зоні відчуження не надано.
Отже, згідно вимог вищенаведених норм законодавства та обставин справи, підстави для проведення перерахунку пенсії позивача з врахуванням вищезазначених довідок відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 21.11.2013 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з 25.07.2023 року йому встановлено ІІ групу, як особі з інвалідністю по причині захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС та переведено на пенсію по інвалідності, обчислену в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991р.
07.12.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області складено акт за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення ( перерахунку) пенсії № 0400-011005-1/20319. Перевіркою первинних документів на зберіганні встановлено таке: Згідно з особовими рахунками ( табуляграми) за червень 1986 року оклад становить 147,10кар. Денна тарифна ставка складає 5,76 кар. Денна тарифна ставка розраховується відповідно до Постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43, а саме ( 147,1 ( оклад): 152.1 ( часова норма при 6-ти годинному робочому дні)) * 6 год = 5,80крб.
Часова норма 152,1 визначена Листом Міністерства Праці та Соціальної політики України від 13.04.2001 № 03-3/1652-018-2.
Розрахунок заробітної плати за 7 днів роботи в зоні відчудження становить 5.80 кар. ( денний тариф) *5 ( кратність) * 7 ( днів) = 203,00кар.
Нарахована заробітна плата за квітень 1986 року складає - 235,50 кар., за травень 1986 року - 128,99кар. Відпрацьовано днів в квітні 1986 року - 18, в травні 1986 року - 15. Розрахунок збереженого середнього заробітку становить 235,50+128,99/ ( 18+15) = 11.05 кар.
В ході перевірки підприємством надано оновлену довідку.
29.12.2023 року ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок заробітної плати за роботу в населених пунктах зони відчуження відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено заяву ОСОБА_1 для розгляду за принципом екстериторіальності та 05 січня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 946/03-16.
Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 05 січня 2024 року № 946/03-16 вмотивоване наступним:
«До заяви про перерахунок пенсії надано довідку № 451 від 08.12.2023, видану філією «Павлоградська автобаза» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за період роботи в зоні відчуження 13, 14, 15, 19, 23, 24, 25 червня 1986 року, в якій відсутня інформація про назву населеного пункту, де проводилась робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Аналізуючи електронну пенсійну справу, з'ясовано, що довідка № 451 від 08.12.2023, видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2021 року по справі № 160/406/21, також в довідці зазначено, що робота проводилася в 3 зоні небезпеки.
Також в електронній пенсійній справі наявна довідка, видана центральним архівом Міністерства Оборони України № 51/1753 від 05.04.1996 про період роботи “по ликвидации аварии на ЧАЭС, для работы в зоне повышенной радиации» (мовою оригіналу) 13, 14, 15, 19, 23, 24, 25 червня 1986 року, де відсутня інформація, що ОСОБА_1 працював у 3 зоні небезпеки.
Інших документів про роботу в зоні відчуження не надано.»
ОСОБА_1 20.02.2024 року повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок заробітної плати за роботу в населених пунктах зони відчуження відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено заяву ОСОБА_1 для розгляду за принципом екстериторіальності та 28 лютого 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 3672/03-16.
Рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28 лютого 2024 року № 3672/03-16 вмотивоване наступним:
«Проаналізувавши матеріали електронної пенсійної справи та додатково надані документи встановлено, що в довідці про заробітну плату від 08.12.2023 № 451 відсутня інформація про назву населеного пункту, де проводилася робота по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але зазначено, що робота проводилася в 3 зоні небезпеки. В електронній пенсійній справі наявна довідка, видана центральним архівом Міністерства Оборони України № 51/1753 від 05.04.1996 про період роботи “по ликвидации аварии на ЧАЭС, для работы в зоне повышенной радиации» (мовою оригіналу) 13, 14, 15, 19, 23, 24, 25 червня 1986 року, де відсутня інформація, що ОСОБА_1 працював у 3 зоні небезпеки.
Інших документів про роботу в зоні відчуження не надано.»
Не погоджуючись з наданими Головними управліннями Пенсійного фонду України відмовами у призначенні пенсії за віком позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.ст. 3, 19, 46 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91 № 796-XII (далі - Закон від 28.02.91 № 796-XII).
Згідно із ст. 9 Закону від 28.02.91 № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до ст. 10 Закону від 28.02.1991 № 796-XII, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Статтею 14 Закону від 28.02.1991 № 796-XII, визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. Пунктом 2 ч. 1 ст. 14Закону від 28.02.91 № 796-XII передбачено, що до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження, з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
Судом досліджено копію наданого позивачем посвідчення серії НОМЕР_1 , та встановлено, що він є "Учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" у 1986 році, категорія 1.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону №796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1) особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:
а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 Закону №796-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII, яка діє з 01.01.2015 року) особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 54 Закону №796-XII регулюється порядок виплати державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 54 Закону №796-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII, яка діяла з 01.01.2015 року) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Між тим, Конституційний Суд України, розглянувши справу №3-333/2018(4498/18) за конституційною скаргою громадянина України ОСОБА_2 та інших громадян України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII, прийняв Рішення від 07.04.2021 року №1-р(II)/2021, яким вирішив:
1. Визнати такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
2. Частина третя статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Верховній Раді України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
У разі неприведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 року №230/96-ВР:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
- по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
- по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
- по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
- дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
4. Громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього закону в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року №76-VIII.
Верховною Радою України на виконання цього рішення Конституційного Суду України прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 29.06.2021 року №1584-IX (надалі Закон №1584-IX).
Пунктом 2 розділу І Закону №1584-IX у статті 54 Закону №796-XII частину 3 викладено в новій редакції та доповнено частинами 4 і 5 такого змісту:
"В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
- для I групи інвалідності - 6000 гривень;
- для II групи інвалідності - 4800 гривень;
- для III групи інвалідності - 3700 гривень;
- для дітей з інвалідністю - 3700 гривень";
"Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України".
Вказані норми набрали чинності 01.07.2021 року.
Пунктом 3 розділу І Закону №1584-IX статтю 57 Закону №796-XII викладено у новій редакції:
"Стаття 57. Пільги щодо визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії
Визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
- менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців;
- не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
- менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.
Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України".
Вказані норми набрали чинності 01.01.2022 року.
Згідно з пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи бюджетних відносин" №79-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності з 01.01.2015 року) норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Між тим, Конституційний Суд України, розглянувши справу №3-51/2021(115/21) за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, прийняв Рішення від 13.09.2023 року №7-р(I)/2023, яким ухвалив:
1. Визнати таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
2. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
3. Положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, за якою норми і положення статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення цього Рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 року затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (надалі - Порядок №1210).
На час спірних правовідносин у грудні 2023 року Порядок №1210 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 року №1307 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 886") передбачав таке:
1. Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
9. Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою:
П=Зс х Кзс х Кв /100 %,
де П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124;
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс=Ск/К, де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + … + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках; К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, …, Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою: Кз=Зв/Зсм, де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986 - 1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. №1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986 - 1990 років.
У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою:
Кзс = Зп(мін) х 5/Зс1,
де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.
Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п'ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.
Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається:
- для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи;
- для пенсій по втраті годувальника - як співвідношення кількості непрацездатних членів сім'ї до кількості таких членів сім'ї з урахуванням потерпілого (у відсотках) Кв = Ку/Ку + 1 х 100%, де Ку - кількість непрацездатних членів сім'ї.
Під час визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата (дохід) за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.
11. Розмір пенсії, призначеної відповідно до цього Порядку, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
13. Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах:
1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні.
Як свідчать матеріали справи, станом на 25.07.2023 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області обчислювало та виплачувало пенсію ОСОБА_1 по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, керуючись статтями 50, 54 Закону №796-ХІІ та визнаючи їх розміри і заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії за механізмом, визначеним Порядком №1210.
Так, державна пенсія по інвалідності ОСОБА_1 , як особи з інвалідністю ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, обчислена виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати за формулою, наведеною у пункті 9 Порядку №1210, склала 12 981,87 грн. та перевищувала мінімальний розмір пенсії, установлений частиною 3 статті 54 Закону №796-XII для II групи інвалідності.
Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі з інвалідністю ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії згідно з пп.1 п.13 Порядку №1210 складала 379, 60 грн.
Загалом щомісячний розмір пенсійних виплат позивача у період з липня 2023 року становив 13 411,47 грн. (12 981,87 грн. + 379, 60 грн.).
Суд прийшов до висновку, що відповідач, здійснюючи з 25.07.2023 року і на момент звернення позивача до суду з цим позовом нарахування та виплату йому основної державної пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, визначених Законом №796-XII (у редакції Закону №1584-IX) та Порядком №1210, діяв правомірно, протиправних дій не вчиняв, прав позивача не порушував.
У межах спірних правовідносин не мало місце порушення з боку відповідача статті 22 Конституції України щодо позивача, позаяк розмір його пенсії із набранням чинності новою редакцією статті 54 Закону №796-XII не зменшився.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук