10 жовтня 2024 рокуСправа №160/21497/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 08 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неправильного розрахунку розміру пенсії позивача по втраті годувальника у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника не з нарахованого розміру пенсії чоловіка позивача - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з суми -24636,75 грн., а із значно меншої суми;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати позивачу пенсію по втраті годувальника після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ) відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з розрахунку 50 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, розраховану ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у розмірі 24636 грн. 75 коп. на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 в адміністративній справі №160/8312/23 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД 80719 від 28.02.2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії наданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 01 квітня 2024 року, тобто з дня переведення позивача на пенсію по втраті годувальника.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії в разі втрати годувальника відповідно до пункту «а» частини першої статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з 50 процентів заробітку годувальника. Зокрема, позивач вважає, що її пенсія протиправно розрахована в розмірі 30 процентів заробітку годувальника. Крім того, позивач зазначає, що пенсія по втраті годувальника повинна розраховуватися виходячи з грошового забезпечення ОСОБА_2 , зазначеного у виданій за рішенням суду довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023. Оскільки відповідачем при призначенні позивачу пенсії не враховано розміру зазначеного у вказаній довідці грошового забезпечення, позивач за захистом своїх прав звернулася до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_5 , є вдовою ОСОБА_2 , який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон 2262-XII) з 01 квітня 2024 року.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 20 березня 2024 року серії НОМЕР_2 .
Грошове забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019 складало 24636,75 гривень, відповідно до даних довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.02.2023 №ФД80719.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №160/8312/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року пенсію за вислугу років згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Як вбачається з протоколу розрахунку пенсії ОСОБА_2 станом на 06.03.2024, розмір його пенсії, з урахуванням максимального розміру пенсії, - 23610,00 грн.
Згідно з даними протоколу розрахунку пенсії, ОСОБА_1 пенсія в разі втрати годувальника нараховано в сумі 6360,93 грн.
Зокрема, основний розмір пенсії: 30% грошового забезпечення (померлого військовослужбовця, пенсіонера) у розмірі 3838,5 грн, з урахуванням доплати на 1 утриманця. Також, пенсія включає щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021, надбавку до пенсії (діти війни) в розмірі 66,43 грн. та компенсаційну виплату (ПКМУ №849 п.3) з 01.03.2022 в розмірі 456,00 грн.
20.06.2024 позивач звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» з розрахунку 50 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 25.07.2024 №42295-29296/Ш-01/8-0400/24 у задоволенні заяви про перерахунок пенсії відмовлено. Так, відповідач вказав, що відповідно до пункту «б» частини першої статті 36 Закону №2262-XII пенсії в разі втрати годувальника призначаються сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в розмірі 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. Також, відповідач зазначив, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі № 160/8312/23 не зобов'язано органи Пенсійного фонду України вчиняти будь-які дії щодо позивача.
Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, підлягають з'ясуванню обставини щодо відсоткового значення заробітку годувальника при розрахунку пенсії позивача, а також правомірність дій відповідача щодо неврахування грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника згідно з даними довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023.
Щодо відсоткового значення заробітку годувальника при розрахунку пенсії позивача.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пунктів а-б статті 36 Закону №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:
а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім'ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім'ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім'ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;
б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до норм Закону №2262-ХІІ вона має право на на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка має бути розрахована виходячи з 50% від фактичного розміру пенсії, яку отримував її чоловік.
Однак, такі доводи позивача базуються на неправильному розумінні статті 36 Закону №2262-ХІІ, оскільки чоловік позивачки не належав до категорії осіб, визначених пунктом а) статті 36 Закону №2262-ХІІ, що давало б право на призначення пенсії у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї
Відтак, розмір пенсії позивача в разі втрати годувальника повинен відповідати 30 відсоткам заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї відповідно до пункту б) статті 36 Закону №2262-ХІІ.
Отже, вимоги позивача про перерахунок пенсії з 30% на 50% грошового забезпечення померлого годувальника не підлягають задоволенню.
Щодо проведення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023 про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 .
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», сім'ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
За змістом статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії в разі втрати годувальника призначаються сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Згідно з частинами 1, 2 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» непрацездатними членами сім'ї вважаються: б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», або є особами з інвалідністю; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Статтею 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно до пункту «б» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: б) сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно статті 40 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім'ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - довічно.
Зміна розміру пенсії, якщо у складі сім'ї, якій було призначено пенсію у разі втрати годувальника, станеться зміна, внаслідок якої окремі члени сім'ї або сім'я в цілому втратять право на пенсію, перерахунок пенсії або припинення її виплати провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, у якому сталася зміна.
Як установлено судом, ОСОБА_1 з 01.04.2024 отримує пенсію у разі втрати годувальника померлого чоловіка ОСОБА_3 , полковника, командира в/ч НОМЕР_3 (радіотехнічна бригада).
Відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Суд зазначає, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 45 Закону №2262-XII передбачено, що сім'ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові. Членам сімей пенсіонерів з числа військовослужбовців строкової служби, які мали право на перерахунок пенсії в порядку, передбаченому статтею 44 цього Закону, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються із заробітку, з якого було проведено або мало бути проведено зазначений перерахунок пенсії.
Вказані норми Закону №2262-ХІІ структурно розміщені в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначають складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
З огляду на положення наведених норм суд зазначає, що розмір пенсії у разі втрати годувальника обчислюється виходячи із грошового забезпечення (заробітку), з якого розраховується пенсія годувальникові.
Суд установив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі № 160/8312/23 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії задоволено частково; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 з 01 квітня 2019 року пенсію за вислугу років згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Вказане рішення суду було ухвалено та набрало законної сили за життя померлого годувальника ОСОБА_2 .
Як вбачається з наявного в матеріалах справи протоколу перерахунку пенсії ОСОБА_2 , пенсія останньому перерахована з 01.04.2019 та станом на 06.03.2024 становила 23610,00 грн.
Натомість, з розрахунку пенсії в разі втрати годувальника по пенсійній справі 0401037372 ОСОБА_1 вбачається, що пенсія позивача обчислена з грошового забезпечення в розмірі 12795,00 грн.
Суд наголошує, що розмір пенсії позивача в разі втрати годувальника має обраховуватися з грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 , яке становить 23610,00 грн. (включає як основні, так і додаткові види грошового забезпечення, премію станом на березень 2019 року) і яке вказано у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023.
Натомість Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, всупереч вимогам частини першої статті 45 Закону №2262-XII, здійснило розрахунок пенсії позивача у разі втрати годувальника, без врахування довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023.
З наведеного суд робить висновок про те, що дії відповідача про призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 30% від грошового забезпечення померлого годувальника у розмірі 12795,00 грн, є протиправними і такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.
З огляду на викладені норми чинного законодавства, враховуючи наявність протиправних дій відповідача, суд зазначає, що належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2024 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення (заробітку) ОСОБА_2 , зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023, з урахуванням проведених виплат.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невірного обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника - без врахування розміру грошового забезпечення ОСОБА_2 , зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2024 перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), виходячи з грошового забезпечення (заробітку) ОСОБА_2 , зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 №ФД80719 від 28.02.2023, з урахуванням проведених виплат.
4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон